Постанова № 34264009, 17.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року Справа №810/5050/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю:

представника позивачки- Федоришина О.О. (довіреність б/н від 30.09.2013 р.);

представника відповідача- не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Бориспільсільбуд"

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 р. № 0004732210,

,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мністерства доходів та зборів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004732210 від 24.04.2013 р., яким було визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 5000 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1 250 грн.

Вважає прийняте рішення безпідставним та наполягає на реальному характері здійсненої господарської операції з ТОВ «Генбудінвест», при цьому зазначає, що несплата його контраґентом податку до бюджету не є підставою для відповідальності «Трест Бориспільсільбуд».

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та надав оцінку висновкам акту перевірки. Документи, які б підтверджували факт виконання господарської операції між ТОВ«Трест Бориспільсільбуд» та ТОВ «Генбудінвест», згідно договору №110 від 01.10.2012 р. суду не представив, просив позов задовольнити із викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи, не з'явився у судове засідання, без повідомлення причин неприбуття, за відсутності заяви про розгляд справи без його участі.

На підставі ч.4 ст.128 КАСУ, суд здійснив розгляд даної справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи документи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:

позивач є юридичною особою, зареєстрованою, 10.01.1997 р., виконавчим комітетом Бориспільської ради, свідоцтво про реєстрацію № 6 від 10.01.1997 р. 29.04.2011 р., перереєстроване у ВАТ «Бориспільсільбуд». Відповідно до статуту, затвердженого зборами акціонерів, 04.05.2011 р., було внесено зміни, згідно протоколу від 29.04.2011 р. створено ТОВ «Трест Бориспільсільбуд». Взято на податковий облік в органах ДПІ 02.01.1991 р. за №184-04. Зареєстрований платником податку на додану вартість 31.05.2011 р. за №100338222.

В квітні 2013 р., згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 ПК України відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Генбудінвест» за жовтень 2012 р., за наслідками якої було складено акт від 12.04.2013 р. №201/22-1/13707422. В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем порядку формування податкового кредиту, встановлено його завищення на 5000 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1 250 грн.

В обґрунтування заниження податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Генбудінвест», оскільки на запити податкового органу про надання податкової інформації щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень-листопад 2012 р. підприємство відповіло відмовою. Встановити номенклатуру постачання товарів, послуг, факт їх дійсного отримання з наданням відповідних бухгалтерських документів виявилося неможливим. Крім того, співробітниками ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було надано висновок про відсутність реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. Співробітниками відділу податкової міліції здійснювався виїзд за податковою адресою ТОВ «Генбудінвест», в результаті чого було виявлено відсутність підприємства за вказаною адресою. Зміст господарських операцій та обставини укладених угод не встановлені. Також було виявлено, що вказане підприємство звіти 1-ДФ до ДПІ не надавало.

Згідно інформації ДПІ було встановлено, що товариство не одержувало будь-яких дозволів та ліцензій для провадження своєї господарської діяльності. Транспортні засоби за вказаним підприємством та його директором не зареєстровані.

24.04.2013 р., відповідачем було винесене повідомлення-рішення №0004732210 від 24.04.2013 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 5000 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1 250 грн.

На підтвердження факту реальності здійсненої господарської операції між позивачем та його контраґентом суду надано: власне договір №110 від 01.10.2012 р. (ксерокопія); податкові накладні, платіжні доручення.

Як вбачається із наданого договору між позивачем та ТОВ «Генбудінвест» було укладено угоду підряду, згідно умов якої ТОВ «Генбудінвест» прийняло на себе зобов'язання по виконанню у 2012 р. реконструкції міського будинку культури по вул.Радгоспна,1 в м.Борисполі Київської області.

Реконструкція будівель це проведення будівельних робіт в цілях зміни існуючих техніко-економічних показників об'єкту, підвищення ефективності його використання, що передбачають: реорганізацію об'єкта, зміну габаритів і технічних показників, капітальне будівництво, прибудови, надбудови, розбирання та посилення несучих конструкцій, переобладнання горищного приміщення під мансарду, будівництво та реконструкцію інженерних систем і комунікацій. Реконструкція будівель- це складний і трудомісткий процес, що передбачає обов'язкове оформлення кожного його етапу низкою документів, як технічного характеру, так первинного бухгалтерського обліку та звітності.

Зокрема, відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.03 №561 реконструкція (будівельні роботи) передбачають наявність рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт; техніко-економічне обґрунтування; декларацію про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того, необхідною умовою для таких робіт є повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу; кошторис на виконані роботи; акти здачі-прийняття робіт, тощо.

З огляду на представлені позивачем документи, суд вважає, що висновки акту перевірки знайшли свого підтвердження, тому позивачем неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з ТОВ «Генбудінвест».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В процесі дослідженні наявних у справі доказів судом не було встановлено, що у зв'язку із проведенням даної господарської операції відбулись будь-які зміни майнового стану позивача.

Надані документи, хоча і місятять ознаки легітимності, проте не можуть бути достатніми для підтвердження факту проведення реконструкції міського будинку культури у м.Борисполі силами ТОВ «Генбудінвест», з огляду на відсутність документів, які підтверджують фактичне проведення робіт.

Суд також при вирішенні справи врахував інформацію ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 року N88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Загальна інформація про послуги, зазначена у договорі №110 від 01.10.12 р. не дає змоги визначити обсяг наданих контрагентом позивача послуг, їх зміст, обсяг та вартість.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Генбудінвест», на підставі яких були сформовані дані податкового обліку, відповідно надані первинні документи не є підтвердженням даних податкового обліку.

Згідно пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суд вважає, що наявність у покупця документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідно Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих контрагентом податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд приходить до висновку, що укладання угоди з метою незаконного отримання бюджетного відшкодування є провочином, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на нереальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Отже податковий орган обґрунтовано ухвалив податкове повідомлення - рішення №0004732210 від 24.04.2013 р.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення повного тексту постанови 21.10.13 р.