Рішення № 34233812, 16.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2013 року Справа № 913/2469/13

Провадження №19/913/2469/13

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", м.Запоріжжя

до відповідача Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа", м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 28000 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Деріглазова М.О. - провідний юрисконсульт відділу правового супроводження операційної та загальноправової діяльності юридичного управління, довіреність № 79 від 12.06.2013;

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" про стягнення заборгованості в сумі 28000 грн. 00 коп. за договором постачання теплової енергії № 149 від 01.11.2010.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.09.2013 розгляд справи призначений на 02.10.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.10.2013 розгляд справи був відкладений на 16.10.2013.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав додаткові документи, на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 9311301037390.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17254472 місцезнаходженням відповідача є: вул.Баумана, б.17, м.Лисичанськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (споживач, позивач) та Комунальним підприємством "Лисичанськтепломережа" (виробник, відповідач) 01.11.2010 був укладений договір № 149, за умовами якого виробник зобов'язався постачати споживачу теплову енергію в опалювальний період, для опалення приміщень, розташованих за адресою: м.Лисичанськ, пр.Леніна, 58 у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Згідно п.7.1 договору плата за енергію справляється по рахункам-фактурам виробника щомісячно в строк до 5 числа наступного місяця за наведеними тарифами: за опалення 473 грн. 06 коп. за 1Гкал в місяць на протязі опалювального періоду з ПДВ; за одиницю приєднаного теплового навантаження в місяць на протязі календарного року 20418 грн. 15 коп. за Гкал/год з ПДВ.

Відповідно до п.7.2 договору розрахунки за спожиту енергію проводяться у грошовій формі згідно тарифів встановлених п.7.1 договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

В п.7.3 договору сторони передбачили, що сума передоплати за енергію визначається у відповідності з очікуваним її споживанням в наступному розрахунковому періоді і становить 100% місячної вартості. Після закінчення опалювального періоду протягом наступного місяця виробник зобов'язаний повернути зайву перераховану суму передплати на розрахунковий рахунок споживача.

Свої зобов'язання за договором в частині оплати теплової енергії позивач виконав у повному обсязі, але за результатами опалювального періоду 2010-2011 відповідач не повернув позивачу суму передплати в розмірі 33412 грн. 58 коп.

30.05.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією № 860 про повернення суми передплати.

Відповіддю на вказану претензію № 1299 від 06.09.2012 відповідач зазначив, що претензія є обґрунтованою і підлягає задоволенню, але на даний час грошові кошти відсутні. Крім того, відповідач зазначив, що зобов'язується погасити заборгованість частками до кінця 2012 року, або у випадку необхідності можливе складання графіку погашення заборгованості.

10.06.2013 позивач направив на адресу відповідача листом № 3736 підписаний банком проект договору б/н від 10.06.2013, в якому пропонував відповідачу погашати існуючу заборгованість згідно вказаного в п.1.2 зазначеного договору графіку.

Як зазначив позивач, станом на дату подання позовної заяви та розгляду справи в суді, відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав, договору про розстрочку заборгованості не підписав.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Як було встановлено судом при розгляді справи, відповідач в порушення умов п.7.3 договору № 1149 від 01.11.2010 після закінчення опалювального сезону 2010-2011 здійснив лише часткове повернення суми існуючої передплати в розмірі 5412 грн. 58 коп., а тому позивач обґрунтовано заявив до стягнення існуючу заборгованість у розмірі 28000 грн. 00 коп.

Вказана сума заборгованості в розмірі 28000 грн. 00 коп. визнана відповідачем в листі №1299 від 06.06.2012 (а.с.12), підтверджена в акті звірення розрахунків станом на 01.10.2011 (а.с.53).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа", вул.Баумана, б.17, м.Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 13401321, на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", вул.40 років Радянської України, б.39Д, м.Запоріжжя, ідентифікаційний код 13857564, заборгованість у сумі 28000 грн. 00 коп., судовій збір у сумі 1720 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2013.

Суддя Т.В. Косенко