Ухвала суду № 34253622, 16.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/1575/13-ц Провадження № 22-ц/795/1779/2013 Головуючий у I інстанції -Гордієць Л. В. Доповідач - Онищенко О. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Зінченко С.П., Харечко Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:позивачки ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі апелянт просить суд скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2013 року про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не взяті до уваги документи, які були додані до письмових пояснень, якими позивачка обґрунтовувала докази недостовірності поширеної відповідачами щодо неї негативної інформації.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що до відомостей, які ганьблять особу слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність людини в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, а інформація, викладена відповідачами в заяві до апеляційного суду щодо ОСОБА_5 є оціночним судженням її поведінки в суспільному житті. Зазначені судження узгоджуються з даними характеристики на ОСОБА_5 виданою Григоро-Іванівською сільською радою Ніжинського району. Письмові судження відповідачів по справі щодо ОСОБА_5 викладені не в образливій формі. Оціночні судження не містять фактичних даних та не підлягають спростуванню та доведенню їх справедливості.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена на особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь - яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загально визначених правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, свобода вираження поглядів і отримання інформації є практично необмеженою.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст.34 Конституції України, а також закріплене в ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, крім випадків, коли при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до п 19 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист честі, гідності і ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02. 2009 року № 1 вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

З врахуванням наведених вище норм матеріального права, рішення Конституційного Суду України та роз'яснень, викладених у вказаних вище постановах Пленуму Верховного Суду України суд першої інстанції дійшов висновків, які відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, а тому рішення суду не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: