Ухвала суду № 34237977, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8302/13-а(в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К. Ю. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.

при секретарі: Кравчук М. В.

за участю представника позивача Никоненко Т. М., представника відповідача Оксененко К. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління міндоходів у місті Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2013 року №0000522220 та №0000552220,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про:

-визнання неправомірними дій органу податкової служби щодо проведення перевірки;

-визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 22 січня 2013 року № 0000522220 та № 0000552220;

-зобов'язання органу податкової служби вчинити дії щодо внесення змін до облікової картки платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 22 січня 2013 року № 0000522220 та № 0000552220.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 13 грудня 2012 року № 2557, виданого Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, згідно із підпунктом 78.1.1 пунктом 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та а податку па прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Площа Європи» (код за ЄДРПОУ 32163105) за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2012 року, за результатом якої складено акт від 26 грудня 2012 року № 6076/22-222-32106073.

Як висновок проведеної перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- пункту 5 статті 203, пункту 1, пункту 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ДКЛ» з ТОВ «Площа Європи» за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року;

- пунктів 44.6 статті 44, пункту 85.2. статті 85, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ДКЛ» занижено податок на додану вартість на суму 180 691, 00 грн. у тому числі: за червень 2011 року в сумі 74333,00 грн., за липень 2011 року в сумі 34200,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 42100,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 24108,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 5950,00 грн.;

- пункту 44.6. статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «ДКЛ» занижено податок на прибуток на суму 207795 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 85483 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 200952 грн., за 2- 4 квартали 2011 року на суму 207 795 грн.

Такі порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на виконання листа СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 25 січня 2012 року № 079001-4/10/09-006 (вх. до ДПІ № 3145/7 від 30 січня 2012 року) з доданою постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Житомирській області майора податкової міліції Моголівця І.А. від 24 січня 2012 року проведено перевірку ТОВ «Площа Європи» щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності в період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 03 серпня 2012 року № 991/22-80/32163105, яким встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Площа Європи» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; чисельність працівників ТОВ «Площа Європи» 0 осіб; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Площа Європи» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1, 188.1, 187.1 ст. 185, 188, 187 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 22 січня 2013 року № 0000522220 згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.6. статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України ТОВ «ДКЛ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 207 282,00 грн., в тому числі, за основним платежем на суму 180691,00 грн., штрафні санкції - 26591,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0003072220 згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 44.6. статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України ТОВ «ДКЛ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 207 795,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 20 травня 2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Площа Європи» укладено Договір поставки № 63-ТМ/11к, за умовами якого останнім виконується поставку ваг, вагового обладнання, металевих конструкцій тощо на умовах Договору та у відповідності зі специфікаціями або видатковими документами.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставки № 63-ТМ/11к від 20 травня 2011 року загальна вартість договору складається з окремих сум, які зазначені у специфікаціях або видаткових документах на кожну окрему поставку. Асортимент, технічні характеристики, умови поставки, умови оплати, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість обладнання, що постачається за даним договором, визначаються сторонами у специфікаціях або видаткових документах, що є невід'ємною частиною договору. специфікація або видаткові документи укладається на кожну окрему поставку обладнання.

За умовами договору контрагент позивача зобов'язується своєчасно надати позивачу такі документи: рахунок-фактуру; податкові накладні; видаткові накладні.

Згідно видаткових накладних № 58 від 20 жовтня 2011 року, № 3 від 03 жовтня 2011 року, № 228 від 15 вересня 2011 року, № 219 від 02 вересня 2011 року, № 207 від 29 серпня 2011 року, № 196 від 12 серпня 2011 року, № 183 від 03 серпня 2011 року, № 174 від 28 липня 2011 року, № 152 від 18 липня 2011 року, № 98 від 29 червня 2011 року, № 76 від 20 червня 2011 року, № 65 від 16 червня 2011 року, № 51 від 13 червня 2011 року, № 11 від 03 червня 2011 року позивачем отримано товару (ваги, вагове обладнання, металеві конструкції та інше) на загальну вартість 1 127 168, 00 грн. з ПДВ.

Копії заявок на поставку обладнання та технічні характеристики на відповідний товар містяться в матеріалах справи.

Доставка товару здійснювалася за рахунок контрагента, згідно з правилами використання термінів для внутрішньої і міжнародної торгівлі «Інкотермс 2010».

При цьому, товариством з обмеженою відповідальністю «Площа Європи» виписано позивачу податкові накладні від 20 жовтня 2011 року № 58, 03 жовтня 2011 року № 3, 15 вересня 2011 року № 41, від 02 вересня 2011 року № 14, від 29 серпня 2011 року № 53, від 12 серпня 2011 року № 27, від 03 серпня 2011 року № 11, від 28 липня 2011 року № 54, 18 липня 2011 року № 28, від 29 червня 2011 року № 98, від 20 червня 2011 року № 76, від 16 червня 2011 року № 65, від 13 червня 2011 року № 51, від 03 червня 2011 року № 11.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку та копії платіжних доручень (а. с. 235-255 Т. 1).

Наявність у позивача складських приміщень підтверджується договорами оренди з ТОВ «Роял Стоун» та ПП «Завод Металомонтаж» (а. с. 19-24 Т. 2), а також банківськими виписками по сплаті за оренду приміщень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дотримується позиції, що при відсутності відхилень у цифрових показниках, що відображені у задекларованих податкових зобов'язаннях при проведенні перевірки, податковий орган не має права встановлювати недійсність господарських операцій виключно на підставі відомостей про відсутність платника податку за місцезнаходженням, оскільки діючим законодавством не встановлено залежність правомірності нарахування податкових зобов'язань від перебування за певною адресою.

Натомість, законодавством встановлено таку залежність від оформлених належним чином первинних документів.

Так всі вищезазначені первинні документи, що наявні в матеріалах справи, оформлені відповідно до вимог правових норм, підписані та скріплені печатками.

А тому колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо підтвердження первинними документами реальності господарських операцій.

Крім того, судом першої інстанції правомірно відхилено посилання податкового органу на порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по факту умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (Суть злочинної схеми полягає в незаконному формуванні податкового кредиту внаслідок відображення в бухгалтерському та податковому обліку придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг підприємств, які мають ознаки фіктивності, таких як ТОВ «Площа Європи»; ТОВ «Кітіллар»; ТОВ «Єврограндбуд»; ТОВ «ТД «Агросвіт 3000»; ТОВ «ТД «Тодос»), оскільки матеріали справи не містять вироку суду про визнання винними у скоєнні зазначеного злочину.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні вказано, що перевірка позивача проведена не на підставі постанови слідчого, а на загальних підставах, передбачених підпунктом 78.1.1 пунктом 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Однак, в акті перевірки відповідача містяться посилання на постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки позивача від 14.09.2012 року, копія якої, до того ж, наявна в матеріалах справи (а. с. 125-126 Т. 1).

Як встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Площа Європи» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірності своїх дій при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень в судах першої та апеляційної інстанцій не довів.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЛ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління міндоходів у місті Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2013 року №0000522220 та №0000552220 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Грибан І. О.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст ухвали виготовлено 01.10.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Парінов А.Б.

Грибан І.О.