Рішення № 34251833, 22.10.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 254/2982/13-ц

Провадження №2/254/1079/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 рокум. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

головуючий суддя Заборський В.О.,

при секретарі Подгородецькій В.А.,

за участю позивачаОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача:ОСОБА_3,

представника відповідачаОСОБА_4,

представника третьої особи:ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, Будьоннівський районний відділ у м. Донецьку Головного управління Державної міграційної служби Донецької області про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/4 частку у спільному майні квартирі АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на дану частку. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона проживає в спірній квартирі разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 та малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. До 20 лютого 2013 року з ними разом проживала її бабуся ОСОБА_8, яка померла 20 лютого 2013 року. В квартирі також зареєстрований її батько, відповідач по справі - ОСОБА_3, який з 2007 року в квартирі не проживає. Згідно технічного паспорту квартира загальною площею 44,4 кв.м складається з двох жилих кімнат площею 11,6 кв.м і 14,7 кв.м, кухні - 7,0 кв.м, ванної кімнати - 2,0 кв.м, коридору - 6,6 кв.м, туалету 1кв.м, двох вбудованих шаф площами 1,1 кв.м і 0,4 кв.м.. Згідно свідоцтва про право власності від 24 липня 2007 року, виданого Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, квартира АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить: позивачці ОСОБА_1 1/4, донці позивачки ОСОБА_7 1/4, батькові позивачки - відповідачу ОСОБА_3 1/4, бабусі ОСОБА_8 1/4. Остання належну їй 1/4 частку, згідно договору дарування від 20 серпня 2007 року посвідченого державним нотаріусом Девятої донецької державної нотаріальної контори, передала позивачці у дар. Таким чином, позивачці на праві спільної часткової власності належить 2/4 частини квартири, її малолітній донці ОСОБА_7 1/4 частка і відповідачу ОСОБА_3 1/4 частка. Ще за життя бабусі у позивачки з відповідачем склались неприязні стосунки на ґрунті того, що він не приділяв належної уваги своїй матері, забирав у неї гроші, бив її, влаштовував скандали з вимогою того, щоб бабусю повністю утримувала позивачка, оскільки вона подарувала їй свою частку квартири. Всі скандали проходили на очах малолітньої доньки позивачки. За даними фактами позивач та її чоловік неодноразово звертались до правоохоронних органів і прокуратури. Відповідач в квартирі не проживає з 2007 року, зараз він живе у своєї дружини ОСОБА_4 за адресою: м. Донецьк, вул.. Жовтня, 18/12. Позивачці і її донці належить на праві власності ? частки квартири, що становить 19,725 кв.м, а відповідач зайняв кімнату житловою площею 11,6 кв.м, не зважаючи на те, що його 1/4 частці відповідає - 6,575 кв.м, окремої жилої кімнати площею 6,575 кв.м в квартирі немає. Виходячи із ситуації яка склалась і діями відповідача, позивачка і її малолітня донька не можуть користуватись належними їм на праві власності частками на квартиру, оскільки вони користуються тільки 14,7 кв.м жилої площі замість 19,725 кв.м.. Таким чином відповідачем ущемляються їх права на вільне володіння, користування і розпорядження належними на праві власності частками спільного майна, що приводить до втручання в особисте життя позивачки і членів її сімї, оскільки вони втрьох проживають в одній кімнаті жилою площею 14,7 кв.м, що нижче норм жилої площі на кожну людину. Виходячи з планування і жилої площі квартири виділити в натурі частку відповідача в спірній квартирі неможливо, частка його є незначною, розділити квартиру неможливо, із за сформованих неприязних відносин між позивачкою, членами її сімї і відповідачем спільне володіння і користування квартирою неможливо, відповідач тривалий час в спірній квартирі не проживає, має сімю за іншим місцем проживання, а припинення його частки в спільному майні не завдасть значної шкоди, у звязку з чим позивач вважає, що є всі підстави припинити право власності ОСОБА_3 на ? частку в спільному майні.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві і додатково пояснила, що вона з восьмирічною донькою і чоловіком сплять в одній кімнаті площею 14,7 кв.м. Другою кімнатою вони користуються частково, оскільки в ній знаходяться речі відповідача, і там вони поставили письмовий стіл для доньки, за яким вона робить уроки. Останній скандал з відповідачем був як раз з тієї причини, що вони в кімнату меншої квадратури поставили письмовий стіл доньки. З 2011 року відповідач 1 або 2 рази на тиждень ночував у квартирі для догляду за бабусею, але після її смерті до квартири не приходить, проживає у своєї дружини.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, оскільки вони необґрунтовані, незаконні та спрямовані на порушення його права на житло. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що квартиру він отримав разом із матірю ОСОБА_8 і зареєстрований в ній з 1977 року. В спірній квартирі проживав до лютого 2013 року, а потім у своєї другої дружини, з якою перебуває в шлюбі з 15 жовтня 2010 року. З позивачкою в нього склались погані стосунки. Частка в квартирі у розмірі 1/4 для нього є значною, і він вважає, що оскільки квартира є двокімнатною, кімнати окремі, то її можливо поділити, в більшій кімнаті могла б розміститись позивачка з донькою, а він в меншій. Враховуючи не дуже добрі відносини між ними, він не перешкоджає проживати позивачці і членам її сімї в спірній квартирі, пішов з неї і дав можливість доньці спокійно жити в квартирі. Позивачка з чоловіком пропонували йому кімнату в гуртожитку, однак це його не влаштовує. Іншого житла він не має і припинення права на частку в квартирі завдасть шкоди його інтересам. Як стало відомо від сусідів та оголошень, позивачка бажає продати квартиру, оскільки в ній не має потреби.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала у повному обсязі і просила відмовити у їх задоволенні, оскільки у відповідача ОСОБА_3 крім ? частки в спірній квартирі житла не має. Вони зараз з ним проживають разом у трьохкімнатній квартирі, яка є спільною власністю її і дітей. В спірну квартиру відповідач інколи навідується, але майже 6 місяців там не був. Останній скандал між позивачкою і відповідачем був коли останній привіз двері на спірну квартиру разом з її сином, а позивачка разом із своїм чоловіком заперечували поти цього.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи свої доводи тим, що позивачка з чоловіком і малолітньою донькою проживають разом в одній кімнаті, оскільки речі відповідача займають другу кімнату, але через 4 місяці донці позивачки виповниться 9 років, а згідно ЖК Української РСР не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.

Третя особа Будьоннівський районний відділ у м. Донецьку Головного управління Державної міграційної служби Донецької області про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, представника в судове засідання не направило, суду надана заява про розгляд справи у відсутності представника.

В судовому засіданні вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачці ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить - ? частка на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 5715 від 24 липня 2007 року виданого Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради і ? частка на підставі Договору дарування від 20 серпня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Девятої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_9, реєстраційний № 3-1096, право власності на які зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька», що підтверджується відповідними Витягами від 08 серпня 2007 року і 21 серпня 2007 року. Малолітній ОСОБА_7, в квартирі АДРЕСА_1 належить ? частка на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 5715 від 24 липня 2007 року виданого Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, право власності на яку зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька». Тобто позивачці ОСОБА_1 і її малолітній донці ОСОБА_7, законним представником якої є позивач ОСОБА_1, належить на праві власності ? спірної квартири.

Відповідачу ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 належить ? частка на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 5715 від 24 липня 2007 року виданого Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, право власності на яку зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька».

У відповідності зі ст. 356 ЦК України спірна квартира є спільною частковою власністю позивача ОСОБА_1 її малолітньої доньки ОСОБА_7 і відповідача ОСОБА_3.

Згідно частини 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї; суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто виходячи з положень ст. 365 ЦК України, для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених п.п. 1-3 частини 1 даної статті за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Згідно експертного висновку ПП «Домінанта» щодо результатів оцінки технічного стану конструкцій квартири і реконструкції відносно виділу ? частини приміщення з квартири № 3 в пятиповерховому будинку № 17 по вул.. Відважних у м. Донецьку в існуючій двохкімнатній квартирі для виділу ? частки із загальної площі для проживання, провести реконструкцію з переплануванням неможливо.

В судовому засіданні встановлено, і не оспорюється сторонами, що між позивачкою і відповідачем не досягнуто згоди щодо спільного володіння і користування спірною квартирою, на ґрунті чого в них виникають конфлікти, які закінчуються зверненням до правоохоронних органів. Так, із висновку дільничного інспектора міліції ОСОБА_10 від 29 березня 2013 року вбачається, що 29 лютого 2013 року між позивачкою і відповідачем виник конфлікт, з приводу того, що в кімнаті ОСОБА_3 позивачка поставила свої речі, і останній вимагав їх прибрати.

Суд вважає, що припинення права власності відповідача на частку у спірній квартирі не завдасть йому істотної шкоди, оскільки він з 15 жовтня 2010 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, з якою постійно проживає в її квартирі яка належить їй на праві спільної часткової власності. Посилання відповідача на те, що його частка у розмірі ? є значною і її можливо виділити в натурі є безпідставною, оскільки на ідеальну частку відповідача належить 6,575 кв.м житлової площі, а з технічного паспорту на квартиру вбачається, що відповідної кімнати, яка б відповідала цій частці у квартирі немає. Крім того, в квартирі проживають малолітня співвласниця ОСОБА_7 і чоловік позивачки ОСОБА_6, які вимушені проживати в одній кімнаті, оскільки іншу кімнату зайняв своїми речами відповідач, але сам значний час в спірній квартирі не проживає. Через 4 місяці малолітній ОСОБА_7 виповниться 9 років, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 ЖК Української РСР не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя. Тобто в разі відмови у даному позові істотної шкоди зазнають інтереси співвласників - позивачки ОСОБА_1 та її малолітньої доньки.

Згідно Звіту ТОВ «Агентство оцінки «ОСОБА_10 ціна» про оцінку майна двохкімнатної квартири загальною площею 44,40 кв.м, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул.. Відважних, 17/3, станом на 29 липня 2013 року ринкова вартість її складає 214644,00 грн., тобто вартість ? частки складає 53 661,00 грн..

В судовому засідання встановлено, що позивачка у відповідності з ч.2 ст. 365 ЦК України зазначені вище грошові кошти внесла на депозитний рахунок суду.

Судом приймаються в якості доказів Експертний висновок ПП «Домінанта» щодо неможливості розділу спірної квартири та Звіт ТОВ «Агентство оцінки «ОСОБА_10 ціна» про оцінку, оскільки відповідачем та його представником вони не оспорювались, інших доказів на підтвердження даних обставин суду не надано.

Враховуючи, що позивачці ОСОБА_1 і її малолітній донці ОСОБА_7, законним представником якої є позивачка ОСОБА_1Є, належить ? спірної квартири, судом припиняється право відповідача ОСОБА_3 на його частку у спільному майні, яка складає 1/4 частину спірної квартири, оскільки вона є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливе, припинення права не завдасть відповідачу та його сімї шкоди.

Суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 і стягнути з неї на користь відповідача ОСОБА_3 53 661,00 грн., в порядку компенсації вартості його частки в спірній квартирі.

Вирішуючи питання про зобовязання третьої особи Будьоннівський РВ у м. Донецьку Головного управління Державної міграційної служби Донецької області зняти відповідача ОСОБА_3 з реєстраційного обліку в спірній квартирі, суд виходить з тих положень, що п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Крім того, позивач не притягнув даний орган відповідачем по справі, що взагалі позбавляє суд можливості покласти певний обов'язок на нього, оскільки за чинним ЦПК України суд може покласти обов'язок тільки на сторону по справі, тому в цій частині позову необхідно відмовити. Але, маючи судове рішення, яке набрало законної сили, про припинення права на частку у спільному майні, позивач має право звернутися до названого державного органу про зняття відповідача з реєстрації, а у разі його відмови від вчинення названої дії, заявити відповідний позов в порядку, передбаченому для оскарження дій державних органів.

На підставі ст.88 ЦПК України, у звязку із задоволенням позову на користь позивачів підлягає стягненню витрати на оплату судового збору та витрат на проведення експертиз.

На підставі ст. 365 ЦК, керуючись ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, Будьонівський районний відділ у м. Донецьку Головного управління Державної міграційної служби Донецької області про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 у Будьоннівському районі м. Донецька.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 53 661,00 (пятдесят три тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 00 коп. в порядку компенсації вартості його частки в квартирі АДРЕСА_3 у Будьоннівському районі м. Донецьку, шляхом видачі з розрахункового рахунку № 37317004001000 ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 26288796.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_4 у Будьоннівському районі м. Донецька.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: