Ухвала суду № 34237462, 24.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

fs153"> .gif" height=48 width=36>

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р.

справа № 811/392/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОМИР ПЛЮС»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі №811/392/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОМИР ПЛЮС» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОДОМИР ПЛЮС» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Кіровоградської ОДПІ від 16.01.2013 року № 86 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РОДОМИР ПЛЮС». В обгрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач при вирішенні питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду товариство з обмеженою відповідальністю «РОДОМИР ПЛЮС», подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що у ДПІ були відсутні підстави для прийняття оскарженого наказу, оскільки запит ДПІ щодо надання документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Приємна пропозиція», не відповідав вимогам ст.ст.72, 73 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим у позивача не виникло обов’язку надавати відповідь на такий запит.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що Кіровоградською ОДПІ на адресу позивачу 18.09.2012 року було направлено запит, щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження взаємовідносинам з ТОВ «Приємна пропозиція» (а.с.52).

На вказаний запит ТОВ «РОДОМИР ПЛЮС» було надано податковій службі письмову відповідь, в якій зазначено про неправильність оформлення запиту (відсутність підстав для направлення запиту), що звільняє особу від надання запитуваної інформації (а.с.47).

З огляду на ненадання позивачем письмових пояснень та запитуваних документів, начальник Кіровоградської ОДПІ, на підставі п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, видано наказ №86 від 16.01.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РОДОМИР ПЛЮС».

Правомірність та обґрунтованість наказу Кіровоградської ОДПІ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо призначення позапланової перевірки позивача узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України, в частині визначення підстав для проведення такої перевірки.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України.

Згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який зазначено в оскарженому наказі як правова підстава для проведення перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по–перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов’язковий запит ДПІ.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функції, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, податкова служба має право на звернення до платника податків з письмовим запитом про надання інформації.

Відповідно до пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Отже, право ДПІ щодо направлення запиту кореспондується з обов’язком платника надати інформацію на такий запит.

Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). П п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, встановлено інші строки надання відповіді на запит ДПІ і цей строк становить 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова служба на адресу позивача направила письмовий запит №20104/1520/38095336 від 18.09.2012р., в якому було зазначено про надання пояснень, а також документально їх підтвердити щодо питань взаємовідносин з ТОВ «Приємна пропозиція». В якості документального підтвердження ДПІ визначено у запиті перелік документів, які необхідно надати позивачу.

Позивач запитувану інформацію відмовився надавати, мотивуючи тим, що у запиті не зазначена підстава для надання такої інформації, при цьому у листі викладено міркування позивача з приводу повноважень ДПІ щодо відправлення такого запиту.

Таку відмову у ненаданні інформації на обов’язковий запит ДПІ суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованою з наступних підстав.

Як зазначено вище, у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК, однією із підстав для проведення позапланової документальної перевірки є виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації).

Отже, такі факти встановлюються, зокрема, отриманням податкової інформації.

Відповідно до пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова інформація – у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно із ч.1 ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.72.1.5 п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформацію, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів – за результатами податкового контролю.

Встановлені обставини справи свідчать, що підставою для направлення ДПІ запиту на адресу позивача стало отримання податкової інформації від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва копію акту від 20.09.2012 р. №3796/22-9/37264435 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна Пропозиція», код ЄДРПОУ 37264435 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Кіровоградської ОДПІ мала правові підстави для направлення на адресу позивача відповідного запиту.

Не приймає до уваги суд апеляційної інстанції доводи позивача про те, що запит Кіровоградської ОДПІ складено не у відповідності з вимогами чинного законодавства, що звільняло підприємство від обов’язку надання відповіді.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Як вбачається з запиту Кіровоградської ОДПІ, його підписано заступником керівника податкової служби, він містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також містить посилання на підстави для надіслання запиту, а саме пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Як зазначено вище, вказана норма права вказує на виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Той факт, що у запиті податкова служба не цитувала норму права, а лише на її послалася, не може свідчити про відсутність підстав для надіслання запиту.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що податкова служба мала право на направлення запиту, встановлено факт направлення запиту та факт відмови позивача у наданні запитуваної інформації, тобто встановлено ті обставини, які з огляду на приписи пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є правовими підставами для призначення позапланової документальної перевірки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлені вимоги ТОВ «РОДОМИР ПЛЮС» не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись ст.198, ст..ст.200, 205, 207 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОМИР ПЛЮС» залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі №811/392/13-а – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк