Ухвала суду № 34227840, 15.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1017/5993/12 Головуючий у І інстанції Каліновська А.В.Провадження № 11/780/876/13 Доповідач у 2 інстанції КолокольниковаКатегорія 3 15.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого-судді - Колокольнікової Н.М.

суддів - Шевченка О.В., Нагорного А.М.

прокурора - Стаховської Н.М.

розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Миронівський районний суд Київської області від 29 липня 2013 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Медвин Богуславського району Київської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, пенсіонера, прож. АДРЕСА_1, не судимого

- засуджено за ст. 122 ч. 1 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- НДЕКЦ МВС України - 1768 грн. 40 коп. за проведення комплексної судово - дактилоскопічної та судово - імунологічної експертизи № 428/х, 124 КД від 23 березня 2013 року.

- НДЕКЦ ГУ МВС у Київській області - 235 грн. 20 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи № 5 від 14 березня 2012 року.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, 23 лютого 2012 року близько 19 години в будинку АДРЕСА_2 після розпиття спиртних напоїв між засудженим та ОСОБА_2 виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_1, вдарив її по обличчю долоню руки. В цей час у бійку втрутився син ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який, захищаючи свою матір, наніс підсудному удар обухом сокири по лівій нозі. Засуджений, захищаючись від удару ОСОБА_3, відібрав у останнього сокиру та наніс нею удар по голові ОСОБА_3, від якого останній втратив свідомість. Після цього, ОСОБА_1, будучи невдоволеним поведінкою ОСОБА_2, з метою помсти, тримаючи в руках сокиру, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, виражаючи байдуже ставлення до таких наслідків, допускаючи можливість спричинення смерті ОСОБА_2, почав наносити їй удари в різні частини тіла, в тому числі у життєво важливі частини - голову та верхню частину тулуба. В ході побиття, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 біля 19-22 ударів у різні частини тіла, з яких не менше 7 ударів були нанесені різними частинами сокири, що заподіяли ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 27/2 від 9 квітня 2012 року ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження:

- перелом зовнішньої компактної пластинки і губчастого шару луски лобної кістки (без проникнення в порожнину черепа), з переходом на носові виростки верхньої щелепи зліва і справа (з відокремленням фрагменту зовнішньої поверхні лобної кістки і кісток носа); перелом нижнього краю лівої очниці; переломи чотирьох ребер; переломи обох ключиць - мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і у живих осіб призводять до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день. Окремо взяті дві рани в ділянці підборіддя справа і на задньо - внутрішній поверхні правого передпліччя мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які у живих осіб призводять до короткочасного розладу здоров'я. Всі інші окремо взяті тілесні ушкодження - дрібні поверхневі ранки, садна, синці, внутрішньошкірні крововиливи в різних відділах тіла -мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Численність виявлених при експертизі трупа тілесних ушкоджень (в ділянках голови, обличчя, шиї, грудей, лівої верхньої кінцівки) вказує на неодноразову (загалом не менше, ніж 19-22) дію травмуючих предметів у різні відділи тіла ОСОБА_2

Смерть ОСОБА_2 була констатована о 23 год. 45 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 та настала від двобічної гнійно-фібринозної пневмонії (тотального характеру), яка призвела до розвитку інтоксикації, легенево-серцевої недостатності та набряку легень.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати та направити справу для нового розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суддів, оскільки суд дійшов до висновку, що підсудний діяв з непрямим умислом на вбивство ОСОБА_2, а тому він не може нести відповідальність за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

У той же час, умисне вбивство може бути вчинене як з прямим так і з непрямим умислом. Вчинення умисного вбивства з непрямим умислом передбачає, що винний хоча і не бажає настання смерті іншій людині, але свідомо припускає її настання, або байдуже ставиться до її настання. Зокрема про умисел винної особи свідчить спосіб вчинення та знаряддя злочину, характер і локалізація поранень причини припинення злочинних дій.

Досліджуючи умисел підсудного судом не враховано кількість ударів сокирою у життєво важливі органи потерпілої (19-22) та те, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2, беручи до уваги високе розташування численність, морфологічні особливості, тяжкість та механізм заподіяння ушкоджень в ділянках голови, обличчя і грудей, експерт дійшов висновку, що, з найбільшою вірогідністю, в період заподіяння ушкоджень у зазначених ділянках потерпіла мала перебувати в горизонтальному (лежачому) положенні горілиць.

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про те, що всі тілесні ушкодження, які мають місце в області голови, обличчя і грудей ОСОБА_2, були спричинені при цілеспрямованому утриманні сокири підсудним, тобто дії підсудного були умисними, і вказують на те, що всі його дії були спрямовані виключно на протиправне свідоме позбавлення життя потерпілої.

Саме ці зібрані у справі докази і підтверджують факт вчинення підсудним інкримінованого йому злочину - замаху на умисне вбивство, що був вчинений ним з прямим умислом.

Орган досудового слідства, вірно встановив фактичні обставини вчиненого злочину, в тому числі щодо змісту і спрямованості умислу підсудного, вказавши, що підсудний діяв з прямим умислом на вбивство, дав діям ОСОБА_1 правильну юридичну оцінку, кваліфікувавши їх як замах на умисне вбивство ОСОБА_2

Сукупність всіх обставин вчиненого підсудним діяння, дослідження мотиву та мети його дій вказують на наявність спрямованості умислу підсудного на умисне вбивство.

Крім цього, судом встановлено, що підсудний, завдаючи ОСОБА_2 удари сокирою по голові, усвідомлював фактичні обставини вчинюваного злочину, розумів його суспільну небезпечність, шкідливість свого діяння і його наслідків. Він усвідомлював, що нанесення ударів сокирою у життєво важливі органи ОСОБА_2 може спричинити суспільно небезпечний наслідок у виді її смерті і тим самим передбачав розвиток причинного зв'язку між своїм діянням і можливим його наслідком. За таких обставин, наслідок у виді смерті ОСОБА_2 він передбачав і вважав, що досягнув в момент припинення її побиття.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до хибного висновку, що підсудний, завдаючи ОСОБА_2 удари сокирою по голові, діяв із непрямим умислом на вбивство.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню виходячи зі слідуючих підстав.

Згідно ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Зазначених вимог закону суд першої інстанції не виконав, оскільки виклав обвинувачення, яке було пред»явлено органами досудового слідства за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тоді як суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Тому, як наслідок, вирок підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого слід усунути наведений недолік, всебічно, повно, об»єктивно розглянути справу та прийняти рішення, яке б відповідало вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України / в редакції 1960р. /, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково, вирок Миронівського районного суду Київської області від 29 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий

Судді