Ухвала суду № 34239853, 07.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р. Справа № 36579/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» до Державної податкової інспекції у місті Львові, Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова, третя особа - ЗАТ «Інтернафтогазбуд» про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

19.03.2010 року дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (надалі позивач), звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові, Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закрите акціонерне товариство «Інтернафтогазбуд», про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.07.2009 року № 12571, від 14.10.2009 року №12571/1/17460 та від 31.12.2009 року №12571/2/22784.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що плата за користування надрами була сплачена в повному обсязі оператором по договору про спільну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно - промислової розробки Ретичинського родовища від 04.01.2001 року ЗАТ «Інтернафтогазбуд».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Суд виходив із норм п. 3 «Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи», затвердженого наказом ДПА України №571 від 30.09.2004 року, облік результатів спільної діяльності ведеться уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника. Згідно із п. 8 Порядку, уповноважений платник несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, який було обчислено від спільної діяльності.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються зокрема на те, що п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що переуступка податкових зобов'язань не допускається.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний №2337 від 12.08.2003 року на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку Ретичинського родовища природного газу, який діє до 12.08.2013 року. Згідно із ст. 1 Закону України «Про нафту і газ» спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - документ, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі. Згідно із ч. 4 ст. 14 вказаного Закону, власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або будь-яким чином відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій, юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів створюваних з його участю суб'єктів господарської діяльності, а також до майна спільної діяльності. Однак, зазначене не виключає можливості укладення договору про спільну діяльність, оскільки таке право прямо передбачено у ст. 49 вказаного Закону, який, в силу ст. 2, є спеціальним щодо відповідних норм Кодексу України «Про надра».

За період з 30.04.2009 року по 16.06.2009 року було проведено планову перевірку позивача, що підтверджується актом №242/23-2/01432606 від 14.07.2009 року «Про результати планової/позапланової виїзної перевірки ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», код ЄДРПОУ -- 01432606 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 рік. Зазначеним актом було, зокрема, встановлено порушення ч. 3 ст. 14 Закону України «Про нафту і газ» та абз. 3 п. 5.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої спільним наказом Комітету Міністрів України з питань геології та використання надр і ДПА України від 30.12.1997 року №207/472/51/157; п. 15 «Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №264 від 26.03.2008 року, в результаті чого занижено податкові зобов'язання в сумі 576,19 грн. по платі за користування надрами для видобування, зокрема, Ретичинського родовища.

Виходячи з цієї підстави, стороною відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення (з урахуванням процедури апеляційного оскарження) від 28.07.2009 року №12571; від 14.10.2009 року №12571/1/17460; від 31.12.2009 року №12571/2/22784 в частині визначення податкового зобов'язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 1034,29 грн., з яких 576,19 грн. - основний платіж, 458,10 грн. - штрафні (фінансові) санкції; а також співвідповідачем було винесене аналогічне податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 року №12567/3/22784, з визначення податкового зобов'язання по платі за користування-надрами для видобування корисних копалин на суму 1034,29 грн., з яких 576,19 грн. - основний платіж, 458,10 грн. - штрафні (фінансові) санкції. З аналізу акту перевірки вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені внаслідок несплати позивачем рентної плати, хоча така сплачувалась договором про спільну діяльність.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нафту і газ» у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

Відтак, враховуючи те, що один з учасників спірного договору - ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» має відповідну ліцензію, використання спеціального дозволу в межах договору про спільну діяльність є правомірним.

При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про порушення ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» статті 14 Закону України «Про нафту і газ», згідно з якою власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або будь-яким чином відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів створюваних з його участю суб'єктів господарської діяльності, а також до майна спільної діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України від 05 лютого 2004 року № 1456-IV «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками рентних платежів за нафту, природний газ і газовий конденсат є суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють видобуток нафти, природного газу чи газового конденсату в межах території України та зареєстровані платниками податку.

Згідно з пунктом 2 «Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 2 «Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2004 року № 571 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), визначено, що цей Порядок застосовується особою, яка уповноважена іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність вести облік результатів спільної діяльності, та учасниками такого договору.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору СД (пп.7.1 та 7.2), оператор веде облік продукції, отриманої в процесі спільної діяльності, витрат та фінансових результатів, пов'язаних із спільною діяльністю. Для зарахування фінансових засобів інвестора та їх руху оператор відкриває окремий рахунок, веде окремий бухгалтерський облік і звітність з діяльності, що пов'язана з договором. Облік і складання податкової звітності результатів спільної діяльності, а також розрахунки з бюджетом, ведуться оператором у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.7.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної мети. Пунктом 7.7.2. вказаного Закону передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Оскільки платником усіх податків по договору спільної діяльності є оператор, який уповноважений учасниками договору спільна діяльність на підставі довіреностей вести бухгалтерський та податковий облік, нараховувати і сплачувати платежі до Державного бюджету України, в тому числі плату за користування надрами, то цей оператор, за місцем реєстрації договору спільної діяльності, подавав інформацію про видобуток вуглеводневої сировини та розрахунки плати за користування надрами. Щомісячне нараховування та сплата плати за користування надрами, оператором підтверджується розрахунками плати за користування надрами, платіжними дорученнями та/або виписками з особового рахунку про сплату плати за користування надрами.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, щодо під ставності визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, винесених ДПІ у м. Львові від 28.07.2009 року №12571; від 14.10.2009 року №12571/1/17460; від 31.12.2009 року №12571/2/22784 та повідомлення-рішення від 22.03.2010 року № 12571/3/22784, оскільки в даному випадку виникає подвійне оподаткування. Відповідно до пунктів 3, 8 «Порядку», ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи ведеться уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника. Уповноважений платник несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, який було обчислено від спільної діяльності.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Львові залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року по справі № 2а-2548/10/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Л.П. Іщук

Р.П. Сеник

Повний текст виготовлено 14.10.2013 року