Рішення № 34219513, 17.10.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2013 р.Справа № 921/870/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" , вул. Батумська, 11, м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості

За участю представників сторін від :

Позивача:

Гулкевич Н.І. - заступник керівника напрямку з юридичної роботи філії "Західне Головне Регіональне Управління "ПАТ КБ " Приватбанк"" , представник за довіреністю № 3072-О від 19.09.12 р.

Відповідача:

не з'явився

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно статті 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, у відповідності до статті 81-1 ГПК України не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання сторін.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на суму 22 467 грн. 70 коп. , в тому числі 11019 грн. 63 коп. заборгованість за кредитом; 7096 грн. 64 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом ; 3062 грн. 09 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором; 1289 грн. 34 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.

Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві вул. М. Кривоноса , 1/94, м.Тернопіль.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні - 12 вересня 2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/870/13-г/3 по суті , про що свідчать формуляр (протокол) судового засідання від 12.09.2013р. та ухвала суду від 12.09.2013р.

В порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи №921/870/13-г/3 відкладався на 10 жовтня 2013 року на 11:30 год. та на 17 жовтня 2013 року на 11:00 год. , що підтверджується ухвалами суду відповідно від 12.09.2013р. та від 10.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

02 березня 2011 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було подано та підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Відповідно до заяви , відповідач приєдналася до "Умов та правил надання банківських послуг" , Тарифів Банку , що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 02.03.2011р. та взяла на себе зобов'язання виконувати умови договору. Крім того, в заяві відповідач просить відкрити поточний та картковий рахунок, вид валюти: гривня.

Згідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003060730957 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Стаття 144 Господарського кодексу України, визначає , що майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу вимог статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно із частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 639 ЦК України, передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, між сторонами склалися відносини Банк (позивач) та Позичальник (Клієнт) (відповідач).

Пунктом 3.11.1.1. Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів , кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. п. 3.11.1.3, 3.11.1.6., 3.11.1.8, 3.11.1.12. , 3.11.1.16. Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, визначено , що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди. Проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку , передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів , передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду , Клієнт висловлює свою згоду на те , що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі , або через встановлені засоби електронного зв"язку банку і Клієнта (системи клієнт - банк , Інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших.) Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Відповідач зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом. При укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій , що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або в будь-який іншій формі) , банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та , або підтвердження через пароль , спрямований Банком через верифікований номер телефону , який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

П.3.11.2. Умов, Клієнт зобов"язався оплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом , проводити погашення кредиту отриманого в терміни встановленого ліміту та повернути кредит у терміни , встановлені пунктами Умов.

Згідно п. 3.11.4. Умов , встановлено , що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця , розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості . При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

На виконання вищезазначених умов , позивач надав відповідачу кредит в розмірі 30 000 гри. 00 коп., що стверджується випискою по рахунку останнього .

Відповідач в порушення умов договору суму кредиту не повернув.

Факт отримання кредиту неоспорений Клієнтом .

У зв'язку з чим, у Клієнта виникла прострочена заборгованість перед Банком за основною сумою кредиту у розмірі 11019 грн. 63 коп. та по комісіях за користування кредитом у розмірі 1289 грн. 34 коп. , що підтверджується долученим розрахунком позивача та яка станом на момент розгляду справи в суді відповідачем не сплачена.

Всупереч договірним умовам, Клієнт не виконав своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом у встановленому розмірі та строках.

Відповідно до розрахунку Банку, сума нарахованих та несплачених процентів становить: 7096 грн. 64 коп. , яка на момент розгляду справи в суді позивачу не погашена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 536 ЦК України, передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 3 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого, в силу статті 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Кредитні відносини, відповідно до статей 345, 346 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

06.02.2013 року позивач на адресу відповідача направив претензію за №10221AN3TS00C з вимогою погасити заборгованість в сумі 22149,29 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.02.2013р. .

Однак, претензія залишена відповідачем без виконання.

Оцінивши докази в сукупності, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 11019 грн. 63 коп. заборгованості за кредитом; 7096 грн. 64 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 1289 грн. 34 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню

У відповідності до п.3.11.5.1. Умов , встановлено , що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов"язань по сплаті відсотків за користування кредитом , передбачених Умовами п.п. 3.11.2.2.2., 3.11.4.1., 3.11.4.2., 3.11.4.3. , термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.11.1.8., 3.11.2.2.3., 3.11.2.3.4. винагороди , передбаченого п.п. 3.11.2.2.5., 3.11.4.4., 3.11.4.5.. 3.11.4.6. Клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла в період , за який сплачується пеня, (у % річних ) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

За несвоєчасне виконання договірних зобов"язань , Банк нарахував відповідачу пеню у розмірі 3062 грн. 09 коп. , яка на момент розгляду справи в суді позивачу не сплачена .

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог статтей 230, 231, 232 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами статтей 6, 628 ЦК України, встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено інший порядок нарахування пені.

Пунктом 3.11.5.4 Умов, сторони передбачили, що нарахування пені за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Таким чином, зі змісту п. 3.11.5.4 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячний термін, а саме - три роки, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

П. 3.11.5.7 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, передбачено, що строк позовної давності по стягненню кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

За таких обставин , суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 3062 грн. 09 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір покладається на відповідача , на підставі статті 49 ГПК України .

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" , вул. Батумська, 11, м. Дніпропетровськ , код ЄДРПОУ 14360080 - 11019 грн. 63 коп. заборгованості за кредитом, 7096 грн. 64 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом , 3062 грн. 09 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором, 1289 грн. 34 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" жовтня 2013 року, через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити відповідачу у справі - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Турецький