Ухвала суду № 34237454, 19.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 1170/2а-4042/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на ONT class="fs84">постановуNT> Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі № 1170/2а-4042/12 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська» до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська» звернулося до суду з позовом в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 27 липня 2012 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань у сумі 105 846,84 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу щодо порушення строків розрахунків по імпортним операціям є необґрунтованими, відповідачем не вірно визначено подію, що завершує імпортні операції, а відтак неправомірно застосовано штрафні санкції за порушення вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що датою імпорту е не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України імпортованого товару, у зв’язку з чим штрафні санкції, у вигляді пені, застосовані до позивача неправомірно.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Знам’янська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушення судом першої інстанції вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо строків розрахунків за імпортними операціями. Згідно з доводами апеляційної скарги позиція податкового органу полягає у тому, що датою імпорту товару слід вважати дату оформлення ВМД. Оскільки на час проведення перевірки вантажна-митна декларація на імпортований позивачем товар не була оформлена, то позивачем порушено ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка пов’язує строки розрахунків за імпортними операціями зі строками поставки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 03.07.2012 року по 07.07.2012 року посадовою особою Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області ДПС проведено документальну позапланову перевірку СТОВ «Агрофірма Ясенівська» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Молоконт» (Росія) за період з 01.08.2011 року по 01.04.2012 року, за результатами якої складено акт №11/22/30798692 від 11.07.2012 року.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД по контракту №01-0811 від 08.08.2011 року, укладеного із ТОВ «ТД «Молоконт», Росія на придбання обладнання для переробки молока

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

08 серпня 2011 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молоконт» (Росія) (Продавець) укладено договір №01-0811, за умовами якого придбано обладнання для переробки молока. Згідно з додатком №2 до договору №01-0811 від 08.08.2011 року оплата за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку: - 60% загальної вартості обладнання протягом 5 робочих днів з після підписання договору; 35% загальної вартості обладнання після готовності модульного заводу до відвантаження; - 5% загальної вартості після виконання пусконалагоджувальних робіт та підписання акту про готовність модульного заводу до експлуатації.

На виконання вимог договору №01-0811 від 08.08.2011 року позивачем 16.08.2011 р. проведено попередню оплату вартості придбаного обладнання у розмірі 6 000 000 російських рублів (60% вартості), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 16.08.2011 року. Після отримання повідомлення про готовність до перевезення модульного заводу, позивач за власні кошти здійснив перевезення. Законодавчо визначений термін надходження товару минає 12.02.2012р.

Обладнання для обробки та переробки молока отримано 05.03.2012р., що підтверджується оформленою в режимі «ІМ-40» вантажно-митною декларацією №901000008/2012/002138 від 05.03.2012р.

З цих підстав ДПІ зроблено висновок про порушення підприємством вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі Акту перевірки ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2012 року №0000012200 на загальну суму 105846, 84грн.

Правомірність рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Такі висновки суду мотивовані тим, що відповідачем не вірно визначено подію, що завершує імпортні операції.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення події, яка завершує імпортну операція, а саме оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ-40 та випуск товару у вільний обіг, як на тому наполягав відповідач чи ввезення товару на митну територію України, на чому ґрунтувалась позиція позивача.

Відповідно до ст..1 закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення імпорту – момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст..6 Митного кодексу України, N 92-IV, 11.07.2002 (чинного на час виконання зовнішньоекономічного контракту), межі митної території України є митним кордоном України.

Згідно із ст..43 МК України, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Отже, умовою здійснення імпорту товарів є перетин цим товаром митного кордону України. Митне оформлення товару є наступною подією, яка полягає у здійсненні митними органами своїх повноважень щодо оформлення товару та випуску його у вільний обіг.

Таким чином, враховуючи наведені норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що датою надходження продукції в законодавчо встановлений строк за імпортними операціями є не дата оформлення ВМД типу ІМ-40 (завершення митного оформлення), а дата фактичного перетину митного кордону України.

Враховуючи те, що товар за зовнішньоекономічним контрактом надійшов на митну територію України 17.12.2011р. (а.с.40), в той час як граничним терміном є 12.02.2012р., суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у ОДПІ правових підстав для нарахування пені по імпортним операціям за вказаним зовнішньоекономічним контрактом.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи ті ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі №1170/2а-4042/12 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 20.09.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк