Рішення № 34211718, 14.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.2013 Справа № 905/4778/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ

до відповідача: Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області

про стягнення 24 930грн. 17коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Жук С.В. за довіреністю №96 від 15.07.2013р.,

від відповідача: Свінцова Ю.М. за довіреністю №08-81/18д від 02.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

26.06.2013року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ (далі - ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області (далі - ДП «Макіїввугілля» ) з вимогами про стягнення 24 930грн. 17коп., у тому числі: заборгованості в сумі 22 795грн.20коп., пені в сумі 1700грн.30коп., 3%річних в сумі 434грн.67коп.

Ухвалою від 02.07.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/4778/13 (суддя Стукаленко К.І.).

Розпорядженням голови господарського суду від 02.09.2013р., внаслідок знаходження судді Стукаленко К.І. у відпустці, справу передано на розгляд судді Осадчій А.М.

У судовому засіданні 02.09.2013р. суд розпочав розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору №1678 від 06.04.2012року позивачем виконані роботи, між сторонами договору підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року на суму 22 795грн.20коп., однак, у порушення умов договору відповідач оплату вартості виконаних робіт не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, пені та 3% річних.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №1678 від 06.04.2012року, акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012року, правовстановлюючих документів, Статуту позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 530, 625, 853, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 54, 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях №1151 від 26.07.2013року позивач вказує на той факт, що загальна сума договору збільшена сторонами шляхом підписання акту виконаних робіт та відповідної довідки, у акті виконаних будівельних робіт за квітень 2012року та довідці внаслідок технічної помилки бухгалтерії позивача зазначено договір №1675 замість договору №1678. Внаслідок того, що роботи визначені в якості предмету у договорі №1678 повністю співпадають з роботами, які виконані за вказаним актом, позивач просить суд вважати акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року документом, що складений на виконання умов договору №1678 від 06.04.2012року. В якості додатків до даних письмових пояснень позивач надав суду належним чином засвідчені копії дефектного акту, договірної ціни, зведеного кошторисного розрахунку вартості, листа - звернення від 17.07.2013року №1116, акту звірки до договору №1678, який підписаний ним одноособово, листа відповідача №115/04-779 від 15.07.2013року, акту звірки станом на 30.06.2013року, договору №1675 від 10.01.2012року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не визнав заявлені позовні вимоги, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що акт виконаних будівельних робіт за квітень 2012року містить посилання на договір №1675 замість договору №1678, сторони не підписували додаткову угоду та не збільшували суму договору №1678, відповідач звернувся до позивача з листами №115/04-779, №115/04-843 з метою звірки розрахунків сторін, оскільки платіжними дорученнями №147 від 19.04.2013року та №263 від 07.08.2012року відповідачем були перераховані грошові кошти в сумі 9 988грн.80коп., які, за наявності укладених між сторонами договорів №1675, №1677, №1678, невідомо на виконання якого договору зараховані позивачем. Відповідач вказує, що позивачем невірно визначено періоди, за які він має право на нарахування пені та 3% річних, зокрема, виходячи з дати підписання акту 25.04.2012року прострочення оплати настає з 01.12.2012року. Відповідач в якості додатків до відзиву надав суду належним чином засвідчені копії довіреності №08-81/34Д від 03.01.2012року, листів №115/04-779, №115/04-843 платіжних доручень №147 від 19.04.2013року та №263 від 07.08.2012року, правовстановлюючих документів та Статуту підприємства.

У письмових поясненнях №1336 від 20.09.2013року позивач зазначив, що заборгованість на підприємстві обліковується як така, що виникла на підставі договору №1678, на підтвердження чого надав суду довідку за підписом головного бухгалтера підприємства та копію податкової накладної №105 від 25.04.2012року. Крім того повідомив суд, що дійсно між сторонами у справі було укладено договори №1675, №1677, №1678, сума 9 988грн.80коп., що була перерахована відповідачем, зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором №1677, будь-які оплати за договором №1678 здійснені відповідачем не були, вказана інформація надана відповідачу шляхом направлення листа -відповіді №1294 від 10.09.2013року.

11.10.2013року відповідач надав суду належним чином засвідчену копію рахунку -фактури №СФ-0000395 та довідку №115/04-1150 від 11.10.2013року, згідно якої заборгованість на підприємстві обліковується як така, що виникла на підставі договору №1678, сплата суми 9 988грн.80коп. здійснена в рахунок погашення заборгованості за договором №1677.

У судовому засіданні 14.10.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 22 795грн.20коп., в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї. Крім того, представник позивача 14.10.2013р. звернувся до суду з заявою про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 434, 67грн. та пені у розмірі 1700, 30грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2013року проти заявлених позовних вимог не заперечив, усно підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 22 795грн.20коп.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Представники сторін не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

06.04.2012року між ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» (Підрядник) та ДП «Макіїввугілля» (Замовник) укладений договір №1678, за умовами п.п.1.1,1.2 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з очищення вигрібних ям, відповідно Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, визначені в п.1.1 цього договору.

З боку ДП «Макіїввугілля» договір підписано директором відокремленого підрозділу «Макіївський ремонтно - механічний завод» на підставі довіреності №08-81/34Д від 03.01.2012року, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно договір підписано уповноваженими представниками сторін. Підписи представників сторін скріплені печатками підприємств. Договір підписано сторонами без складання протоколу розбіжностей.

Строк дії договору встановлено сторонами у пункті 12.1 договору, а саме: договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання 31.12.2012року, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.

Загальна сума договору складає 15 000грн.00коп., у тому числі ПДВ 2500грн.00коп. (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору кінцева сума договору може змінюватись, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до договору.

Сторонами договору не підписувалось додаткових угод з приводу збільшення кінцевої суми договору, про що зазначено у письмових поясненнях сторін, які містяться в матеріалах справи, однак кінцева сума договору змінена в бік збільшення за наслідком визначення фактичного обсягу робіт шляхом підписання акту виконаних будівельних робіт за квітень 2012року, що також не заперечується сторонами у справі.

У п.5.1 договору сторони узгодили порядок приймання-здачі робіт. Зокрема, здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність роботи до приймання.

Відповідно до зазначеного пункту договору сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року на суму 22 795грн.20коп.

У вищезазначеному акті наявне посилання на договір №1675 від 10.01.2012року.

Однак, суд вважає, що вказаний акт підписано на підставі умов договору №1678 від 06.04.2012року, оскільки, по - перше, з предмету договору №1675 від 10.01.2012року вбачається, що він був укладений на виконання іншого виду робіт, а саме: робіт з гідродинамічного очищення зовнішнього каналізаційного трубопроводу дренажного, зливної каналізації Макіївського РМЗ м.Макіївка, тоді як з тексту акту вбачається, що фактично виконувались роботи з гідродинамічного очищення фекальних відстійників, що відповідає предмету договору №1678 від 06.04.2012року; по - друге, у податковій накладній №105 від 25.04.2012року, яка складена позивачем за наслідками господарської операції, наявне посилання на договір №1678.

Крім того, за даними бухгалтерського обліку сторін заборгованість в сумі 22 795грн.20коп., яка виникла внаслідок не оплати відповідачем робіт, що прийняті за актом виконаних будівельних робіт за квітень 2012року, обліковується як така, що повинна бути сплачена за умовами договору №1678 від 06.04.2012року. На підтвердження вказаного факту сторонами надані довідки бухгалтерії підприємств.

Здійснивши системний аналіз вищезазначених фактів, суд прийшов до висновку про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі договору №1678 від 06.04.2012року.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Підписи представників сторін, які приймали роботи, на акті скріплено печатками підприємств.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №1678 від 06.04.2012року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.п. 3.1.,3.2,3.3 договору за надання послуг з виконання робіт згідно п.1.1 цього договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 180 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Кінцевий розрахунок за цим договором проводиться Замовником не пізніше 31.10.2012року.

На час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складала 22 795грн.20коп.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п.3.2,3.3 договору відповідач мав здійснити оплату вартості виконаних робіт протягом 180 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт, однак, незалежно від дати підписання акту, кінцевий розрахунок за цим договором проводиться Замовником не пізніше 31.10.2012року.

Оскільки сторони обумовили кінцевий строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт Замовником календарною датою, суд вважає, що строком виконання зобов'язання є саме 31.10.2012року включно, не приймаючи до уваги п.3.2 договору.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження оплати відповідачем вартості виконаних робіт на суму 22 795грн.20коп.

Застереження відповідача, що платіжними дорученнями №147 від 19.04.2013року та №263 від 07.08.2012року відповідачем були перераховані грошові кошти в сумі 9 988грн.80коп., які, за наявності укладених між сторонами договорів №1675, №1677, №1678, невідомо за виконання якого договору зараховані позивачем, спростовуються листом відповіддю №1294 від 10.09.2013року, позивача , згідно якого дана сума зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором №1677, оскільки сплачувалась саме за роботи, які виконувались за вказаним договором, будь-які оплати за договором №1678 здійснені відповідачем не були.

Крім того, даний факт вбачається також з рахунку - фактури №СФ-0000395, на який наявне при здійсненні відповідачем платежів, та підтверджено самим відповідачем у довідці №115/04-1150 від 11.10.2013року, згідно якої сплата суми 9 988грн.80коп. здійснена в рахунок погашення заборгованості за договором №1677.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №1678 від 06.04.2012року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 22 795грн.20коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 22 795грн.20коп. Відповідно ДП «Макіїввугілля» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 22 795грн.20коп. повністю доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» просило стягнути з відповідача пеню в сумі 1700грн.30коп., 3%річних в сумі 434грн.67коп.

14.10.2013р. представник ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» звернувся до суду із заявою про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 1700грн.30коп., 3%річних в сумі 434грн.67коп.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом з тим, як встановлено ч.6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, на вчинення цієї процесуальної дії відповідно до ст.ст.22, 78 ГПК України.

Як вбачається з заяви про відмову від позову в частині стягнення пені, 3%річних, остання підписана з боку позивача представником підприємства Жук С.В., повноваження якого на підписання відповідної заяви підтверджуються довіреністю №96 від 15.07.2013р.

Довіреність видана за підписом директора підприємства, строк дії довіреності встановлено до 31.12.2013року.

У судовому засіданні уповноважений представник позивача повідомлений судом про наслідки відмови від позову, що вбачається з протоколу судового засідання від 14.10.2013р.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку, що відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Суд приймає заяву ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 1700грн.30коп., 3%річних в сумі 434грн.67коп. відповідно до статей 22, 78 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Враховуючи вищевикладене, провадження по справі №905/4778/13 в частині стягнення пені в сумі 1700грн.30коп., 3%річних в сумі 434грн.67коп. підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1572грн.54коп., у решті судовий збір покладається на позивача внаслідок відмови від частини первісно заявлених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі №905/4778/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ до Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області в частині стягнення пені в сумі 1700грн.30коп., 3%річних в сумі 434грн.67коп. припинити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ до Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 22 795грн.20коп.задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2, ідентифікаційний код 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м.Київ, вул.Цитадельна, буд.7, ідентифікаційний код 37100186) заборгованість в сумі 22 795грн.20коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1572грн.54коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 14.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 18.10.2013року.

Суддя А.М. Осадча