Ухвала суду № 34237486, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. справа № 0870/6224/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі №0870/6224/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» 25 червня 2012 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, згідно якого, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2011 року № 0000082303, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 343135,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. в повному обсязі, визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів за грудень 2010 року з ТОВ «ВСК Геос», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Автоелектромаш» нікчемними, а також правочинів по ланцюгу з ТОВ «Супермаркет вантажної авто техніки Автек», ТОВ «Богарт Буд», ТОВ «Віді-Будівництво», ТОВ «Укрспецбудмонтаж», ВАТ «Арсенал-Сіті», ТОВ «Інтерпроект-Інжинірінг».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, викладені у акті 2915/23-08/30388839 (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів за грудень 2010 року з ТОВ «ВСК Геос», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Автоелектромаш» нікчемними, а також правочинів по ланцюгу з ТОВ «Супермаркет вантажної автотехніки Автек», ТОВ «Богарт Буд», ТОВ «Віді-Будівництво», ТОВ «Укрспецбудмонтаж», ВАТ «Арсенал-Сіті», ТОВ «Інтерпроект-Інжинірінг» була залишена без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2012 року № 0000082303 про донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 343135,00 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки, про здійснення контрагентами позивача ПП «ВКФ «Сельпроммаш», ТОВ «ВСК Геос» діяльності спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної

скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010 року, березень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №2690/23-08/30388839 від 24.06.2011 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.1, п.198.6 ст.198, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього в розмірі 464 267 грн. (т.1 а.с.79-115).

Листом від 10.06.2011 року №43/06, тобто до дати складання акту перевірки від 24.06.2011 року, позивач надіслав на адресу відповідача документи на підтвердження правовідносин із ПП «ВКФ «Сельпроммаш», ПП «Гармонія» та ТОВ «ВСК Геос» за березень 2011 року в тому числі й акти приймання виконаних робіт по цим підприємствам.

04.07.2011 позивачем до відповідача були подані заперечення на зазначений акт перевірки від 24.06.2011 року.

Листом від 11.07.2011 року №11050/10 відповідач поінформував позивача про проведення повторної перевірки у зв'язку з надходженням заперечень на акт перевірки від 24.06.2011 року та отримання від позивача додаткових документів, які не були надані під час попередньої перевірки.

У зв'язку із надходженням від позивача заперечень на зазначений акт перевірки від 24.06.2011 року, відповідачем було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства, валютного та іншого законодавства за період грудень 2010 року, березень 2011 року. За наслідками цієї перевірки було складено акт від 12.07.2011 року №2915/23-08/30388839, згідно висновків якого, крім іншого, було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за березень 2011 року, який підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 343134 грн. (т.1 а.с.35-78)

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту за березень 2011 року податку на додану вартість в сумі 343 134 грн. за податковими накладними виданими ПП «Виробничо-комерційна фірма «Сельпроммаш та ТОВ «ВСК Геос».

Згідно акту перевірки відповідач вважає, що вказані податкові накладні виписані за господарськими операціями, які здійснено позивачем на підставі нікчемних правочинів з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Сельпроммаш, ТОВ «ВСК Геос», без мети реального настання правових наслідків.

На підставі акту перевірки від 12.07.2011 року №2915/23-08/30388839 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082303 від 14.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 343134,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн. (т. 1 а.с. 21).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені вірно судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» 14.12.2010 року було укладено договір підряду № 98141210 за умовами якого ПП «ВКФ «Сельпроммаш» взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи по будівництву логістичного центру. На виконання умов зазначеного договору, його сторонами були підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 14.03.2011 на суму 932 тис. грн. та від 30.03.2011 на суму 968 тис. грн., акти приймання виконаних будівельних робіт від 14.03.2011 №3103 на суму 932 тис. грн. та від 30.03.2011 №4103 на суму 968 тис. грн. У зв'язку із виконанням зазначених робіт ПП «ВКФ «Сельпроммаш» були виписані податкові накладні від 14.03.2011 №45 на суму 932 тис. грн., в тому числі ПДВ 155333,33 грн., та від 30.03.2011 №135 на суму 968 тис. грн., в тому числі ПДВ 161333,33 грн. Протягом березня 2011 року позивачем на користь ПП «ВКФ «Сельпроммаш» за зазначеним договором було перераховано 216 тис. грн. (платіжне доручення від 16.03.2011 №3138), 200 тис. грн. (платіжне доручення від 17.03.2011 №3143), 107 тис. грн. (платіжне доручення від 22.03.2011 №3165), 20 тис. грн. (платіжне доручення від 29.03.2011 №3172).

Крім того 03.02.2011 року між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» було укладено договір підряду №51030211, за умовами якого останнє зобов'язалось виконати ремонтно-будівельні роботи з реконструкції будівлі автоприймання філіалу Павлишського елеватору ТОВ «НЗК». На виконання умов зазначеного договору його сторонами були підписані довідка про вартість будівельних робіт за березень 2011 року від 29.03.2011 на суму 79 тис. грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року №1103 від 29.03.2011 на суму 79 тис. грн., з яких ПДВ - 13420 грн. У зв'язку із виконанням зазначених робіт ПП «ВКФ «Сельпроммаш» були виписані податкові накладні від 16.03.2011 №53 на суму 34 тис. грн., в тому числі ПДВ 5666,67 грн., та від 29.03.2011 №124 на суму 45 тис. грн., в тому числі ПДВ 7500 грн.

Протягом березня 2011 року позивачем на користь ПП «ВКФ «Сельпроммаш» за зазначеним договором було перераховано 34 тис. грн. (платіжне доручення від 16.03.2011 №3137), 45 тис. грн. (платіжне доручення від 29.03.2011 №3173).

Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року по операціях із ПП «ВКФ «Сельпроммаш» позивачем був сформований податковий кредит в сумі 329833,33 грн.

Таким чином, вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції, враховуючи те, в акті перевірки відповідач в обґрунтування своїх висновків посилався лише на відсутність у позивача актів виконаних робіт на підтвердження реальності вчинених між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» правочинів, вірно врахував те, що сторінці 36 вказаного акту відповідачем серед документів, що були використані під час проведення перевірки також зазначено і акти виконаних робіт за березень 2011 року, що свідчить про безпідставність вказаних висновків відповідача.

Отже дослідивши вказані копії актів виконаних робіт між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш», що містяться в матеріалах справи, встановивши обставини отримання відповідачем цих актів 10.06.2011 року (вхідний №17363), що підтверджується листом позивача від 10.06.2011 року №43/06 суд першої інстанції враховуючи обставини здійснення позивачем господарської діяльності, дійшов правильного висновку, щодо реальності правочинів вчинених між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш».

Крім того 25.02.2011 року між позивачем та ТОВ «ВСК Геос» був укладений договір підряду №51250211, за умовами якого останнє зобов'язалось виконати ремонтно-будівельні роботи з реконструкції будівлі автоприймання філіалу Павлишського елеватору ТОВ «НЗК».

На виконання умов зазначеного договору в березні 2011 року між сторонами були підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року від 03.03.2011 на суму 49800 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року від 03.03.2011 на суму 49800 грн., з яких ПДВ - 7700 грн. У зв'язку з виконанням зазначених робіт ТОВ «ВСК Геос» була виписана податкова накладна від 03.03.2011 №29 на суму 29800 грн., в тому числі ПДВ - 4966,67 грн.

На виконання умов зазначеного договору позивачем на користь ТОВ «ВСК Геос» 03.03.2011 платіжним дорученням №3125 були перераховані 29800 грн.

24.09.2010 року між позивачем та ТОВ «ВСК Геос» був укладений договір будівельного субпідряду №40240910, за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи на об'єкті «Автоцентр 1.

На виконання умов зазначеного договору в березня 2011 року між сторонами були підписані довідка про виконання будівельних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 на суму 50 тис. грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 на суму 50 тис. грн. У зв'язку з виконанням зазначених робіт 03.03.2011 ТОВ «ВКС Геос» 03.03.2011 була виписана податкова накладна №30 на суму 50 тис. грн., в тому числі ПДВ - 8333,33 грн.

На виконання умов зазначеного договору позивачем на користь ТОВ «ВСК Геос» 03.03.2011 платіжним дорученням №3124 були перераховані 50 тис. грн.

Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року по операціях із ТОВ «ВСК Геос» позивачем був сформований податковий кредит в сумі 13300 грн.

Згідно позиції податкового органу викладеної в акті перевірки позивачем порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «ВСК Геос» при придбанні та продажу товарів/послуг тому, що товар/послуги по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Вказаний висновок зроблено податковим органом у зв'язку з тим, що перевіркою встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів/послуг у грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року, які підпадають під визначення ст. 134 ПК України; перевіркою встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів/послуг у грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України.

Між тим як вірно було встановлено судом першої інстанції актом ДПІ у Печерському районі м. Києва не було встановлено факту відсутності об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів/послуг ТОВ «ВСК Геос» в березні 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України.

Крім того, колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, які відхилив доводи відповідача з приводу нікчемності угод, укладених позивачем з контрагентами, враховуючи наступне.

При визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України якими визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів /послуг, до складу податкового кредиту підприємства.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі №0870/6224/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: А.В. Суховаров