Ухвала суду № 34217106, 23.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2931/13 23.09.2013 23.09.2013 23.09.2013

Справа № 22-ц-2466/13 Головуючий по 1 інстанції: Батченко О.В. Категорія 34 Доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

Ухвала

Іменем України

23 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючої: Кутової Т.З.

суддів: Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Орельською Н.М.,

за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 березня 2013 року за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4

про

відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Позивач зазначав, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 а відповідач є його сусідом, який проживає у АДРЕСА_1. ОСОБА_4 своїми діями спричинив позивачу незручності та наніс матеріальну шкоду, оскільки пошкодив водостічну трубу і жолоб, зруйнував залізобетонні бордюри, пошкодив собачу будку, прибудував до гаражу позивача металеву бесідку, що перешкоджає останньому робити ремонт, розібрав кладки цегляного паркана, насипав землю зі своєї сторони на дерев'яну огорожу, на металеву огорожу навісив кущі винограду, внаслідок чого огорожа почала покриватись іржею. Такі дії відповідача призвели до моральних страждань ОСОБА_2, в зв'язку з чим він просив стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1500 грн., відшкодування немайнової шкоди - 5000 грн..

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 500 грн. відшкодування немайнової шкоди, розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 Мешканцем житлового будинку № 17/1 розташованого поруч по даному провулку є відповідач ОСОБА_4 (а.с. 7-8).

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2011 року постановленим за позовом ОСОБА_2 було зобов'язано ОСОБА_4 не здійснювати паркування та проведення ремонтних робіт з обслуговування вантажного автомобіля на території біля будинку АДРЕСА_1 та стягнуто на користь позивача 1200 грн. моральної шкоди. Вказане рішення, частково змінено рішенням від 23 листопада 2011 року Апеляційного суду Миколаївської області та замість зазначення зобов'язати ОСОБА_4 вказано заборонити останньому. В іншій частині рішення залишено без змін. (а.с. 4-8).

Із змісту позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що йому заподіяно матеріальну та майнову шкоду неправомірними діями відповідача, які полягають в руйнуванні трьох рядків кладки цегляного забору, пошкодженні водостічної труби і жолобу, насипанні ОСОБА_4 землі зі своєї сторони під дерев'яну огорожу, від чого та в зв'язку з вологою почала гнити, на металеву огорожу навісив кущі винограду, що призвело до появлення іржі на огорожі, зруйнував залізобетонні бордюри біля 10 метрів повздовж огорожі позивача, в наслідок чого вони стали непридатні для використання, пошкодив собачу будку, пересунувши її на інше місце, прибудував до гаражу позивача металеву бесідку, що перешкоджає останньому здійснювати ремонтні роботи.

Так, актом від 17 серпня 2012 року, складеного представниками Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, встановлено, що вибито три ряду цегли секції цегляного забору, залізобетонні бордюри демонтовано та складовано під огорожу, жолоб для відведення дощової води з покрівлі гаражу збито громадянином ОСОБА_4, що останній, як зазначено в акті, визнає (а.с. 10).

Із змісту постанов ДІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмови в порушенні кримінальних справ від 12 вересня 2011 року та 18 червня 2012 року вбачається, що в ході перевірки заяв ОСОБА_2 з приводу неправомірної поведінки відповідача вбачається, що факти виникнення словесної сварки (як зазначив заявник з використанням нецензурних висловів), а також факт переміщення собачої будки ОСОБА_4 визнано (а.с. 20, 30).

На системний характер неправомірних дій відповідача вказують неодноразові офіційні попередження останнього з боку правоохоронних органів з приводу недопущення неправомірної поведінки (а.с. 17, 20, 23, 25,30).

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

За вказаних обставин, та з урахуванням наведених доказів, районний суд дійшов вірного висновку що зазначеними неправомірними діями ОСОБА_4 порушені майнові права ОСОБА_2 чим заподіяно останньому моральну шкоду, розмір якої суд вірно визначив в сумі 500 грн., з урахуванням обставин справи, характеру правопорушення, глибини моральних страждань, та відповідних негативних наслідків, а також особу позивача. Тому суд вірно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди.

Також є вірним висновки суду про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами, як то передбачено положеннями ст.ст. 58, 59 ЦПК України, заподіяння йому майнової шкоди, в наслідок неправомірних дій відповідача. В зв'язку з чим суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення 1500 грн. матеріальної шкоди.

Розподіляючи судові витрати, суд вірно виходив з положень ст. 88 ЦПК України та включив в них суму судового збору, оскільки витрати на правову допомогу не підтверджені фінансовим документом.

Доводи апеляційної скарги не містять будь-яких вказівок на належні докази які судом не прийняті до уваги, а лише обмежуються загальним викладенням обставин відносин, які виникли між сторонами та посиланням на неповноту дослідження доказів. Також доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо визначення розміру моральної шкоди, оскільки судом вірно були враховані положення ст. 23 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду колегія дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених законом, для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді