Рішення № 34219477, 08.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р.Справа № 922/3553/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютери та інформатизація", м. Харків про стягнення 280 171,97 грн. за участю представників:

позивача - Нікуліна І.В., довіреність б/н від 02.07.2013 р.

Бересток К.А., довіреність б/н від 05.09.2013 р.

відповідача - Міронов О.А., довіреність №74/1 від 03.09.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютери та інформатизація", м. Харків (відповідача) суму попередньої оплати в розмірі 274 231,20 грн., 3% річних в розмірі 4 823,45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 117,32 грн., а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 603,44 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити повністю. У наданому до суду відзиві на позов (вх.№32659 від 09.09.2013 р., а.с.50-51) свої заперечення обґрунтовує тим, що на підставі досягнутої сторонами усної домовленості відповідач зобов'язався надати позивачу послугу з придбання для нього у третіх осіб товару. Позивач перерахував відповідачеві грошові кошти в розмірі 274 231,20 грн. Наступного дня відповідач перерахував частину цих коштів на користь ТОВ "Скай Лайн Лімітед", а частину коштів залишив собі в якості винагороди за надання послуг. Проте, ТОВ "Скай Лайн Лімітед" не виконало своїх зобов'язань, про що відповідач повідомив позивача та запропонував позивачеві прийняти від відповідача право вимоги до ТОВ "Скай Лайн Лімітед". Відповідач стверджує, що жодних зобов'язань купівлі-продажу або поставки товару між сторонами спору не існує. Відповідач також вважає, що наданий позивачем рахунок-фактура не є належним доказом існування укладеного сторонами договору поставки, оскільки даний рахунок не містить в собі усіх істотних умов договору поставки, передбачених нормами параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України. Відповідач вважає, що за відсутності письмового договору поставки, укладеного між сторонами у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Окрім того, у наданих до суду письмових поясненнях до відзиву на позов (вх.№34358 від 19.09.2013 р., а.с.73-74) відповідач свої заперечення обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено договори №67 від 15.11.2010 р., №78 від 17.11.2011 р. та №81 від 17.02.2012 р., за умовами яких позивач є замовником робіт по встановленню і налагодженню обладнання для відеоспостереження, а відповідач є підрядником з виконання цих робіт. У даному випадку договір підряду не був укладений з причини обмеженого часу. Оскільки ТОВ "Скай Лайн Лімітед" не поставило частину необхідних комутаторів, позивач відмовився від укладання договору підряду, а наявні в нього комутатори були встановлені відповідачем без письмового договору, що підтверджується актом № 1 від 01.03.2012 р. та наданим рахунком. Відповідач вважає, що надані ним документи спростовують твердження позивача про існування між сторонами договірних відносин щодо поставки комутаторів Juniper.

У судовому засіданні 24.09.2013 р. було оголошено перерву до 08.10.2013 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було досягнуто усної домовленості щодо поставки відповідачем позивачу комутатора Juniper ЕХ4200-48Р та комплектуючих на умовах попередньої оплати.

На виконання досягнутої домовленості відповідач виставив позивачеві рахунок - фактуру № 110611 від 09.11.2011 р. на оплату товару комутатора Juniper ЕХ4200-48Р та комплектуючих на суму 274 231,20 грн. (а.с.13).

17.11.2011 р. позивач платіжним дорученням №5419 перерахував на рахунок відповідача суму коштів в розмірі 274 231,20 грн. з призначенням платежу: "Оплата за комутатор згідно рахунка №110611 від 09.11.2011 р., у т.ч. ПДВ 45 705,2 грн." (а.с.35).

Відповідач суму попередньої оплати отримав, але свої договірні зобов'язання з поставки товару не виконав.

Позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України надіслав на адресу відповідача вимогу від 15.11.2012 р. №1.20-1366 (а.с.14), в якій просив у семиденний строк поставити комутатор Juniper ЕХ4200-48Р та комплектуючі або повернути грошові кошти в розмірі 274 231,20 грн.

Проте відповідач товар на адресу позивача не поставив, суму попередньої оплати в розмірі 274 231,20 грн. позивачеві не перерахував, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач вважає, що за відсутності письмового договору поставки, укладеного між сторонами у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач стверджує, що відносини сторін мали ознаки договору підряду.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач надав позивачеві рахунок - фактуру №110611 від 09.11.2011 р. на оплату товару - комутатора Juniper ЕХ4200-48Р та комплектуючих на суму 274 231,20 грн. (а.с.13), який позивач оплатив платіжним дорученням №5419 від 17.11.2011 р. з призначенням платежу: "Оплата за комутатор згідно рахунка №110611 від 09.11.2011 р., у т.ч. ПДВ 45 705,2 грн." (а.с.35).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вищевикладені обставини справи та норми закону надають суду підстави для висновку про те, що правовідносини сторін містять ознаки договору поставки (купівлі-продажу) та обумовлюють виникнення у відповідача зобов'язання поставити товар.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що між сторонами існували виключно підрядні відносини з огляду на таке.

Згідно зі ст. 33 ГПК країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідач жодного належного доказу на підтвердження виконання ним зобов'язання з поставки товару (комутатора Juniper ЕХ4200-48Р та комплектуючих на суму 274 231,20 грн.) до матеріалів справи не надав.

Натомість, відповідач надав до суду копії договорів підряду №67 від 15.11.2010 р., №78 від 17.11.2011 р. та №81 від 17.02.2012 р. та актів здачі-приймання матеріалів та обладнання, зі змісту яких вбачається, що ці документи не мають жодного відношення до предмету даного спору і не можуть бути належними та допустимими доказами по даній справі в розумінні ст. ст. 32, 34 ГПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство України не обмежує суб'єктів господарської діяльності в кількості укладених договорів. При цьому існування між сторонами по справі відносин підряду не виключає їх права та можливості вступати в будь-які інші правовідносини та укладати між собою будь-які інші господарські договори, в тому числі договір поставки.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідач суму попередньої оплати отримав, але товар позивачеві не поставив.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 15.11.2012 р. №1.20-1366 (а.с.14) поставити у семиденний строк комутатор Juniper ЕХ4200-48Р та комплектуючі або повернути грошові кошти в розмірі 274 231,20 грн.

Відповідач дану вимогу отримав (а.с. 16), але товар на адресу позивача не поставив, суму попередньої оплати в розмірі 274 231,20 грн. позивачеві не повернув.

З огляду на вищевикладені обставини та норми закону, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 274 231,20 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення відповідачеві 3% річних в розмірі 4 823,45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 117,32 грн.

Згідно з ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 4823,45грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 117,32 грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України та покладає судовий збір в розмірі 5 603,44 грн. на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 205, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютери та інформатизація" (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, код ЄДРПОУ 33206448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (юридична адреса: 61115, м. Харків, пр. Косіора, 81, поштова адреса: 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1, код ЄДРПОУ 35133822) суму попередньої оплати в розмірі 274 231,20 грн., 3% річних в розмірі 4 823,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 117,32 грн. та 5 603,44 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.10.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.