Постанова № 34212386, 27.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 р. Справа №805/11135/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Залмаєвій О.М.,

за участю

представника позивача - Тиріної М.П. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Кашлакової А.І. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанови та припису, -

встановив:

30 липня 2013 року Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» (далі - Позивач або ДП «ММТП») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Відповідач або Інспекція), в якому просило:

- визнати незаконною та скасувати постанову № 163 від 10 червня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати незаконним та скасувати припис № 172 від 16 травня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що металева споруда літнього душу, яка знаходилась на базі відпочинку «Портовик» у с. Білосарайська Коса, мала тимчасовий характер, була встановлена на цементну стяжку і в подальшому для попередження утворення іржі за периметром була обкладена цеглою у один ряд. Посилаючись на п.1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, п.п.3.9.-3.12 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03 березня 2012 року № 98, позивач стверджував, що роботи з нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту вказаної споруди не виконував, а тому висновки відповідача про вчинення позивачем порушення у сфері містобудівної діяльності, викладені в акті від 16 травня 2013 року, не відповідають дійсності, а оспорювані постанова та припис винесені без достатніх правових підстав. Крім того, позивач посилався на порушення відповідачем строку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначеного п.6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Додатково відзначила, що посадові особи відповідача взагалі не повноважні розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосовувати штрафні санкції, оскільки згідно з Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» вирішення цих питань належить до компетенції Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю України.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала з тієї підстави, що позапланова перевірка дотримання ДП «ММТП» вимог містобудівного законодавства проведена у відповідності до чинного законодавства. Перевіркою встановлено, що некапітальна будівля літнього душу реконструйована у капітальну, вказані роботи виконані за відсутності документів, які дають право на їх виконання, чим порушені вимоги ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що слугувало підставою для застосування до позивача штрафу на підставі п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та видання припису про усунення виявленого порушення.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (ідентифікаційний код 37719821) зареєстрована у якості юридичної особи 10 червня 2011 року, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 571774 (а.с.40).

Прокуратурою Донецької області на виконання завдання Генеральної прокуратури України проводилась перевірка додержання вимог законодавства щодо використання і забудови прибережних територій у м. Маріуполі, Першотравневому та Новоазовському районах Донецької області.

З цієї підстави листом від 07 травня 2013 року № 07/2/1-301вих-13 прокуратура Донецької області просила Інспекцію виділити фахівців для проведення перевірки на об'єктах прибережних територій, які розташовані у м. Маріуполі, Першотравневому та Новоазовському районах Донецької області (а.с.43).

У зв'язку із цим 07 травня 2013 року тимчасово виконуючою обов'язки начальника Інспекції Мельник С.Т. виданий наказ за № 112 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю», відповідно до якого керівникам структурних підрозділів Інспекції доручено забезпечити участь фахівців для проведення позапланових перевірок дотримання вимог діючого законодавства під час виконання підготовчих робіт, будівельних робіт та дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; перевірки провести у термін з 07 по 22 травня 2013 року; за результатами перевірок забезпечити складання та опрацювання необхідних документів згідно чинного законодавства (а.с.44).

07 травня 2013 року першим заступником начальника Інспекції Мельник С.Т. видане направлення за № 7/5-04-3204, згідно з яким на підставі наказу Інспекції від 07 травня 2013 року № 112 та листа прокуратури Донецької області від 07 травня 2013 року № 07/2/1-301-13 головний державний інспектор сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Романчук О.М. направлений для здійснення позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства під час забудови прибережної зони с. Мелекіно Першотравневого району Донецької області в період з 08 по 16 травня 2013 року (а.с.45).

16 травня 2013 року головним державним інспектором сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Романчуком О.М. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ДП «ММТП» на об'єкті будівництва - база відпочинку «Портовик», с. Білосарайська Коса, вул. Азовська.

Перевіркою встановлено, що на території бази відпочинку «Портовик» некапітальну будівлю душової реконструйовано в капітальну. Документи, які дають право на виконання будівельних робіт позивачем надані не були, на підставі чого інспектором зроблений висновок, що вказані роботи виконані за відсутності документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чим порушені вимоги ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ці висновки відображені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16 травня 2013 року. Вказаний акт підписаний заступником начальника порту з соціальних питань та побуту Лавровим В.О., в присутності якого проводилась перевірка, до акта додані письмові пояснення від 17 травня 2013 року № 01-11/298 (а.с.7).

Під час проведення позапланової перевірки здійснювалася фотофіксація. Так, на підтвердження факту вчинення ДП «ММТП» порушення у сфері містобудівної діяльності представником відповідача наданий фотознімок будівлі літнього душу, розташованого на базі відпочинку «Портовик» (а.с.75). Представник позивача визнала, що на вказаному знімку зображена саме спірна будівля.

Водночас, докази на підтвердження того, що Інспекцією встановлено, коли саме ДП «ММТП» виконало роботи з обкладання некапітальної будівлі літнього душу цеглою і які в подальшому кваліфіковані Інспекцією як будівельні, суду не надані.

Представником позивача надані фотознімки території бази відпочинку «Портовик», зроблені 23 січня 2007 року, на одному з яких зображена будівля літнього душу, яка станом на час фотозйомки вже була обкладена цеглою (а.с.76). Представник відповідача підтвердила, що на фотознімках, зроблених 16 травня 2013 року та 23 січня 2007 року, зображений один і той самий об'єкт.

16 травня 2013 року головний державний інспектор сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Романчук О.М. видав позивачу припис № 172 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ДП «ММТП» зобов'язано усунути порушення вимог ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом оформлення документації на об'єкт - будівля душової за адресою: с. Білосарайська Коса, вул. Азовська, 29б відповідно до діючого законодавства у строк до 17 червня 2013 року. У приписі наявний запис про відмову уповноваженої особи позивача від його отримання (а.с.8).

Того ж дня головним державним інспектором сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Романчуком О.М. складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В протоколі зазначено, що він складений в присутності заступника начальника порту з соціальних питань та побуту Лаврова В.О. При цьому графи протоколу, в яких мають міститися підписи осіб, які присутні при його складанні, пояснення і зауваження до протоколу керівника юридичної особи, відомості про отримання другого примірнику протоколу, залишені не заповненими. В графі підпис керівника юридичної особи (уповноваженої особи) міститься відмітка про те, що Лавров В.О. відмовився від його підписання. В протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відбудеться 10 червня 2013 року (а.с.47-48).

Листом від 17 травня 2013 року № 01-11/298 ДП «ММТП» повідомило Інспекцію про те, що на базі відпочинку «Портовик» тимчасова споруда, розміром 1,0х1,5м не має фундаменту, встановлена на цементну стяжку та використовується як літній душ. У зв'язку з придбанням душових кабін контейнерного типу, після їх встановлення та підключення до мереж, вказана споруда буде демонтована (а.с.11).

22 травня 2013 року із супровідним листом № 7/5-04-3535 акт перевірки від 16 травня 2013 року та припис від 16 травня 2013 року № 172 були надіслані на адресу ДП «ММТП». При цьому в листі повідомлялося, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 31 травня 2013 року (а.с.50). Поштове відправлення надіслане на адресу позивача 23 травня 2013 року, про що свідчить штамп підприємства зв'язку на описі поштового вкладення (а.с.51).

31 травня 2013 року уповноважені особи ДП «ММТП» з'явилися до Інспекції для участі у розгляді справи, що підтверджено посвідченнями про відрядження з відмітками відповідача (а.с.59-62). Однак 31 травня 2013 року справа не була розглянута, оскільки позивачем було подане клопотання про перенесення розгляду у зв'язку з необхідністю надання документів (а.с.57).

Листом від 06 червня 2013 року № 7/5-04-401 Інспекція повідомила позивача про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 10 червня 2013 року (а.с.53), проте докази надіслання вказаного листа на адресу ДП «ММТП», рівно як і докази на підтвердження того, що ДП «ММТП» його отримало і було своєчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, відповідачем не надані.

10 червня 2013 року за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акта перевірки № б/н від 16 травня 2013 року, припису № 172 від 16 травня 2013 року, протоколу № б/н від 16 травня 2013 року, матеріалів фотофіксації, а також листа від 17 травня 2013 року № 01-11/298, копії технічної паспорту Першотравневого КП «БТІ» № 23250480 від 26 лютого 2008 року та розрахунку категорії складності, начальником Інспекції Курчиним О.Г. винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 163.

Постанова мотивована тим, що за результатами позапланової перевірки об'єкта «База відпочинку «Портовик», с. Білосарайська Коса, вул. Азовська, 29б, встановлено: будівля душової (не капітальна) реконструйована в капітальну, документ, що надає право на виконання будівельних робіт зазначеного об'єкта відсутній, що є порушенням п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На підставі п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до ДП «ММТП» застосований штраф в розмірі 20 646,00 грн. (а.с.9-10).

Згідно з актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 червня 2013 року будівля душової демонтована, що кваліфіковано Інспекцією як виконання припису від 16 травня 2013 року № 172 (а.с.54).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038).

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, що передбачено ст.6 Закону № 3038.

Згаданий вид державного управління здійснюється, крім іншого, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, про що зазначено в п.6 ч.1 ст.7 Закону № 3038.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Він здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інспекція утворена як юридична особа публічного права згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції».

Відповідно до п.2 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 червня 2011 року № 22, відповідач є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Таким чином, у спірних правовідносинах Інспекція виступає у якості суб'єкта владних повноважень, як наслідок, оспорювані рішення відповідача мають бути перевірені на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

П.п.1,3 п.2 Порядку № 553 встановлено, що предметом державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п.п.3, 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для її проведення, крім іншого, є вимога правоохоронних органів.

Судом встановлено, що Інспекцією був отриманий лист прокуратури Донецької області щодо надання фахівців для проведення перевірки на об'єктах прибережних територій, розташованих у м. Маріуполі, Першотравневому та Новоазовському районах Донецької області.

Наведене зумовлює висновок, що Інспекція мала достатні правові та фактичні підстави для призначення позапланових перевірок об'єктів, розташованих на прибережних територіях м. Маріуполя, Першотравневого та Новоазовського районів Донецької області.

Згідно з п.7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Отже, перевірку може проводити лише та посадова особа Інспекції, яка уповноважена на її проведення, що підтверджується відповідним направленням.

Судом встановлено, що перевірку бази відпочинку «Портовик» проводив головний державний інспектор сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Романчук О.М., який діяв на підставі направлення від 07 травня 2013 року № 7/5-04-3204.

При цьому суд відзначає, що згідно з направленням від 07 травня 2013 року № 7/5-04-3204 Романчук О.М. був уповноважений на здійснення позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства під час забудови прибережної зони с. Мелекіно Першотравневого району Донецької області. База відпочинку «Портовик» знаходиться у с. Білосарайська Коса Першотравневого району Донецької області, що підтверджено технічним паспортом (а.с.77-91), а також відображено в документах, складених за результатами перевірки.

Таким чином, позапланова перевірка ДП «ММТП» проведена посадовою особою, неуповноваженою на її проведення, тобто мало місце порушення вимог п.7 Порядку № 553.

Відповідно до п.16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Згідно з п.18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, що передбачено п.17 Порядку № 553. Відповідно до п.19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Згідно з положеннями п.21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В порушення вимог п.п.19, 21 Порядку № 553 другий примірник акта від 16 травня 2013 року уповноважений особі ДП «ММТП», яка була присутня під час проведення перевірки, наданий не був, відмітка про відмову уповноваженої особи суб'єкта містобудування в отриманні акта в ньому відсутня.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглянута відповідачем 10 червня 2013 року за відсутності уповноважених осіб ДП «ММТП».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Положення № 244).

Згідно з п.6 Положення № 244 питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний термін з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників підприємства, експертів, інших причетних до неї осіб.

Разом із цим відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України у справах з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень судом має бути перевірено чи прийнято воно з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так, в протоколі від 16 травня 2013 року зазначено, що розгляд справи відбудеться 10 червня 2013 року. Однак, листом від 22 травня 2013 року Інспекція інформувала ДП «ММТП» про те, що розгляд справи відбудеться 31 травня 2013 року.

31 травня 2013 року за клопотанням позивача розгляд справи перенесено для надання документів.

Листом від 06 червня 2013 року відповідач повідомляв позивача про те, що розгляд вказаної справи відбудеться 10 червня 2013 року, проте докази на підтвердження того, що ДП «ММТП» отримало цей лист і було своєчасно повідомлено про дату розгляду справи, Інспекцією не надані.

Зважаючи на це, судом зроблений висновок, що ДП «ММТП» було позбавлено можливості прийняти участь в процесі прийняття оспорюваного рішення, давати пояснення, заявляти клопотання, подавати докази тощо.

Доводи позивача стосовно порушення Інспекцією строків розгляду справи, визначених п.6 Порядку № 244, суд вважає необґрунтованими, оскільки первісно розгляд справи переносився на іншу дату за клопотанням самого позивача.

З приводу твердження позивача щодо відсутності у відповідача повноважень з розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

П.2 наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 листопада 2012 року № 187 «Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю)» територіальним органам доручено забезпечити здійснення від імені Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю України розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у спосіб та у межах затверджених Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю України положень про територіальні органі та інших нормативно-правових актів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Керівників територіальних органів та їх заступників уповноважено від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України накладати штрафи у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у спосіб та у межах затверджених Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю України положень про територіальні органі та інших нормативно-правових актів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (а.с.41-42).

Таким чином, у спірних правовідносинах керівник Інспекції, розглядаючи справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приймаючи рішення про застосування штрафу, діяв від імені Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю України, тобто вимоги ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідачем порушені не були.

Згідно з постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 червня 2013 року № 163 за порушення вимог п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке полягало у виконанні будівельних робіт без реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності, на підставі п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до ДП «ММТП» застосований штраф в розмірі 20 464,00 грн.

Відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції встановлював Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22 грудня 2011 року № 4220-VI, який набрав чинності з 19 січня 2012 року, Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» викладений у новій редакції - Закону України «Про відповідальність за правопорушення містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) 9 лютого 1999 року № 1-рп/99: «В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, положення ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» підлягають застосуванню до правових відносин, які виникли після 19 січня 2012 року.

Як свідчать надані представником позивача фотознімки, станом на 23 січня 2007 року будівельні роботи з обкладання літнього душу цеглою вже були виконані.

Згідно з поясненнями представника позивача, вказані роботи виконувались самим підприємством без залучення підрядних організацій, тому надати докази на підтвердження точного часу виконання цих робіт (договори підряду, акти виконаних робіт тощо) ДП «ММТП» не має можливості.

Відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача підтвердила, що на фотознімку, датованому 23 січня 2007 року, зображений саме спірний об'єкт. Докази, які б спростовували твердження ДП «ММТП» стосовно того, що будівельні роботи виконані ним до січня 2007 року, відповідачем не надані.

До 19 січня 2012 року ні Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», ні інші спеціальні закони у сфері планування та забудови територій правових норм, які визначали строк застосування штрафів за порушення містобудівного законодавства не містили.

Водночас, згідно з ч.1 ст.216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ч.3 ст.217 ГК України передбачена можливість застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі ст.239 ГК України органи державної влади відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

При цьому відповідно до ст.241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст.239 цього Кодексу.

Виходячи з наведених норм ГК України, штрафні санкції, які застосовуються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, є адміністративно-господарськими, тому на них розповсюджуються обмеження встановлені ст.250 ГК України в частині строків їх застосування.

Так, ч.1 ст.250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Ця норма підлягає застосуванню до правопорушень, вчинених до 19 січня 2012 року, тобто до того, як набула чинності ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22 грудня 2011 року № 4220-VI.

Закінчення визначеного ч.1 ст.250 ГК України строку виключає можливість застосування санкцій до суб'єкта господарювання за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено вище, станом на 23 січня 2007 року роботи з обкладання літнього душу цеглою ДП «ММТП» вже були виконані, штрафні санкції за вказане порушення застосовані до позивача 10 червня 2013 року, що свідчить про недотримання Інспекцією граничних строків їх застосування.

Порушення відповідачем строків застосування штрафу стало наслідком неповного з'ясування обставин, що мали значення для прийняття оспорюваного рішення, що з урахуванням положень п.3 ч.3 ст.2 КАС України зумовлює висновок про його необґрунтованість.

Так, на час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекцією взагалі не було з'ясовано питання стосовно того, коли саме позивачем виконані роботи з реконструкції некапітальної будівлі літнього душу у капітальну, які слугували підставою для застосування до останнього штрафних санкцій.

Відповідно до положень ч.1, п.1 ч.2 ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позапланова перевірка ДП «ММТП» проведена посадовою особою Інспекції, яка не була уповноважена не її проведення, цією ж особою виданий оспорюваний припис; постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята без з'ясування усіх обставин, які мали значення для її прийняття, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також з порушенням строків застосування штрафу.

З урахуванням наведеного та п.10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд вважає, що належним способом захисту прав ДП «ММТП» є визнання протиправними та скасування оспорюваних постанови та припису Інспекції.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34,41 грн., з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягають присудженню з Державного бюджету України судові витрати в сумі 240,87 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанови та припису - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 163 від 10 червня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 172 від 16 травня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (ідентифікаційний код 01125755) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 240 (двісті сорок) гривень 87 копійок.

5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 27 вересня 2013 року.

6. Постанова складена у повному обсязі 30 вересня 2013 року.

7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.