Ухвала суду № 34225538, 08.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1405/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю " АКВ Українське каолінове товариство" (Позивач) звернулось у Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №176033/13 представник Позивача подав заяву з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження згідно зі ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Позивач своїм листом №57-13 КЗ від 15.01.2013 року, який адресовано начальнику ДПС Козятинського району, просив Відповідача рахувати надміру сплачені кошти з податку на прибуток в сумі 4698701 грн. як авансові внески на 2013 рік.

Згідно відповіді Козятинської ОДПІ від 17.01.2013р. №113/15-01-21 повідомлено, що відповідно до наказу ДПС України від 21.12.2012р. №1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році" при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.

Враховуючи зазначені обставини, Відповідачем було проведено камеральну перевірку господарської діяльності Позивача щодо своєчасності сплати авансового внеску по податку на прибуток підприємства та було встановлено, що на порушення п.57.1 ст.57 ПК України платником несвоєчасно сплачено авансовий внесок з податку на прибуток підприємства за лютий 2013р. в розмірі 1/9 від рядка 14 податкової декларації за ІІІ квартал 2012р. №9070483818 від 09.11.2012р., про що складено акт №34/15/30574526 від 27.02.2013р. та винесено податкове повідомлення-рішення №0000171500 від 13.03.2013р.

Вказане повідомлення-рішення від 13.03.2013 року надійшло на адресу Позивача 20.03.2013р., було не підписане начальником Козятинської ОДПІ та не завірене печаткою податкового органу.

03.04.2013р. Позивачем направлено скаргу щодо неправомірних дій посадових осіб відносно направлення податкового повідомлення-рішення №0000171500 від 13.03.2013р.

Згідно відповіді начальника ВВБ при ДПС у Вінницькій області УВБ ДПС України від 08.05.2013р. №311/10/08-002-15 повідомлено Позивача, що за наслідками проведеної службової перевірки на адресу Козятинської ОДПІ направлено подання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

09.04.2013р. ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" отримало те ж податкове повідомлення-рішення №0000171500 від 13.03.2013р., оформлене відповідно до положень чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті, з огляду на наступне.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 17.1.10. п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Водночас, за змістом п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, Податковим кодексом України встановлено право платника податку на сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів на підставі відповідної заяви платника, яким Позивач скористався на підставі п.87.1 ст.87 ПК України.

Відмовляючи Позивачу в зарахуванні надміру сплачених коштів з податку на прибуток як авансових внесків, податковий орган діяв на підставі наказу ДПС України від 21.12.2012р. №1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році", згідно якого при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, положення Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу в порівнянні із вказаним наказом ДПС України від 21.12.2012р. №1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році". Отже, податковим органом неправомірно відмовлено Позивачу в зарахуванні надміру сплачених коштів з податку на прибуток як авансових внесків за 2013 рік, а тому податкове повідомлення-рішення №0000171500 від 13.03.2013р. є незаконним та підлягає скасуванню.

Що стосується невідкликання Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000171500 від 13.03.2013р. отриманого Позивачем 20.03.2013р., яке було складено з порушенням вимог ст.42 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи те, що законодавством встановлено вичерпний перелік обставин, за яких податкове повідомлення-рішення відкликається, колегія суддів вважає, що у Відповідача були відсутні правові підстави для відкликання прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, так як податкове повідомлення-рішення за одними і тими ж датою та номером не може бути скасоване двічі, незалежно від його вхідного номера, та дати отримання власне самим платником.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Мельник-Томенко Ж. М.