Рішення № 34219532, 10.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 922/3551/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК", м. Вільнянськ до Публічного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", м. Харків про стягнення 73 110,07 грн. за участю представників:

позивача - Дядько А.С., довіреність б/н від 12.08.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНМАК", м. Вільнянськ (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", м. Харків (відповідача) 68 674,00 грн. основного боргу, 750,61 грн. 3% річних, 68,67 грн. інфляційних втрат та 3 616,79 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів №29-М від 12.03.2013 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 19.09.2013 р. було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку зі службовим відрядженням представника відповідача Швидкої А.П. Але у судове засідання, призначене на 10.10.2013 р., представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

12.03.2013 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір №29-М купівлі-продажу товарів (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним договором.

В п.п.1.2.1.-1.2.4. договору передбачено, що найменування товару - борошно пшеничне вищого та першого ґатунків. Кількість відповідно до специфікацій та накладних, ціна за 1 тону товару відповідно накладних та узгоджених сторонами специфікацій, які є невід'ємними частинами договору. Вартість товару згідно цього договору складає вартість усіх накладних (специфікацій).

В п.п.3.1., 3.2. договору продавець зобов'язався здійснити поставку протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання заявки. Заявка може бути подана письмово, факсом або по телефону. В заявці вказується асортимент, кількість, ціна товару та дата його поставки. Перехід права власності на товар у покупця виникає з моменту передачі йому товару продавцем з одночасним підписанням накладних.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків - до повної оплати товару (п.7.1. договору).

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, 20.03.2013 р. поставив відповідачеві товар загальною вартістю 106 674,00 грн., про що свідчить товарно-транспортна накладна №185 серії 01 АА від 20.03.2013 р. (а.с.29). Факт прийняття відповідачем товару підтверджується довіреністю №00000000333 від 20.03.2013 р., а також підписаними сторонами і скріпленими їх печатками видатковою накладною №176 від 20.03.2013 р. на суму 106 674,00 грн. та Актом здачі прийняття робіт №20/3-13 від 20.03.2013 р. (а.с.27, 28, 30).

У п.п.2.1., 2.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі факсимільної копії рахунку продавця. Датою поставки вважається дата одержання товару покупцем, зазначена в накладній, яка підтверджує одержання товару покупцем.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, оплативши отриманий товар частково на загальну суму 38 000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок (а.с.32,43).

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором в розмірі 68 674,00 грн., що підтверджується також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом звірки взаємних розрахунків (а.с.26).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 68 674,00 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат в розмірі 68,67 грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є правомірними та підлягають задоволенню.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 750,61 грн., суд визнав позовні вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 713,46 грн. В частині стягнення 3% річних в розмірі 37,15 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Окрім того, позивач нарахував відповідачеві та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 3 616,79 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання покупцем, він сплачує продавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 3 616,79 грн., суд визнав позовні вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 443,32 грн. В частині стягнення пені в розмірі 173,47 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 68 674,00 грн. основного боргу, 713,46 грн. 3% річних, 68,67 грн. інфляційних втрат та 3 443,32 грн. пені. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 37,15 грн. та 173,47 грн. пені слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" (61029, м. Харків, Салтівське шосе, 129, код ЄДРПОУ 00381870, р/р 26003962507591 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 75, код ЄДРПОУ 359 14495, р/р 26006420580200 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Запоріжжя, МФО 351005) 68 674,00 грн. основного боргу, 713,46 грн. 3% річних, 68,67 грн. інфляційних втрат, 3 443,32 грн. пені та судовий збір в розмірі 1 715,55 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 11.10.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.