Постанова № 34263953, 15.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 року Справа № 812/7914/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю

представника позивача Алфімова М.П. довіреність від 23.01.2013,

представника відповідача Серджана А.Д. довіреність від 18.07.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2013 № 0001371503, -

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного не6стандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2013 № 0001371503 на суму 163 798,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем застосовано штрафні санкції у зв'язку із встановленням податковим органом завищення позивачем податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень і травень 2013 року. Таке завищення, на думку податкового органу виникло внаслідок порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме внаслідок віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку, що не підтверджено податковими накладними. Так, в акті перевірки відповідач зазначив, що позивачем віднесено до податкового кредиту квітня, травня 2013 року податкові накладні ТОВ «Торговий дім «Укрметторг», які оформлено з порушенням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - замість повної або скороченої назви покупця зазначено «Сєвєродонецький Завод Химоборудования» та податкова накладна ТОВ «Крекінг», яка оформлена з порушенням п.201.2 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» - номенклатура товару заповнена російською мовою.

Позивач вказує, що обставини, встановлені податковим органом, не відповідають дійсності. Згадані податкові накладні містять скорочену назву покупця, та номенклатуру товару викладено українською мовою, відповідно.

Позивач вважає, що наведені порушення відповідачем безпідставно встановлено внаслідок того, що під час перевірки податковий орган неналежним чином дослідив надані позивачем до перевірки первинні документи, в тому числі податкові накладні, а також використовував інформацію комп'ютерних баз даних. При цьому, позивач звернув увагу, що всі первинні документи товариства знаходяться на паперових носіях та не здаються податковому органу в електронній формі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав. заявлених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначив про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту через віднесення до складу сум за податковими накладними ТОВ «Торговий дім «Укрметторг», в яких в порушення вимог п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не зазначено належним чином назву покупця, та ТОВ «Крекінг», в якій в порушення вимог п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, номенклатуру товару заповнено російською мовою.

Крім того, представник позивача навів норми ст.ст. 198, 201, 192, 44 Податкового кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та вказав, що для підтвердження даних податкового обліку до уваги мають братися лише ті документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій. З урахуванням висновків акта Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області від 23.07.2013, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» із ПП «Алікона», що унеможливлює підтвердження реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Укрметторг».

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», ідентифікаційний код 04643841, скорочена назва ТДВ «СЗХНО», зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 21.09.2011, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області, зареєстрований платником ПДВ (а.с. 53-94).

У період з 05.08.2013 по 19.08.2013 відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за травень 2013 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2013 № 337/12-14-15-03/14-04643841 (а.с.9-20).

Перевіркою встановлено, що позивачем:

- на порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму від'ємного значення ПДВ у травні 2013 року в розмірі 30939,00 грн.;

- на порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2013 року у розмірі 327597,00 грн.

Підстави призначення та порядок здійснення перевірки позивачем не оскаржуються.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення

від 05 вересня 2013 форми «В1» № 0001371503, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року, та визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 163798,50 грн., в тому числі сума податку 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 163798,50 грн. (а.с.3).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 ПК України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Виходячи з вимог п. 200.11., 200.14 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

200 ПК України визначає також порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За вимогами п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу норм п. 200.4. ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з акта перевірки, висновки відповідача про завищення відповідачем суми бюджетного відшкодування ПДВ ґрунтуються на висновках про завищення позивачем на порушення п. 198.6 ст. 198 , п.п. 201.1, 201.2 ст. 201 ПК України податкового кредиту в декларації за квітень 2013 року на суму 255304,00 грн., та в декларації за травень 2013 року на суму 103232,00 грн., що призвело до:

завищення від'ємного значення ПДВ у квітні 2013 року на суму 255304,00 грн.;

завищення від'ємного значення ПДВ у травні 2013 року на суму 30939,00 грн.;

заниження позитивного значення у травні 2013 року на суму 72293,00 грн.;

завищення бюджетного відшкодування у травні 2013 року на суму 327597,00 грн.

Підстави формування податкового кредиту визначає ст. 198 ПК України. Відповідно до п. 198.1. цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу норм п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Норми п. 201.1 ст. 201 ПК України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної вказані норми, серед інших, відносять повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи; опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Відповідно до п. 201.2. ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Такий порядок затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011.(зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071). Пункт 2 Порядку визначає, що податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою.

В свою чергу, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про завищення позивачем податкового кредиту ґрунтуються на тому, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту квітня, травня 2013 року податкові накладні ТОВ «Торговий дім «Укрметторг», які оформлено з порушенням вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України, а саме, замість повної або скороченої назви позивача зазначено «Сєвєродонецький Завод Нестандартного Химоборудования», а також податкову накладну ТОВ «Крекінг», в якій в порушення вимог п. 201.2 ст. 201 ПК України та п. 2 Наказу Мінфіну України від 01.11.11. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» номенклатуру товару заповнено російською мовою.

Проте, суд враховує, що в судовому засіданні такі висновки податкового органу спростовуються безпосередньо оглядом вказаних податкових накладних. Так, податкові накладні ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» містять визначену статутними документами скорочену назву позивача - ТДВ «СЗХНО», податкова накладна ТОВ «Крекінг» містить перелік (номенклатуру) товарів викладений українською мовою (а.с. 21-33. 193). Вказані податкові накладні внесено до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Тобто вказані податкові накладні складено у відповідності до наведених законодавчих норм.

При цьому відповідачем всупереч нормам ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження своїх висновків відповідних доказів не надано. Долучені представником відповідача до матеріалів справи копії податкових накладних (а.с.249-258) суд до уваги не приймає, оскільки вказані копії представляють собою комп'ютерну роздруківку зображення змісту електронного файлу, при цьому відповідачем не надано пояснень щодо їх походження чи оригіналів для порівняння.

З акта перевірки також вбачається, що податковим органом при визначенні неправомірності включення позивачем до податкового кредиту сум за податковими накладними ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» враховано висновки Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області, викладені в акті перевірки від 23.07.2013., в ході якої не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» з ПП «Алкіона» за період з 01.01.13. по 31.03.13, та зазначено, що перевіркою встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання до підприємства покупця - позивача у справі.

Оцінюючи такі посилання відповідача суд виходить з того, що висновки Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області не стосуються безпосередньо позивача. При цьому суд вважає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкового кредиту у залежність від дій, бездіяльності, чи невідповідності первинних документів його контрагентів.

Суд враховує, що акт перевірки відповідача не містить посилань щодо допущення безпосередньо позивачем порушень податкового законодавства стосовно відсутності реального характеру господарських відносин з ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» та ТОВ «Крекінг».

Крім того, здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується наданими до матеріалів справи документами - договорами, накладними, товарно-транспортними та податковими накладними, платіжними дорученнями (а.с.95-135). Інших зауважень до вказаних документів, окрім вищенаведених, акт перевірки не містить.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно внесено суми за податковими накладними ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» та ТОВ «Крекінг» до складу податкового кредиту квітня, травня 2013 року. Відтак, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте в результаті безпідставних висновків перевірки, - протиправним. Тому, податкове повідомлення рішення з урахуванням його протиправності підлягає скасуванню.

Виходячи з вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) відповідно до задоволених вимог.

Як вбачається з платіжного доручення, наявного у матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір за заявлені вимоги, в розмірі 2 294,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 2 294,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області від 05 вересня 2013 форми «В1» № 0001371503 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 163798,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко