Ухвала суду № 34215431, 16.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олещенко Л.Б.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року справа №260/8772/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Нікуліна О.А., Попова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2013 р. у справі № 260/8772/13-а за позовом ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання незаконним рішення про відмову у приватизації земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Донецької міської Ради про визнання незаконним рішення Донецької міської Ради від 27 березня 2013 року № 28/67 про відмову йому, члену автогаражного кооперативу, у приватизації земельної ділянки під гаражем АДРЕСА_1 та зобов'язання Донецької міської Ради прийняти рішення, яким дозволити йому приватизацію земельної ділянки розміром 0,004 га, розташованої під приватизованим гаражем АДРЕСА_1 від 09 вересня 2013 р. відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду позивачем подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є власником гаража (а/к «Сталь-3») загальною площею 22 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.10.2004 року.

15.08.2012 року позивач звернувся до Донецької міської Ради з заявою про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0040 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування гаража НОМЕР_1.

Рішенням Донецької міської Ради від 27.03.2013 року №28/67 відмовлено позивачу в приватизації земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що спірним рішенням органу місцевого самоврядування порушено право власності позивача на земельну ділянку, тобто між сторонами виник спір з цивільних правовідносин, у зв'язку з чим справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України надано визначення справи адміністративної юрисдикції.

Зокрема, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписами ст. 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Колегія суддів зазначає, що в розумінні КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. (п.7 ч. 1 ст. 3 КАС).

Виходячи з аналізу вказаних норм, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій", та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, статті 148 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV власниками землі є держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади. Конституційний Суд України в Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Таким чином, земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно п.4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищезазначене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2013 р. у справі № 260/8772/13-а за позовом ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання незаконним рішення про відмову у приватизації земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2013 р. у справі № 260/8772/13-а - скасувати, а справу направити до Ленінського районного суду м.Донецька для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів : О.П. Лях

О.А. Нікулін

В.В. Попов