Ухвала суду № 34237490, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. справа № 804/3331/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі №804/3331/13-а за позовом товариства обмеженою відповідальністю «Модуль Стандарт» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -,

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль Стандарт» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000102205 від 08.02.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 566 490,00 грн., з них: 1 253 192,00 грн. - за основним платежем, 313298,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована тим, що податковою службою безпідставно застосовано норми Податкового кодексу України до правовідносин, які мали місце до набрання чинності цим Кодексом.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Апеляційна скарга обгрунтована висновками, які зроблені в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами ДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Модуль Стандарт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам ТОВ «БЕРІНГ ПЛЮС» за період з 01.06.2010 року по 31.06.2010 року, за результатами якої було складено акт № 207/22-5/36906679 від 25.01.2013 року .

В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у червні 2010 року на суму 1253192 грн.

Такі висновки, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Згідно наданої до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. (№ 1039553 від 23.07.2010р.) та з урахуванням уточнюючого розрахунку (№1039554 від 23.07.2010р.) податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Берінг Плюс" (код 36933168) складає 1253191,71 грн.

Перевіркою встановлено завищення даного показника у сумі 1253191,71грн., а саме: на порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), згідно якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціям, ТОВ "Модуль Стандарт" було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі факсокопій податкових накладних отриманих від ТОВ "Берінг Плюс" код 36933168, податкова накладна від 01.06.2010р. № 9 на суму ПДВ 452773,50 грн.; податкова накладна від 01.06.2010р. №10 на суму ПДВ 11 048,15 грн.; податкова накладна від 02.06.2010р. № 23 на суму ПДВ 477,28 грн.; податкова накладна від 07.06.2010р. № 40 на суму ПДВ 10 263.73 грн.; податкова накладна від 03.06.2010р. № 25 на суму ПДВ 2497,55 грн.; податкова накладна від 10.06.2010р. № 72 на суму ПДВ 5735,19 грн.; податкова накладна вiд 16.06.2010р. № 113 на суму ПДВ 42512,17 грн.; податкова накладна від 17.06.2010р. № 121 на суму ПДВ 23660,70 грн.; податкова накладна від 30.06.2010р. №201 на суму ПДВ 543144,32 грн.; податкова накладна від 01.06.2010р. № 7 на суму ПДВ 207 546,28 грн.

На підставі складено акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від №000102205 від 08.02.2013р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 566 490,00 грн., з них: 1 253 192,00 грн. - за основним платежем, 313298,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач безпідставно вказав на порушення позивачем норм Податкового кодексу України, які на час здійснення позивачем господарських операцій та формування податкового кредиту за 2010 рік, не набрали чинності.

Так, суд першої інстанції обгрунтовано послався на п.1 розділу ХІХ «Прикінцеві та перехідні положення Податкового кодексу України, яким визначено, що цей кодекс набирає чинності з 01.01.2011р.

На час віднесення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту (2010 рік) діяли норми Закону України «Про податок на додану вартість», якими і визначався порядок та підстави формування платником податкового кредиту.

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано до спірних правовідносин норми права, які ці правовідносини не регулюють, у зв'язку з чим є необґрунтованими і висновки ДПІ про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ з посиланням на порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі №804/3331/13-а- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 02.10.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк