Рішення № 34211711, 15.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2013 Справа № 905/6238/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 10884 грн. 22 коп., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10884 грн. 22 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву, в якому посилався на відсутність підстав для відшкодування збитків в порядку регресу, оскільки позивачем в правове обґрунтування позовних вимог зазначені норми статей 27 Закону України «Про страхування» та 993 Цивільного кодексу України, що передбачають не регресну вимогу, а суброгацію, для якої встановлено особливий правовий режим. Відповідач в своєму відзиві зазначає, що позивачем не надано доказів сплати ТОВ «Будівельна компанія «Солід» страхового платежу, зазначеному у п. 23. ч.1 Договору. Відповідач вказує на відсутність відомостей щодо того, яке відношення має ТОВ «Компанія Девелопмент» до автомобілю «Шкода», державний номер НОМЕР_1. Також вказує на те, що оплата страхового відшкодування здійснювалась відповідно до рахунку №75, якого до позовної заяви не надано, та не надано жодного доказу виконання ремонтних робіт ТОВ «Макі Інтернешнл», оскільки саме це підприємство зазначено в якості отримання платежу. Також вказує на те, що ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» не зверталась до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Просив розглянути справу за відсутності його представника.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені позивачу та відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що позивач та відповідач були повідомлені про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутніми в судовому засіданні не скористалися, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 07 листопада 2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» (Страховик) та ТОВ «Будівельна компанія Солід» (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0654362/1050/12 (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Шкода», державний номер НОМЕР_1 (а.с.6 -7).

23 січня 2013 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «ЮМЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 (власник транспортного засобу ПАТ «Київенерго»).

Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на час вчинення ДТП автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_1 знаходився у власності ТОВ «Компас Девеломпед». (а.с.12).

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у позивача виник обов'язок виплатити страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Для визначення розміру матеріального збитку заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1, суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №00693/КВ (а.с. 13-16). Згідно висновку звіту - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Шкода» складає 8318 грн. 83 коп., а вартість відновлювального ремонту складає 10903,96 грн. Відповідно до рахунку № 75 від 28.01.2013р. складеного ТОВ «Макі Інтернешнл» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода» становить 10884,22 грн. (а.с. 96).

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час виплати позивачем страхового відшкодування) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування, на підставі страхового акту №1001/06/40744/S від 14.02.2013р. (а.с.10), позивачем здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «Будівельна компанія «Солід» в розмірі 10884 грн. 22 коп. що підтверджується платіжним дорученням №0011100 від 25.02.2013р. (а.с.95).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2013р. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності (а.с.72).

Цивільно-правова відповідальність ПАТ «Київенерго», як власника наземного транспортного засобу автомобіля «ЮМЗ», державний номер НОМЕР_2 застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Аска», що підтверджується полісом №АВ/4424729, зі строком дії від 06.07.2012р. по 05.08.2013р. Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000грн. та франшиза 0 грн. (а.с. 63).

Відповідно до статті 21 Закону "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/0654362/1050/12, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 35 (п. 35.1), ст. 36 (п. 36.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній з 19.09.2011.) виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п. 36.2).

Судом розглянуті та відхилені доводи відповідача, згідно яких у позивача немає підстав для подання позову про відшкодування збитків в порядку регресу з огляду на наступне.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі "Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках " від 01.02.2012 року роз'яснено, що відповідно до цивільного законодавства шкода, завдана майну та особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відшкодування шкоди потерпілому можливе у двох випадках: 1) внаслідок невиконання контрагентом потерпілого своїх договірних зобов'язань; 2) внаслідок дій особи, що не пов'язана з потерпілим будь-якими договірними відносинами (деліктна відповідальність).

Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому. Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається, тому право вимоги про стягнення суми в порядку регресу виникає саме з моменту здійснення страхового відшкодування і саме з цього моменту починається перебіг позовної давності.

Так, Верховним Судом України постановою від 28.08.2012 року по справі № 23/279 висловлено правову позицію, згідно з якою страховик отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи у якої застраховано її цивільну-правову відповідальність, з вимогою про виплату матеріального відшкодування. При цьому страховик може реалізувати своє право шляхом подачі заяви до суду.

Вказаного висновку Верховний суд України дійшов з урахуванням рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року у справі № 15-рп/2002 відповідно до якого кожна особа має право обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Крім того, у своїх запереченнях представник відповідача зазначав про відсутність у позивача підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки ані до суду, ані до документів наданих з претензійною вимогою позивачем не додано доказів сплати страхувальником страхового платежу, тобто відсутнє підтвердження дії договору страхування на момент події, який по суті є підтвердженням того, що виплата страхового відшкодування була здійснена без порушень умов страхування.

Судом розглянуті та відхилені ці доводи відповідача з огляду на наступне.

07 листопада 2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» (Страховик) та ТОВ «Будівельна компанія Солід» (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0654362/1050/12 (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Шкода», державний номер НОМЕР_1.

Строк дії Договору встановлено на період з 24.11.2012р. по 23.11.2013р. включно.

Відповідно до доводів відповідача щодо того, яке відношення має ТОВ «Компанія Девелопмент» до автомобілю «Шкода», державний номер НОМЕР_1, суд зазначає наступне. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та Довідки ДАЇ №9146691 на час вчинення ДТП автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_1 знаходився у власності ТОВ «Компас Девеломпед», оскільки належним користувачем автомобіля є особа, що має оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключі та посвідчення водія належної категорії.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ПрАТ «УАСК «Аска» позивачем була направлена вимога №231-ПР від 20.06.2013р. про сплату страхового відшкодування в сумі 10884,22 грн.

Позивач надав суду довідку за підписом головного бухгалтера ПрАТ «СК «Провідна» про те, що оплата страхового платежу по Договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0654362/1050/12 від 07.11.2012р. була здійснена наступними платежами:

- 26.11.2012р. платіж в розмірі 1174 грн.

- 05.02.2013 платіж в розмірі 1174грн.

- 23.05.2013р. платіж в розмірі 1174грн.

Станом на 17.09.2013р. сума страхових платежів по Договору добровільного страхування наземн6ого транспорту становить 3522 грн.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу №АВ/4424729 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 10884 грн. 22коп.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму шкоди, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 10884 грн. 22 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк , проспект Ілліча, будинок 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, просп. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10884 (десяь тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 15 жовтня 2013 року .

Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов