Ухвала суду № 34249342, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Справа № 27062/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лукор» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Лукор» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи відділ Держкомзему у м.Калуші Івано-Франківської області, Фонд державного майна України, Калуська міська рада про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №944-182-31256759-7704 від 29 липня 2005 року, -

в с т а н о в и в:

12 вересня 2005 року ЗАТ «Лукор» (правонаступник - Приватне акціонерне товариство «Лукор») звернулося в суд з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділу Держкомзему у м.Калуші Івано-Франківської області; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду державного майна України; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Калуської міської ради про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №944-182-31256759-7704 від 29 липня 2005 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення яким збільшено податкове зобов'язання ЗАТ «Лукор» по сплаті земельного податку за період з 01 лютого 2005 року по 17 травня 2005 року, винесено неправомірно. Підставою для донарахування позивачу вказаного податкового зобов'язання стало рішення Івано-Франківської обласної ради від 14 вересня 2004 року №475/12/2004 про віднесення земельної ділянки, що знаходилась в користуванні ЗАТ «Лукор», до земель міста Калуша. Така підстава є незаконною, оскільки згідно з вимогами ст. 6 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України, а відтак обчислення земельного податку за ставкою, встановленою для земель населеного пункту, є обов'язковим з дати набрання чинності постановою Верховної Ради України від 08 квітня 2005 року № 2537-ІV про затвердження меж міста Калуша, тобто з 17 травня 2005 року. Законом України «Про плату за землю» встановлено чіткий механізм розрахунку, подачі звітності та сплати земельного податку, який передбачає розрахунок та подання звітності (річної декларації) лише один раз на рік. ЗАТ «Лукор» подало до Калуської ОДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік 31 січня 2005 року вх.№249. Таким чином, у спірних правовідносинах, обов'язок у платника податку щодо перерахування одноразово розраховану суму податку та подання у зв'язку з цим яких-небудь додаткових (уточнених) декларацій не виникає, оскільки податковий розрахунок земельного податку подано до набрання чинності вищевказаною постановою КМУ. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 липня 2005 року Калуською ОДПІ проведено камеральну перевірку розрахунку земельного податку на 2005 рік ЗАТ «Лукор», якою встановлено заниження позивачем земельного податку в 2005 році на загальну суму 5050426,37 грн. Оскільки за інформацією Калуського міського відділу земельних ресурсів ЗАТ «Лукор» у 2005 році використовує земельну ділянку в межах населеного пункту м. Калуша площею 499,0383 га., загальна сума земельного податку в рік становить 5265637,40 грн., а ЗАТ «Лукор» подало розрахунок земельного податку на 2005 рік, згідно якого сума земельного податку, що підлягає до сплати на 2005 рік складає 216647,53 грн., то фактично суму податкового зобов'язання занижено на 5050426,37 грн.

За результатами перевірки складено акт №480 від 29 липня 2005 року (том I, а.с.10-12), на підставі якого податковою інспекцією винесено податкове-повідомлення рішення №944-182-31256759-7704 від 29 липня 2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за період з 01 лютого 2005 року по 16 травня 2005 року за платежем: земельний податок усього 1553820,68 грн. в тому числі за основним платежем 1479829,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 73991,46 грн. (том I, а.с.9).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні ЗАТ «Лукор» надавалась підприємству на підставі рішення Калуської міської ради, до повноважень якої згідно з положеннями Земельного кодексу України належить право розпоряджатися землями тільки у межах міста, тому відповідач правомірно визначив розмір земельного податку за 2005 рік як для земель населеного пункту, а тому вважав, що податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є помилковим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач у своїй господарській діяльності використовує комплекс земельних ділянок, в тому числі земельну ділянку загальною площею 499,0383 га, основне цільове призначення - для ведення господарської діяльності (рішення Калуської міської ради № 373 від 25 грудня 2003 року, № 443 від 08 березня 2004 року, №543 від 29 липня 2004 року).

Матеріалами справи підтверджено, що Виконавчий комітет Івано-Франківської обласної ради народних депутатів своїм рішенням № 131 від 16 квітня 1985 року встановив межу м.Калуша, в яку ввійшла територія колишнього виробничого об'єднання «Хлорвініл» (ВАТ «Оріана»). Чинним на той час законодавством були визначені органи державної влади, в компетенцію яких входило вирішення питання встановлення меж населених пунктів. Так відповідно до п.6 ст.108 Конституції Української РСР в редакції від 20 квітня 1978 року Президія Верховної Ради Української РСР визначає порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР. Указом Президії Верховної Ради України від 12 березня 1981 року затверджено положення «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України», яким визначено повноваження Президії Верховної ради УРСР, в тому числі віднесення населених пунктів до категорії міст республіканського, обласного, районного підпорядкування, встановлення і зміна їх меж, а також зміна їх підпорядкованості». При чому зміна меж міста, на той час, мала здійснюватися на підставі відповідного Указу Президії Верховної Ради УРСР за поданням ви конавчих комітетів відповідних обласних, міських Рад народних депутатів. Таким чином, після затвердження межі м.Калуш виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів межу м.Калуша необхідно було затвердити Указом Президії Верховної Ради УРСР відповідно до п.6 ст.108 Конституції Української РСР. Однак, такого Указу Президії Верховної Ради УРСР про встановлення межі м.Калуш Івано-Франківської області не було, а тому зміна межі м.Калуш, яка б включала в себе територію колишнього в\о «Хлорвініл», не відбулася. Це підтверджується копією листа управління земельних ресурсів Івано-Франківської ОДА від 11 грудня 1996 року № 01- 15/658/666 (том II, а.с.66).

08 квітня 2005 року Верховна Рада України приймає постанову «Про встановлення меж міста Калуша Івано-Франківської області» № 2537-ІV, якою включає у межі м.Калуш 1435,4га земель, які знаходяться у віданні Калуської міської ради, затверджує загальну площу міста 6453,5 га та встановлює межі міста Калуша. Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чин ності від 10 червня 1997року, № 503/97, із змінами та доповненнями, нормативно-правові акти Верховної Ради України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюдне ння, якщо інше передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному виданні. 06 травня 2005року в газеті «Офіційний вісник України» №16 була опублікована По станова Верховної Ради України «Про встановлення меж міста Калуш Івано-Франківської області», яка набрала чинності 17 травня 2005 року відповідно до п.4 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 травня 1997 року № 503/97.

Саме з дня набрання чинності постанови Верховної Ради України «Про встановлення меж м.Калуш Івано-Франківської області» № 2537-ІV від 08 квітня 2005 року виникають правові підстави вважати, що земельна ділянка, на якій розміщений ЗАТ «Лукор» загальною площею 12,5094 га знаходиться в межах м.Калуш, а до дня набрання чинності Постанови Верховної Ради України «Про встановлення меж м.Калуш Івано-Франківської області» №2537-ІV від 08 квітня 2005 року межа м.Калуш не була встановлена в законному порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що ЗАТ «Лукор» подало до Калуської ОДПІ податковий розрахунок земельного податку за 2005 рік 31 січня 2005 року №249 (абз.2 акту перевірки, том I, а.с.10).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» користувачі земельних ділянок зобов'язані самостійно обчислювати суму земельного податку щороку за станом на 1 січня поточного року і до 1 лютого цього року подавати річну декларацію відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки. При цьому згідно згаданої статті Закону річна сума земельного податку підлягає розбивці рівними частками та місяцями. Тобто, даним Законом прямо встановлено механізм розрахунку та подачі звітності з земельного податку, згідно якого цей податок, по-перше, розраховується один раз на рік, станом на 1 січня кожного року, а по-друге, платники податку зобов'язані протягом року подавати декларацію один раз, в якій зазначається сума податку з розбивкою за місяцями. Що стосується механізму оплати земельного податку, то його встановлено ст.17 Закону України «Про плату за землю», якою передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у згаданій вище річній декларації, сплачується щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що земельний податок повинен розраховуватись лише один раз на рік, а в подальшому така річна сума податку сплачується щомісяця рівними частками виходячи з розрахунку податкового зобов'язання, визначеного один раз в річній декларації.

Відтак, покликання апелянта на неправомірне збільшення Калуською ОДПІ податкового зобов'язання ЗАТ «Лукор» по сплаті земельного податку за 2005 рік є підставними та спростовують висновки суду першої інстанції.

Крім того, з постанови Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2011 року у справі №К/991/42799/11 за касаційною скаргою ЗАТ «Лукор» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суд від 30 червня 2011 року у справі за позовом ЗАТ «Лукор» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, Відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у м.Калуші Івано-Франківської області, третя особа Калуська міська рада, за участю Прокуратури Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення вбачається, що касаційну скаргу ЗАТ «Лукор» задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року скасовано. Позовні вимоги ЗАТ «ЛУКОР» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у м.Калуші Івано-Франківської області, третя особа Калуська міська рада Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасувано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ Івано-Франківської області№585-23/1-31256759-4688/0 від 13 травня 2005 року.

Судом касаційної інстанції встановлено, що обчислення земельного податку за ставкою, встановленою для земель населеного пункту, є обов'язковим з дати набрання чинності постановою Верховної Ради України від 08 квітня 2005 року № 2537-ІV про затвердження меж міста Калуша, тобто з 17 травня 2005 року

Вказана постанова Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2011 року має преюдиціальне значення у спірних правовідносинах, а тому колегія суддів звертає увагу на те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.1 ст.72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Отже, за змістом ч.1 ст.72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

В силу вимог ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, аналіз фактичних обставин справи дає підстави для висновку, що Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є підставними, а відтак такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова - скасуванню та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лукор» задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у справі №2-а-374/09/0970 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Лукор» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи відділ Держкомзему у м.Калуші Івано-Франківської області, Фонд державного майна України, Калуська міська рада про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №944-182-31256759-7704 від 29 липня 2005 року задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №944-182-31256759-7704 від 29 липня 2005 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді М.П. Кушнерик

В.В. Ніколін

Повний текст постанови виготовлений 08.10.2010 року.