Ухвала суду № 34211827, 10.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Копія

Справа №583/1615/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Олійник Оксана ВікторівнаНомер провадження 22-ц/788/2196/13 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Кононенко О. Ю.,

суддів - Білецького О. М., Шевченка В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 серпня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 серпня 2013 року позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SUXRRX06620034 від 03 травня 2007 року в сумі 38 972 грн. 18 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 6735 грн. 34 коп., заборгованості за відсотками - 22 950 грн. 05 коп., заборгованості з комісії - 3749 грн. 83 коп., заборгованості з пені - 2 102 грн. 05 коп., штрафа (фіксована частина) - 500 грн., штрафа (процентна складова) - 2 934 грн. 46 коп. та судовий збір в сумі 389 грн.73 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому зазначає, що Умови надання споживчого кредиту підписані головою правління банку, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису сторонами, а також жодна ідентифікуюча ознака на предмет невід'ємності від заяви позичальника № SUXRRX06620034.

Вказує, що банком не була отримана згода ОСОБА_3 на укладення договору саме за Умовами надання споживчого кредиту, на які посилається позивач та які надані ним суду першої інстанції. В зв'язку з чим правовідносини з кредитування, що виникли між сторонами регулюються тільки заявою позичальника, у якій строк виконання зобов'язання по сплаті кредиту встановлений до 02 травня 2009 року, а позивач звернувся до суду з позовом 29 квітня 2013 року, тобто з пропуском позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гакаля Р.В., який заперечував проти доводів скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № SUXRRX06620034, за умовами якого позичальник отримав споживчий кредит в сумі 9216,00 грн. під 12,00 % річних на строк до 02 травня 2009 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1536,00 грн., щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 221,18 грн. та зобов'язаний в порядку та на Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) погашати кредит щомісячно з 25 по 30 число кожного місяця у сумі 655,73 грн., сплачувати відсотки, винагороду, комісію, а також інші витрати згідно з Умовами.

Своєю заявою від 03 травня 2007 року ОСОБА_3 погодився, що договір про надання банківських послуг складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

Станом на 04 лютого 2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 62123,73 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 6735,34 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 22950,05 грн., заборгованості по комісії - 3749,83 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 25254,05 грн., штрафів - 500,00 грн. (фіксована частина), 2934,46 грн. (процентна складова).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач систематично порушував свої зобов'язання за договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь банку. Суд вважав, що хоча кредитним договором встановлено п'ятирічний строк позовної давності для звернення до суду, в тому числі і по вимогам щодо пені, однак пеня підлягає стягненню за один рік згідно з вимогами ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано відповідачем у справі, що 03 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № SUXRRX06620034, згідно з яким останньому був наданий споживчий кредит в сумі 9216,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік з кінцевим терміном повернення 02 травня 2009 року включно, з умовами оплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1536,00 грн., та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 221,18 грн. (а.с. 5).

Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконував, унаслідок чого у нього станом на 04 лютого 2013 року утворилась заборгованість, яка за розрахунком банку становить 62123,73 грн., та складається із заборгованості за кредитом - 6735,34 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 22950,05 грн., заборгованості по комісії - 3749,83 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 25254,05 грн., штрафів - 500,00 грн. (фіксована частина), 2934,46 грн. (процентна складова) (а.с. 4).

Згідно із умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлено тривалістю в п'ять років (а.с. 58).

Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторонни є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг пятирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 02 травня 2009 року та спливає 02 травня 2014 року, а позов було пред'явлено у квітні 2013 року.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши дійсні права і обов'язки сторін, які випливають з кредитного договору, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову банку щодо стягнення кредитної заборгованості.

Відповідач же, в свою чергу, не заперечував проти доводів позивача про те, що він допустив прострочення виконання боргових зобов'язань за договором кредиту.

На думку колегії суддів, є безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не підписував Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) як складову частину кредитного договору, а тому положення цих Умов щодо встановлення позовної давності тривалістю 5 років по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором застосовуватись не можуть.

Заява ОСОБА_3 про надання йому строкового кредиту в сумі 9216,00 грн. містить застереження, яке ним підписане, про те, що він ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі, і з Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом він підтвердив факт отримання повної інформації про кредитування в ПриватБанку та згоден, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 5 зворот, а.с.57).

З огляду на викладене є необгрунтованими і доводи заявника апеляційної скарги про те, зазначені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) ним не підписані та не мають жодної ідентифікуючої ознаки на предмет невід'ємності від заяви позичальника № SUXRRX06620034.

Рішення суду узгоджується з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України щодо порядку вчинення правочину у письмовій формі.

Інші доводи скарги висновків суду також не спростовують.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно: суддя Кононенко О.Ю.