Ухвала суду № 34241733, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 року м. Київ К/800/6770/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013

у справі №2а-13693/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баден - Проект»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.10.2012 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Баден Проект» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.10.2012 скасовано та прийнято нову про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС №0002752260 від 03.08.2012.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань правильності визначення позивачем податкових зобов?язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Маркет-Строй Ко», ТОВ «Таверс», ТОВ «Олдеко» за період з 01.01.2011 по 29.02.2012, за наслідками якої складено акт перевірки від 13.04.2012 №105/22-604/30576984.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 706453 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001522260 від 18.05.2012.

За результатами адміністративного оскарження скарга платника задоволена в частині визначення суми грошового зобов?язання за основним платежем у розмірі 11682 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення №0002752260 від 03.08.2012, яким визначено суму податкового зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 694771,00 грн. основного платежу та 117976,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За висновками акта перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 706453 грн. при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Маркет-Строй Ко», ТОВ «Таверс», ТОВ «Олдеко», оскільки усі операції з купівлі-продажу не спричинили реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Підставою для таких висновків, з якими погодився суд першої інстанції, став акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 24.02.2012 №506/23-5/37420365 про неможливість проведення зустрічної перевірки суб?єкта господарювання ТОВ «Маркет-Строй Ко» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період березень, травень - грудень 2011 року, відповідно до якого ТОВ «Маркет-Строй Ко» наведено в переліку ризикових підприємств.

Акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси №523/23-5/37422308 від 24.02.2012 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Таверс» щодо підтвердження господарських з контрагентами за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси №505/23-5/37680145 від 24.02.2012 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Олдеко» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період - грудень 2011 року.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послугу або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки не зафіксовано неналежне оформлення податкових накладних, на підставі яких відбулося формування позивачем податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пункт 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не випливає на формування податкового кредиту покупцем.

Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача - ТОВ «Маркет-Строй Ко», ТОВ «Таверс», ТОВ «Олдеко» були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, перебували на обліку як платники податків, у тому числі були платниками податку на додану вартість, у зв'язку з чим правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість на підставі виданих контрагентами податкових накладних здійснено у відповідності з вимогами закону.

Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача, що спірні операції не мали реального товарного характеру, оскільки вони засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України. Придбання позивачем у контрагентів товарно-матеріальний цінностей за вищенаведеними договорами для використання у господарській діяльності підтверджено наданими до справи первинними документами, а саме, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) з транспортного перевезення вантажів, договорами перевезення та транспортного експедирування, виписками по особовим рахункам.

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі №1570/795/2012 дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси по складанню акта № 505/23-5/67680145 від 24.02.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олдеко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №1570/2870/2012 дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси по складанню акта від 24.02.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Таверс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, які покладені відповідачем в основу висновків щодо відсутності реальних господарських операцій, визнано протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун