ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 жовтня 2013 р. Справа № 903/825/13
за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк"
до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Західсталь"
відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів"
про стягнення 6 232 382,86грн.
Суддя Філатова С.Т.
за участю представників сторін:
від позивача: Каліщук В.П., дов. №6607 від 12.06.2013р.
від відповідача 1: Підгайна Н.Й., дов. від 02.08.2013р.
від відповідача 2: Будь П.В., дов. від 01.09.2013р.
Суть спору: публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Західсталь", товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" заборгованості в сумі 6 232 382,86грн., в т.ч. 5 643 999,39грн. неповернута сума кредиту, 517366,60грн. відсотки, 14 007,50грн. сума комісії за адміністрування кредиту, 57 009,37грн. пені за генеральним договором про здійснення кредитування №06/12 від 24.02.2012р. шляхом звернення на кошти та майно товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Західсталь", а також шляхом звернення на нерухомість, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 28.02.2012р., договором №1 від 03.04.2012р. про внесення змін до договору іпотеки; просив встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу останнього з прилюдних торгів; початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначити в розмірі 9 116 201,00грн.
Позовні вимоги обґрунтував неналежним виконанням відповідачами умов генерального договору про здійснення кредитування №06/12 від 24.02.2012р. з додатковими договорами №1 від 24.02.2012р., №3 від 29.02.2012р., №4 від 30.03.2012р., договором про внесення змін №1 від 30.03.2012р., договору іпотеки від 28.02.2012р. з договором про внесення змін №1 від 03.04.2012р. В підтвердження надання кредитних коштів послався на меморіальні ордери №5185192 від 29.02.2012р. на суму 350 000,00грн., №552851 від 01.03.2012р. на суму 250 000,00грн. №6014033 від 06.03.2012р. на суму 1 000 000,00грн., №6780087 від 15.03.2012р. на суму 150 000,00грн., №7228118 від 21.03.2012р. на суму 3 840 000,00грн.
Відповідач 2 у клопотанні №54 від 30.08.2013р. позов заперечив, мотивуючи тим, що 28 лютого 2012 року між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" підписаний договір іпотеки, який забезпечував виконання зобов'язань ТзОВ торгова група "Західсталь". В останньому визначено, що загальна вартість предмету іпотеки становить 9 116 201,00грн., заставна вартість - 12 663 806,40грн.; ринкова вартість - 27 184 800,00грн. (незалежна експертна оцінка експерта ТзОВ "ІPTA").
03 квітня 2012 року підписаний договір №1 про внесення змін до договору іпотеки, яким змінено заставну вартість предмету іпотеки.
Вказав, що в позовній заяві від 29.07.2013 року ПАТ "Кредобанк" просив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначити у розмірі 9 116 201,00грн. Стверджував, що дана сума не є узгоджена між сторонами, як початкова.
В обґрунтування пояснень послався на ст.ст. 39, 43 Закону України "Про іпотеку", Узагальнення судової практики цивільних справ, що виникають із кредитних правовідносин (2009-2010р.р.) Верховного Суду України.
Звернувся з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи по справі №903/825/13, проведення якої просив доручити відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд експерта поставити наступне питання: яка дійсна (реальна), ринкова вартість предмету іпотеки за договором іпотеки від 28.02.2012 року, укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" станом на момент проведення експертизи?" та просив зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Ухвалами суду від 03.09.2013р., 16.09.2013р., 01.10.2013р. розгляд справи згідно зі ст. 77 ГПК України відкладався у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів, необхідністю витребування додаткових доказів. Зобов'язано подати суду: позивача - оригінал для огляду в судовому засіданні та належно завірену копію положення про Волинське відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк", обґрунтування позовної вимоги щодо звернення стягнення заборгованості в сумі 6 232 382,86грн. на кошти, майно та нерухомість, що є предметом іпотеки, при загальній вартості предмету іпотеки 9 116 201,00грн., докази часткового виконання зобов'язань по генеральному договору про здійснення кредитування №06/12 від 24.02.2012р., докази визначення суб'єктом оціночної діяльності ринкової вартості майна щодо якого заявлено вимогу, докази в обґрунтування початкової ціни реалізації предмету іпотеки (з урахуванням заперечень іпотекодавця), обгрунтовані пояснення, щодо заявленого клопотання про призначення експертизи, витяги з Державного реєстру іпотек по предмету іпотеки на даний час; відповідача 1 - довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, обґрунтовані пояснення щодо заявленого клопотання про призначення експертизи. Явку сторін в судове засідання визнано обов'язковою.
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву від 01.10.2013р. №01-29/11132/13, в якій зазначив, що договором про внесення змін до договору іпотеки від 11.12.2012р. №2821 були внесені зміни до п. 1.6 договору іпотеки, в якому сторони узгодили заставну (погоджену) вартість в розмірі 10 504 991,42грн., яку відповідно просив вказати, як початкову вартість для реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.
Просив звернути стягнення виключно на грошові кошти ТзОВ торгова група "Західсталь" в сумі 6 232 382,86грн, як на суму заборгованості по генеральному договору про здійснення кредитування №06/12 від 24.02.2012р.
Вказав, що вимоги про стягнення боргу за рахунок майна ТзОВ торгова група "Західсталь" не підтримує.
До заяви долучив копію експертного висновку про вартість предмета іпотеки в розмірі 7 855 600,00грн., зробленого ТзОВ "Ірта консалтинг" станом на 29.12.2011р.; копію положення про Волинське відділення центральної філії ПАТ "Кредобанк" в підтвердження відсутності повноважень віділення на представництво інтересів ПАТ «Кредобанк»; витяги з банківських рахунків про рух коштів за період з 24.02.2012р. по 12.09.2013р.; копію договору про внесення змін до договору іпотеки від 11.12.2012р. №2821.
На вимоги ухвал суду витяги з Державного реєстру іпотек по предмету іпотеки не подав.
У судовому засіданні 15.10.2013р. представник позивача надав пояснення до заяви про уточнення позовних вимог від 01.10.2013р. та просив одночасно зі стягненням коштів з відповідача 1 звернути стягнення на іпотечне майно з відповідача 2. Тобто, виходячи зі змісту позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог, звернувся до суду з двома майновими вимогами.
Водночас, до матеріалів справи долучив платіжні доручення №21460178, №21459958 від 26.07.2013р. про сплату судового збору з призначенням платежу - за позовом ПАТ «Кредобанк» до ТзОВ «Західсталь» в сумі 68 820,00грн. та 1 147,00грн. Тобто, не доплатив судовий збір по другій майновій вимозі до відповідача 2.
Ухвалою суду від 15.10.2013р. розгляд справи згідно зі ст. 77 ГПК України відкладався у зв'язку з невиконанням вимог суду, зобов'язано позивача подати витяги з Державного реєстру іпотек по предмету іпотеки, докази в обґрунтування початкової ціни реалізації предмету іпотеки (з урахуванням заперечень іпотекодавця) згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку"; докази доплати судового збору по другій майновій вимозі.
В судовому засіданні 18.10.2013р. представник позивача на вимогу ухвали суду подав витяг з Державного реєстру іпотек по предмету іпотеки від 29.02.2012р. Доказів доплати судового збору по другій майновій вимозі не подав, не пояснив причин, які спричинили невиконання вимог суду та не обґрунтував поважність останніх. У поясненні, відібраному в судовому засіданні 18.10.2013р., представник позивача вказав, що платіжним дорученням №21459958 від 26.07.2013р. оплачена вимога до ТзОВ «Західсталь», як вказано в призначенні платежу (а.с. 15).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених розміру та порядку.
Згідно пункту 2.2.1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
У пункті 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013р." розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013р. становить 1147,00 грн.
Позивач, звертаючись з позовною заявою про стягнення з ТзОВ торгова група «Західсталь» 6 232 382,86грн. та звернення стягнення в сумі 6 232 382,86грн. на іпотечне майно ТзОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", зобов'язаний був оплатити згідно Закону України «Про судовий збір» дві майнові вимоги.
Згідно платіжних доручень №21460178 та №21459958 від 26.07.2013р. позивачем сплачено судовий збір в розмірі 68 820,00грн. та 1 147,00грн. по вимозі до ТзОВ торгова група «Західсталь». При цьому не оплачений судовий збір по другій майновій вимозі до ТзОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів".
Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що при поданні позовної заяви позивачем не подані докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України), не виконані вимоги ухвали суду від 15.10.2013р. про оплату судового збору, клопотання про зменшення, відстрочення розміру судового збору відсутнє; спливає строк розгляду справи, імперативно визначений ст. 69 ГПК України, розгляд спору відкладався для подачі доказів сплати судового збору; представник позивача в судовому засіданні поважних причин неподання витребуваних доказів доплати судового збору не зазначив; згідно призначення платежу, зазначеному у платіжному дорученні, судовим збором оплачена вимога до ТзОВ ТГ «Західсталь», позов в частині вимоги публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" про звернення стягнення на нерухомість, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 28.02.2012р. слід залишити без розгляду згідно п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.
У судовому засіданні 18.10.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення з ТзОВ торгова група «Західсталь» 6 232 382,86грн., в т.ч. 5 643 999,39грн. неповернута сума кредиту за генеральним договором про здійснення кредитування №06/12 від 24.02.2012р., 517 366,60грн. прострочені проценти за період з 01.02.2013р. по 30.06.2013р., 14 007,50грн. прострочена сума комісії за управління кредитною лінією за період з 01.02.2012р. по 31.07.2013р., 57 009,37грн. пені за період з 04.01.2013р. по 01.07.2013р. та просив задовольнити останні.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" у судовому засіданні 18.10.2013р. просив залишити без розгляду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі.
Суд ухвалив клопотання ТзОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" про призначення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі №54 від 30.08.2013р. залишити без розгляду.
Представник ТзОВ торгова група «Західсталь» у судовому засіданні 18.10.2013р. письмово повідомив, що заперечення щодо суми боргу та пені по розрахунку позивача відсутні.
Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до справи докази -
ВСТАНОВИВ:
24.02.2012 року між публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю торгова група "Західсталь" (позичальник) був укладений генеральний договір про здійснення кредитування №06/12, згідно умов якого банк відкриває позичальнику ліміт кредитування з максимальною заборгованістю 8 500 000,00грн. (а.с. 16-26).
24.02.2012р. сторони уклали додатковий договір №1 про надання кредитної лінії в рамках генерального договору про здійснення кредитування №06/12 від 24.02.2012р., згідно умов якого ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлювався в розмірі 6 590 000,00грн.; строк дії кредитної лінії - 23.02.2013р. (а.с. 30-31).
В додатковому договорі №1 від 24.02.2012р. (п. 1.6) сторони обумовили, що кредит по кредитній лінії видається траншами, шляхом зарахування кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника на поточний з подальшим використанням коштів відповідно до режиму функціонування поточного рахунку, в т.ч. зняття готівки.
Сторони визначили (п. 1.3 додаткового договору №1 від 24.02.2012р.), що плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 17,5% річних.
29.02.2012р. сторонами додатковим договором №3 змінено реквізити сторін (а.с. 28).
30.03.2012р. сторони уклали договір №1 про внесення змін до додаткового договору від 24.02.2012р., яким змінено п. 1.9 договору щодо розмірів комісії (а.с. 32).
На виконання умов договорів позивач надав відповідачу кредит в межах відкритої кредитної лінії в сумі 6 590 000,00грн., що стверджується меморіальними ордерами №5185192 від 29.02.2012р., №5528951 від 01.03.2012р., №6014033 від 06.03.2012р., №6436249 від 13.03.2012р., №6780087 від 15.03.2012р., №7228118 від 21.03.2012р. (а.с. 33-39).
Умовами генерального договору №06/12 від 24.02.2012р. (п.п. 4.2, 4.6) встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного в договорі та додатковому договорі. Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2 договору, у валюті отриманого кредиту щомісячно, але не пізніше останнього банківського дні місяця, за який вони нараховані.
У п.1.3 додаткового договору №1 від 24.02.2012р. сторони погодили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 17,5% річних.
Сторони обумовили у п.1.8 додаткового договору №1 від 24.02.2012р. термін користування кредитною лінією - по 23.02.2013р.
ТзОВ торгова група "Західсталь" в порушення зобов'язань по генеральному договору та додаткових договорах кредитні кошти не повернуло, проценти за користування кредитною лінією сплачувало несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Отже, з моменту укладення кредитного договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані як загальними положеннями про зобов'язання, так і окремими зобов'язаннями щодо кредиту.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Генеральний договір про здійснення кредитування та додаткові договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були.
Вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитними коштами в сумі 5 643 999,39грн. стверджуються генеральним договором про здійснення кредитування №06/12 від 24.02.2012р., додатковими договорами №1 від 24.02.2012р., №3 від 29.02.2012р., №4 від 30.03.2012р., договором про внесення змін №1 від 30.03.2012р., меморіальними ордерами (а.с. 33-39), банківськими виписками про рух коштів на рахунку за період з 24.02.2012р. по 12.09.2013р. (а.с. 87-109), ТзОВ торгова група "Західсталь" не заперечені та підлягають до задоволення відповідно до ст. 1054 ЦК України та ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Суд вважає підставними вимоги позивача щодо стягнення 517 366,60 грн. заборгованості за простроченими процентами за користування кредитними коштами за період з 01.02.2013р. по 30.06.2013р.
При цьому виходить із наступного:
В силу ст. 49 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" надання банками безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
Пунктом 3 частини першої статті 1 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансовий кредит - це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Банк згідно з законом та статутом є фінансовою установою та господарюючим суб'єктом.
Право банку на отримання процентів за надання позичальникові грошових коштів визначено і статтею 1054 ЦК України.
Сторони, обумовивши у кредитному договорі строк повернення кредиту та сплати процентів - 23.02.2013р. (п.1.8 додаткового договору №1 від 24.02.2012р.), водночас передбачили, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного в договорі та додатковому договорі. Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2 договору, у валюті отриманого кредиту щомісячно, але не пізніше останнього банківського дні місяця, за який вони нараховані (п.п. 4.2, 4.6 генерального договору №06/12 від 24.02.2012р.).
В силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Неповернення кредитних коштів в обумовлені договором строки передбачили в силу зазначених вимог закону і договору подальше нарахування процентів за використання коштів.
У п. 1.9 додаткового договору про надання кредитної лінії №1 від 24.02.2012р. в редакції договору №1 про внесення змін до додаткового договору №1 від 30.03.2012р. сторони передбачили щомісячну сплату комісії за управління кредитною лінією в розмірі 3 295,00грн. (0,05% від максимального ліміту заборгованості по кредитній лінії).
Нараховані позивачем 14 007,50грн. комісії за управління кредитною лінією за період з 01.02.2012р. по 31.07.2013р. підставні та підлягають до стягнення в силу п. 1.9 додаткового договору про надання кредитної лінії №1 від 24.02.2012р. зі змінами від 30.03.2012р.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
В силу ст. 230 ГК України та ст. 611 ЦК України та у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У генеральному договорі №06/12 від 24.02.2012р. (п.7.1) сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів) позичальник на вимогу банку сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки за весь час прострочки.
Позивач просить стягнути з відповідача 44 155,05грн. пені за прострочення повернення кредитних коштів за період з 24.01.2013р. по 01.07.2013р., 12 500,61грн. пені за прострочення сплати процентів за період з 04.01.2013р. по 01.07.2013р. та 353,71грн. пені за прострочення сплати комісії за період з 01.03.2013р. по 01.07.2013р. згідно п.7.1 договору.
Позивачем нарахована пеня з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", є підставною та підлягає до стягнення в силу ст.ст. 230-232 ГК України, п. 7.1 генерального договору №06/12 від 24.02.2012р.
Оскільки спір в частині задоволених вимог до суду доведений з вини відповідача 1, витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Зважаючи на те, що позов в частині вимоги до ТзОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" залишено без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст.81 ГПК України, то відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір, сплачений на підставі платіжного доручення №21459958 від 26.07.2013р. в сумі 1 147,00грн., підлягає поверненню позивачу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 599, 611, 1048, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Західсталь" (м.Луцьк, вул. С.Лазо, 7, код ЄДРПОУ 36266887)
на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862)
5 643 999,39грн. кредиту, 517 366,60грн. процентів, 14 007,50грн. комісії за управління кредитною лінією, 57 009,37грн. пені, 68 820,00грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 6 301 202,86грн.
3. В частині вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" про звернення стягнення на предмет іпотеки позов залишити без розгляду.
4.Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку згідно п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути публічному акціонерному товариству "Кредобанк" (м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) з державного бюджету міста Луцька судовий збір в сумі 1 147,00грн., сплачений по платіжному дорученню №21459958 від 26.07.2013р. (оригінал платіжного доручення №21459958 від 26.07.2013р. знаходиться в матеріалах справи).
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення
складено 22.10.2013р.
Суддя С.Т Філатова
Судове рішення № 34269444, Господарський суд Волинської області було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 903/825/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: