Ухвала суду № 34225744, 15.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 681/1383/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Горулько Н.А.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №38535347 від 18.06.2013 року та про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з виконання рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 03.12.2012 року у справі №2213/2274/2012.

15 липня 2013 року Полонським районним судом Хмельницької області постановлено зазначений вище адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач не погодився з ухваленим судом першої інстанції рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

14 жовтня 2013 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (вх. №176293/13), в яких, позивач просить постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання на виклик суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з частиною 4 статті 196 КАС України.

Враховуючи що справа, у відповідності зі статтею 197 КАС України розглядається в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з положеннями частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості. Висновки суду ґрунтуються на тому, що відповідач відмовивши у відкритті виконавчого провадження та прийнявши постанову від 18 червня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець порушив право стягувача на пред'явлення виконавчого документа до виконання та законні інтереси стягувача в частині забезпечення примусового виконання судового рішення про стягнення коштів на його користь.

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Власне, згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАСУ примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності з положеннями частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В силу частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За вимогами частини 1 статті 259 КАСУ виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2012 року частково задоволено позов ОСОБА_2, а саме постановлено стягнути з Полонської районної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 221866,05 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 27400 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 18420,48 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем в розмірі 18420,48 грн. та компенсацію на відшкодування моральної шкоди в сумі 800 грн. всього 286907 грн. 01 коп. Зазначену вище постанову згідно з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року скасовано в частині стягнення з Полонської районної ради на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 286907 грн. 01 коп. та ухвалено в цій частині нову постанову, якою, стягнуто з Полонської районної ради Хмельницької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2008 року по 02.12.2-1- року з урахуванням отриманої пенсії по інвалідності з 05.01.2009 року.

03 грудня 2012 року ОСОБА_2 видано виконавчий лист, який передано до виконання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області.

Згідно з частинами 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

18 червня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Хмельницькій області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), на підставі пунктів 6, 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". Державний виконавець мотивував постанову тим, що у поданому до виконання виконавчому документі не встановлено порядок виконання рішення суду, а саме не зазначено суму, яка підлягає стягненню, що унеможливлює проведення заходів примусового виконання, зокрема накладення арешту на майно та кошти на рахунок боржника - Полонської районної ради. Крім того, зазначено, що в порушення вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі не зазначено ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника та індивідуальний номер стягувача.

За правилами пунктів 6, 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, та наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про помилковість доводів відповідача, які знайшли своє відображення в спірній постанові стосовно того, що не зазначення у виконавчому листі суми, яка підлягає стягненню, унеможливлює проведення примусових заходів.

Адміністративним судом не може бути вирішено питання, яке не відноситься до його компетенції, оскільки суд не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб'єктів владних повноважень, або ж підміняти їх. Тобто, до компетенції суду не віднесено повноважень, при вирішенні спору пов'язаного із стягненням заробітку за час вимушеного прогулу, здійснювати нарахування конкретної суми, оскільки такі повноваження віднесені до виключної компетенції роботодавця.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у прийняті до виконання виконавчого листа на виконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання на всій території України.

Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що у виконавчому документі мають зазначатись дані, які ідентифікують стягувача та боржника і можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб). Оскільки, в даному виконавчому провадженні боржником є Полонська районна рада Хмельницької області, то відсутність зазначення ідентифікаційного коду вказаного органу у виконавчому листі не може бути перепоною для примусового виконання рішення суду.

В цій частині позовних вимог колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у виконавчому листі № 2213/2274/2012, пред'явленому для виконання, зазначено достатньо даних про боржника - Полонську районну раду Хмельницькій області, що мають значення для виконання рішення суду, а тому, дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2213/2274/2012 є протиправними, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 38535347 від 18.06.2013 року підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях відповідача немає правомірності, а позивач був позбавлений можливості виконати рішення суду, оскільки виконавець діяв з порушенням чинного законодавства України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не доведено правомірності прийняття оскарженої постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 18.06.2013 року.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, відтак постанова Полонського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року по справі № 681/1383/13-а підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Полотнянко Ю.П.