ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2012 року м. Київ К/9991/82672/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Веденяпіна О.А., Черпака Ю.К.,розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 18 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності і стягнення недоотриманої пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
04 грудня 2009 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області (далі - УПФ), управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області (далі - УПСЗН) про визнання дій УПФ та УПСЗН щодо виплати доплати і допомоги до пенсії, а також державної пенсії не у відповідності із статтями 37, 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними; зобов'язання УПФ та УПСЗН провести перерахунок та виплачувати в подальшому в повному обсязі пенсію, допомогу та доплату відповідно до статей 37, 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнення з УПФ та УПСЗН на його користь 2153,00 грн. допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, 16908,26 грн. доплати до заробітної плати, як особі яка працює на території радіоактивного забруднення, 571,95 грн. доплати до пенсії як працюючому пенсіонеру, 597,60 грн. додаткової пенсії та 9253,20 грн. невиплаченої пенсії за період з 01 липня 2009 року по 01 жовтня 2009 року.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 18 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 червня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії УПФ та УПСЗН - протиправними; зобов'язано УПФ здійснити перерахунок пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_4 відповідно до ст.ст., 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнуто з УПФ з р/р 25601312637 МФО 311647, який знаходиться у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Житомира на користь ОСОБА_4 696,40 грн. додаткової пенсії та 9552 грн. недоотриманої пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю; стягнуто з УПСЗН з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_4 2131,80 грн. допомоги як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення 16908.85 гри., доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення та 571,95 грн. доплати до пенсії як працюючому пенсіонеру. В решті позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями УПФ оскаржив їх.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позову ОСОБА_4 відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з аварією на Чорнобильській АЕС, з 11 червня 2009 року перебуває на обліку в УПФ, як особа віднесена до категорії 1 (довідка МСЕ про інвалідність серії ЖИА № 1101118 від 16 червня 2009 року посвідчення потерпілого категорії НОМЕР_1 від 09 липня 2009 року), у зв'язку з чим УПФ виплачувало йому державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Крім того, позивач з 1996 року проживає в м. Олевську та працює в Олевському районному центрі зайнятості, тобто на територі, яка відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю і отримує щомісячно допомогу в розмірі 1,60 гри. та доплату в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати.
Згідно із статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною 4 статті 54 цього Закону розмір пенсії для інвалідів ІІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що інвалідам IІІ групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають зазначені положення статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначені виплати, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Ухвалюючи по суті правильне рішення, суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідачів виплатити доплату, допомогу до пенсії та державну пенсію у певному розмірі. Крім цього не зазначив з якого розміру мінімальної пенсії за віком та мінімальної заробітної плати необхідно виходити при здійснені зазначених виплат.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 232 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 червня 2010 року скасувати.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 18 січня 2010 року змінити, виклавши абзаци 2-5 резолютивної частини у такій редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_4 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що встановлена частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в період з 01 липня 2009 року з урахуванням здійсненних виплат за вказаний період.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, що встановлена частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 липня 2009 року з урахуванням здійсненних виплат за вказаний період.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю ОСОБА_4 відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 липня 2009 року з урахуванням здійсненних виплат за вказаний період.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату доплати ОСОБА_4 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на час проведення виплати, за період з 01 липня 2009 року з урахуванням здійсненних виплат за вказаний період.
В іншій частині постанову Олевського районного суду Житомирської області від 18 січня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді:
Судове рішення № 34209014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 27.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/82672/11-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: