Ухвала суду № 34217084, 07.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3064/13 07.10.2013 07.10.2013 07.10.2013

Провадження № 22ц-784/2573/13 Головуючий у 1-й інстанції: Прохоров П.А.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Галущенка О.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Белеверею В.А.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2013 року за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства

Комерційний банк (далі ПАТ КБ ) «Приват Банк»

про

розірвання договору поруки

,

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ПАТ КБ «Приват Банк» про розірвання договору поруки.

Позивачка зазначала, що 22 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір на суму 25000 грн. з виплатою 30 % річних за користування кредитними коштами, строком дії до 20 серпня 2010 року. Того ж дня між банком та позивачкою було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати по борговим зобов'язанням останнього за кредитним договором.

Посилаючись, на зміну істотних обставин якими сторони керувались при укладанні договору поруки, а саме на розірвання її шлюбу з боржником позивачка просила суд розірвати договір поруки.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким її позов задовольнити. Апелянт посилається на те, що судом неповно з'ясовані фактичні обставини справи, неправильно застосовані норми Цивільного кодексу, які регулюють спірні правовідносини.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що її слід відхилити із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 246200-cred на суму 25000 грн, з виплатою 30 % річних за користування кредитними коштами, строком дії до 20 серпня 2010 року . В забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань 22 серпня 2008 року між банком та позивачкою було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати по борговим зобов'язанням відповідача ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором.

Відповідно до положень ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору , договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті договору.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

А в разі не досягнення згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання , договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того , що така зміна обставин не настане ; зміна обставин зумовлена причинами , які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності , які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином із змісту наведеної норми вбачається, що істотними обставинами є такі обставини, які пов'язані з конкретними умовами договору та впливають на можливість його виконання.

За такого, посилання позивачки на розірвання шлюбу з ОСОБА_4, який є боржником за кредитним договором забезпеченим спірним договором поруки, не має відношення до умов договору та не є пов'язаною з ними. Також, зобов'язання позивачки, як сторони в договорі поруки є особистими і наявність чи відсутність шлюбних відносин на вказані зобов'язання не впливають.

Зазначення ж позивачки на те, що вона при укладенні договору поруки керувалась інтересами сім'ї, яка не збереглася, є мотивом, яким вона керувалась при укладанні спірного договору, а не істотною обставиною в розумінні наведеної правової норми.

Враховуючи наведене, районний суд дійшов вірного висновку, про те, що в порушення положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України, позивачкою не доведено наявність істотної обставини та необхідних умов встановлених положеннями наведеної норми для розірвання договору поруки, а тому суд, обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Посилання апелянта на порушення судом положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, якою передбачено право особи на справедливий суд є безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що дана справа розглянута судом за участі представників сторін, в тому числі і представника позивачки, кожному з представників була надана можливість представити свої інтереси по справі без надання переваги будь - кому із учасників процесу.

Доводи апелянта про невірну правову оцінку судом фактичним обставинам справи, також підлягають відхиленню, оскільки таке суперечить наведеним вище висновкам в даній ухвалі та ґрунтується на невірному сприйнятті апелянтом положень закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого суду, колегія дійшла висновку, що воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: