Постанова № 34207370, 15.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2013 року 09:00 № 826/14393/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» (надалі – Позивач/ТОВ «Вік-Тан») до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі – Відповідач/ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача від 03.06.2013 р. №0007702201;

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача від 03.06.2013 р. №0007712201;

3. Судові витрати покласти на Відповідача.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з’явились представники Позивача, які позовні вимоги підтримують в повному обсязі, зазначають про порушення Відповідачем положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (надалі – Закон №334/94) та Податкового кодексу України (надалі – ПК України) під час проведення перевірки, внаслідок чого прийшов до невірних висновків при складанні акту перевірки та прийняв неправомірні податкові повідомлення-рішення. При цьому, акцентують увагу, що із ПП Приватна виробничо-комерційна фірма «Проксин» (надалі – ПП ПВКФ «Проксин») були укладені реальні договори, які виконувались сторонами належним чином.

В судове засідання з’явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що взаємовідносини по господарським операціям між Позивачем та ПП ПВКФ «Проксин» за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2013 р. не спричиняють реального настання правових наслідків. Крім того, зазначає, що перевіркою встановлено заниження суми податку на прибуток на суму 819 921,00 грн. та заниження податку на додану вартість (надалі – ПДВ) на суму 814 625,80 грн.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з довідки АБ №692862 з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України, ТОВ «Вік-Тан» зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією. Крім того, Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з 17.07.2001 р.

В перевіряємий період основним видом діяльності Позивача була діяльність приватних охоронних служб, неспеціалізована оптова торгівля, проведення розслідувань, обслуговування систем безпеки, електромонтажні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи н.в.і.у.

Для здійснення власної господарської діяльності Позивач отримав наступні ліцензії та дозволи:

ь ліцензію Міністерства внутрішніх справ України серії АВ №540652 (строк дії з 19.10.2010 р.) на надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян;

ь ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АГ №574253 (строк дії з 08.02.2011 р. по 08.02.2016 р.) на господарську діяльність у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком);

ь ліцензію Державної інспекції техногенної безпеки України серії АД №037741 (строк дії необмежений з 15.03.2010 р.) на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об’єктів;

ь дозвіл №1049.12.32 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (строк дії з 26.04.2012 р. по 26.04.2017 р.), згідно якого дозволяється виконувати зварювальні роботи та роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу.

У період з 17.05.2013 р. по 20.05.2013 р. на підставі наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №1586 від 16.05.2013 р. та повідомлення №578/22.1 від 16.05.2013 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, згідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 та ст.79 ПК України Відповідачем була проведена документальна позапланової невиїзна перевірка ТОВ «Вік-Тан» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП ПВКФ «Проксин» за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2013 р.

За результатами вказаної перевірки Відповідачем був складений акт №480/22-01/31513841 від 20.05.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вік-Тан» (код ЄДРПОУ 31513841) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП ПВКФ «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2013 р.» (надалі – Акт №480), у якому зазначено про допущені порушення Позивачем, зокрема:

ь п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 та п.44.2 ст.44, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 819 921,00 грн., у тому числі по періодах: 1 кв. 2011 р. – 29080,00 грн.; 2 кв. 2011 р. – 25936,00 грн.; 3 кв. 2011 р. – 69836,00 грн.; 4 кв. 2011 р. – 192147,00 грн.; 1 кв. 2012 р. – 29287,00 грн.; 2 кв. 2012 р. – 146884,00 грн.; 3 кв. 2012 р. – 199588,00 грн.; 4 кв. 2012 р. – 127163,00 грн.

ь п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 814 625,80 грн., у тому числі по періодах: січень 2011 р. – 8290,12 грн.; лютий 2011 р. – 6941,92 грн.; березень 2011 р. – 8032,24 грн.; квітень 2011 р. – 7663,04 грн.; травень 2011 р. – 7604,68 грн.; червень 2011 р. – 7285,40 грн.; липень 2011 р. – 7901,34 грн.; серпень 2011 р. – 34778,40 грн.; вересень 2011 р. – 18047,40 грн.; жовтень 2011 р. – 72106,80 грн.; листопад 2011 р. – 36141,80 грн.; грудень 2011 р. – 58836,00 грн.; січень 2012 р. – 24292,00 грн.; лютий 2012 р. – 1800,00 грн.; березень 2012 р. – 1800,00 грн.; квітень 2012 р. – 44051,33 грн.; травень 2012 р. – 26291,00 грн.; червень 2012 р. – 69547,00 грн.; липень 2012 р. – 76015,66 грн.; серпень 2012 р. – 102821,33 грн.; вересень 2012 р. – 11247,00 грн.; жовтень 2012 р. – 22378,50 грн.; листопад 2012 р. – 15324,00 грн.; грудень 2012 р. – 83405,60 грн.; січень 2013 р. – 18312,50 грн.; лютий 2013 р. – 43710,76 грн.

На підставі Акту №480 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013 р.:

ь форма «Р» №0007702201 – яким збільшено суму грошового зобов’язання за ПДВ у розмірі 1 006 829,00 грн. (за основним платежем – 814 626,00 грн., штрафні санкції – 192 203,00 грн.);

ь форма «Р» №0007712201 – яким збільшено суму грошового зобов’язання за податком на прибуток підприємств у розмірі 945 653,00 грн. (за основним платежем – 819 921,00 грн., штрафні санкції – 125 732,00 грн.).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 14.06.2013 р. ТОВ «Вік-Тан» звернулось зі скаргою до Головного управління Міндоходів у м. Києві, яке своїм рішенням від 09.08.2013 р. №3004/10/26-15-10-04-04 про результати розгляду первинної скарги залишило без задоволення скаргу Позивача, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення Відповідача протиправними, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, що підтверджено сторонами, між ТОВ «Вік-Тан» (Замовник) та ПП ПВКФ «Проксин» (Виконавець) був укладений договір №398 від 01.10.2008 р. про надання послуг (надалі – Договір №398), згідно якого Виконавець зобов'язується виконувати за завданням Замовника визначення місця встановлення приладів на об'єктах Замовника, визначення місця встановлення антен та передавачів на об'єктах Замовника, програмування приладів, встановлених на об'єктах Замовника, інструктаж клієнтів Замовника на предмет правил користування засобами сигналізації та усунення причин хибних спрацювань сигналізації (п.1 Договору).

На виконання п.1 Договору №398 між сторонами були складені акти здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) із зазначенням їх вартості, а саме: №б/н від 31.01.2011 р. – 49 740,72 грн.; №б/н від 28.02.2011 р. – 41 651,52 грн.; №3103.82 від 31.03.2011 р. – 48 193,44 грн.; №3113.71 від 29.04.2011 р. – 45 978,24 грн.; №3115.22 від 31.05.2011 р. – 45 628,08 грн.; №3116.78 від 30.06.2011 р. – 43 712,40 грн.; №3120.83 від 31.08.2011 р. – 44 018,40 грн.; №3122.37 від 30.09.2011 р. – 44 552,40 грн.; №3125.63 від 28.10.2011 р. – 46 102,80 грн.; №ОУ-3128.75 від 30.11.2011 р. – 68 194,80 грн.; №2458 від 30.12.2011 р. – 69 060,00 грн.; №3996.22 від 29.12.2012 р. – 59 421,60 грн.; №б/н від 28.02.2013 р. – 59 578,56 грн.

Поряд з цим, між ТОВ «Вік-Тан» (Замовник) та ПП ПВКФ «Проксин» (Виконавець) був укладений договір №2207.17 від 22.07.2011 р. про надання послуг з охорони (надалі – Договір №2207.17), згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання обов'язків щодо забезпечення охорони об'єкту, майна та захисту працівників Клієнта (ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та третіх осіб, які знаходяться на об'єкті, від нападу в межах чинного законодавства України. Охорона об'єкту здійснюється постом штатної фізичної охорони Виконавця відповідно до часу охорони, зазначеного у відповідному додатковому договорі до цього Договору.

Водночас, 22.07.2011 р. сторонами було підписано передбачену п.14.1 Договору №2207.17 Інструкцію про перепускний та внутрішньооб'єктовий режим об’єкту – відділення ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» за адресою: м. Біла Церква, вул. Гончара, 2, в якій встановлено перепускний та внутрішньооб'єктовий режими у відповідності з розпорядком дня установи банку, порядок видачі та правила збереження ключів та інше. Крім того, було укладено Додатковий договір №1 до Договору №2207.17, де визначено об’єкт, якому надаються послуги (вид охорони, назва об’єкта, адреса, період охорони) та вартість послуг – 15,00 грн. за годину.

На виконання вимог п.3.3 Договору №2207.17 між ПП ПВКФ «Проксин» та Позивачем були підписані акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по виставленим Виконавцем рахункам, згідно яких ТОВ «Вік-Тан» проводило оплату наданих послуг охорони, зокрема по рахункам: №2608.17 від 26.08.2011 р. у розмірі 14 760,00 грн. (за липень та серпень 2011 р.); у розмірі по 10 800,00 грн. з вересня 2011 р. по грудень 2012 р. – №0109.17 від 01.09.2011 р., №0110.17 від 01.10.2011 р., №0111.17 від 01.11.2011 р., №0112.17 від 01.12.2011 р., №0101.17 від 01.01.2012 р., №0102.17 від 01.02.2012 р., №0103.17 від 01.03.2012 р., №0104.17 від 01.04.2012 р., №0105.17 від 01.05.2012 р., №0106.17 від 01.06.2012 р., №0107.17 від 01.07.2012 р., №0108.17 від 01.08.2012 р., №0109.17 від 01.09.2012 р., №0110.17 від 01.10.2012 р., №0111.17 від 01.11.2012 р., №0112.17 від 01.12.2012 р.

При цьому, суд бере до уваги посилання ТОВ «Вік-Тан», що послуги, які надавались ПП ПВКФ «Проксин» згідно Договору №2207.17 були замовлені Позивачем з метою виконання умов договорів, укладених з ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (№2445-обс від 15.05.2011 р. №2445-тр від 20.05.2011 р., №2445 від 27.05.2011 р., №2445-СПС від 15.05.2011 р., №67 від 10.05.2011 р.).

Поряд з цим, відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, за перевіряємий період між ТОВ «Вік-Тан» (Підрядник) та ПП ПВКФ «Проксин» (Субпідрядник) були укладені договори підряду, згідно яких Субпідрядник зобов’язується на свій ризик виконати за дорученням Підрядника та у відповідності до умов Договорів роботу, а Підрядник зобов’язується прийняти ці роботи та оплатити їх. Характером таких робіт за укладеними Договорами є проектні роботи системи пожежної сигналізації, монтажні та пусконалагоджувальні роботи охоронно-тривожної, пожежної сигналізації, системи водяного пожежогасіння та контролю доступу на об’єкті Замовників. Такими укладеними договорами підряду з ПП ПВКФ «Проксин» (надалі – Договори підряду), зокрема є:

ь за 2011 рік: №04/07/11-ПС від 04.07.2011 р.; №04/07/11-ВП від 04.07.2011 р.; №1507.08 від 15.07.2011 р.; №22/07/11-ПС; №01-08-11-ОС від 01.08.2011 р.; №05-08-11/ОС; №10-08-11/ПС ВІД 10.08.2011 р.; №11-08-11/ПС від 11.08.2011 р.; №15-08-11/ПС від 15.08.2011 р.; №17-08-11/ПС від 17.08.2011 р.; №17-08-11/ТР від 17.08.2011 р.; №18-08-11/ВП від 18.08.2011 р.; №02-09-11-ОТ від 02.09.2011 р.; №05-09-11-ГП від 05.09.2011 р.; №12-09-11/ПС від 12.09.2011 р.; №16-09-11/ПС від 16.09.2011 р.; №07-10-11-ПС від 07.10.2011 р.; №11-10-11ПС від 11.10.2011 р.; №12-10-11-ОС від 12.10.2011 р.; №14-10-11-ПЗ від 14.10.2011 р.; №19-10-11-ОС від 19.10.2011 р.; №19-10-11-ПОС від 19.10.2011 р.; №27-10-11-ПС від 27.10.2011 р.; №28-10-11-ПОС від 28.10.2011 р.; №28-10-11 ОТПС від 28.10.2011 р.; №01/11/11-РПС від 01.11.2011 р.; №01/11/11-ПС від 01.11.2011 р.; №02/11/11-ПП від 02.11.2011 р.; №02/11/11-ВП від 02.11.2011 р.; №02/11/11-ГП від 02.11.2011 р.; №02/11/11-СД від 02.11.2011 р.; №17/11/11-ПС від 17.11.2011 р.; №17/11/11-ППС від 17.11.2011 р.; №28/11/11-ПС від 28.11.2011 р.; №5/12/11-ПС від 05.12.2011 р.; №9/12/11-ГП від 09.12.2011 р.; №12/12/11-ОПС від 12.12.2011 р.; №14/12/11-ПС від 14.12.2011 р.; №16/12/11-ПС від 16.12.2011 р.; №22/12/11-ПС від 22.12.2011 р.; №22/12/11-ПОС від 22.12.2011 р.; №29/12/11-ПС від 29.12.2011 р.

ь за 2012 рік: №2/04/12-ПС від 02.04.2012 р.; №3/04/12-ПС від 03.04.2012 р.; №12/04/12-ПС від 12.04.2012 р.; №17/04/12-ПС від 17.04.2012 р.; №25/04/12-ПС від 25.04.2012 р.; №09/04/12-ПС від 09.04.2012 р.; №4/05/12-ПС від 04.05.2012 р.; №7/05/12-ПС від 07.05.2012 р.; №11/05/12-ПС від 11.05.2012 р.; №18/05/12-ПС від 18.05.2012 р.; №21/05/12-ПС від 21.05.2012 р.; №24/05/12-ПС від 24.05.2012 р.; №25/05/12-ПС від 25.05.2012 р.; №25/05/12-ГП від 25.05.2012 р.; №6/06/12-ПО від 06.06.2012 р.; №8/06/12-ВП від 08.06.2012 р.; №8/06/12-ОП від 08.06.2012 р.; №8/06/12-ПС від 08.06.2012 р.; №8/06/12-ПОТ від 08.06.2012 р.; №18/06/12-ПС від 18.06.2012 р.; №20/06/12-ПС від 20.06.2012 р.; №25/06/12-МЕ від 25.06.2012 р.; №26/06/12-ГП від 26.06.2012 р.; №26/06/12-ОПС від 26.06.2012 р.; №26/06/2012-ПС від 26.06.2012 р.; №2/07/12-ПС від 02.07.2012 р.; №03/07/12-ПС від 03.07.2012 р.; №4/07/12-ВП від 04.07.2012 р.; №5/07/12-ПС від 05.07.2012 р.; №10/07/12-ОС від 10.07.2012 р.; №10/07/12-ТС від 10.07.2012 р.; №10/07/12-ОТ від 10.07.2012 р.; №11/07/12-ПС від 11.07.2012 р.; №11/07/12-ГП від 11.07.2012 р.; №12/07/12-ОПС від 12.07.2012 р.; №12/07/12-ОС від 12.07.2012 р.; №12/07/12-КМ від 12.07.2012 р.; №16/07/12-КД від 16.07.2012 р.; №16/07/12-ПС від 16.07.2012 р.; №17/07/12-ОС від 17.07.2012 р.; №17/07/12-КМ від 17.07.2012 р.; №18/07/12-ОС від 18.07.2012 р.; №23/07/12-ОС від 23.07.2012 р.; №24/07/12-ОС від 24.07.2012 р.; №24/07/12-ОПС від 24.07.2012 р.; №25/07/12-АП від 25.07.2012 р.; №25/07/12-ОС від 25.07.2012 р.; №30/07/12-ПС від 30.07.2012 р.; №2/0812-ПС від 02.08.2012 р.; №3/08/12-ПС від 03.08.2012 р.; №6/08/12-ОПС від 06.08.2012 р.; №8/08/12-ОТ від 08.08.2012 р.; №9/08/12-ОТС від 09.08.2012 р.; №9/08/12-ПС від 09.08.2012 р.; №9/08.12-КМ від 09.08.2012 р.; №13/08/12-ОТС від 13.08.2012 р.; №14/08/12-ГП від 14.08.2012 р.; №16/08/12-ОС від 16.08.2012 р.; №16/08/12-ПС від 16.08.2012 р.; №17/08/12-ОС від 17.08.2012 р.; №17/08/12-ПС від 17.08.2012 р.; №20/08/12-ВП від 20.08.2012 р.; №23/08/12-ГП від 23.08.2012 р.; №23/08/12-АУГПГ від 23.08.2012 р.; №23/08/12-БЗ від 23.08.2012 р.; №23/08/12-ОП від 23.08.2012 р.; №23/08/12-ПС від 23.08.2012 р.; №23/08/12-АКЗ від 23.08.2012 р.; №29/08/12-ПС від 29.08.2012 р.; №30/08/12-ГП від 30.08.2012 р.; №31/08/12-ОТС від 31.08.2012 р.; №31/08/12-КД від 31.08.2012 р.; №13/09/12-ПС від 13.09.2012 р.; №14/09/12-ПС від 14.09.2012 р.; №14/09/12-ОПС від 14.09.2012 р.; №15/10/12-ДВ від 15.10.2012 р.; №16/10/12-ПС від 16.10.2012 р.; №24/10/12-ВП-4 від 24.10.2012 р.; №24/10/12-ВП-2 від 24.10.2012 р.; №24/10/12-ВП-3 від 24.10.2012 р.; №24/10/12-ВП-1 від 24.10.2012 р.; №26/10/12-ОТС-2 від 26.10.2012 р.; №02/11/12-ПС від 02.11.2012 р.; №05/11/12-ОПС від 05.11.2012 р.; №06/11/12-ВН від 06.11.2012 р.; №09/11/12-ОПС від 09.11.2012 р.; №09/11/12-ОПС від 09.11.2012 р.; №16/11/12-ОПС від 19.11.2012 р.; №20/11/12-БЗ від 20.11.2012 р.; №03/12/12-ВП від 03.12.2012 р.; №04/12/12-ВН від 04.12.2012 р.; №07/12/12-ОСВ від 07.12.2012 р.; №10/12/12-ПС від 10.12.2012 р.; №10/12/12-ОС від 10.12.2012 р.; №11/12/12-ПСК від 11.12.2012 р.; №11/12/12-ПС від 11.12.2012 р.; №13/12/12-ОС від 13.12.2012 р.; №19/12/12-ОС від 19.12.2012 р.; №20/12/12-ВН від 20.12.2012 р.; №20/12/12-КМ від 20.12.2012 р.; №21/12/12-КД від 21.12.2012 р.; №21/12/12-ОС від 21.12.2012 р.; №21/12/12-ВД від 21.12.2012 р.; №21/12/12-ЕР від 21.12.2012 р.; №24/12/12-ОТС від 24.12.2012 р.; №24/12/12-ПС від 24.12.2012 р.; №25/12/12-КД від 25.12.2012 р.; №25/12/12-ОС від 25.12.20125 р.

ь за 2013 рік: №03/01/13-ОПС від 03.01.2013 р.; №16/01/13-ПС від 16.01.2013 р.; №18/01/13-ПС від 18.01.2013 р.; №22/01/13-ПС від 22.01.2013 р.; №22/01/13-ПСП від 22.01.2013 р.; №23/01/13-ПС від 23.01.2013 р.; №25/01/13-ОПС від 25.01.2013 р.; №25/01/13-КДВ від 25.01.2013 р.; №25/01/13-ПС від 25.01.2013 р.; №19/02/13-ПС від 19.02.2013 р.; №20/02/13-ОПС від 20.02.2013 р.; №22/02/13-ВП від 22.02.2013 р.; №22/02/13-ПЗ від 22.02.2013 р.; №25/02/13-ПС від 25.02.2013 р.; №25/02/13-АПУ від 25.02.2013 р.; №26/02/13-ПС від 26.02.2013 р.; №05/03/13-ПС від 05.03.2013 р.; №05/03/13-ПС від 05.03.2013 р.; №06/03/13-ПС від 06.03.2013 р.; №12/03/13-АУПС від 12.03.2013 р.; №15/03/13-АУПС від 15.03.2013 р.; №18/03/13-ПС від 18.03.2013 р.; №02/04/13-АУПС від 02.04.2013 р.; №03/04/13-ПС від 03.04.2013 р.; №05/04/13-БЗ від 05.04.2013 р.; №08/04/13-АУПС від 08.04.2013 р.; №10/04/13-ГП від 10.04.2013 р.; №12/04/13-ЕР від 12.04.2013 р.; №12/04/13-АУПС від 12.04.2013 р.; №15/04/13-ПСО від 15.04.2013 р.; №15/04/13-ПС від 15.04.2013 р.; №15/04/13-СКС від 15.04.2013 р.; №15/04/13-КП від 15.04.2013 р.; №17/04/13-ПС від 17.04.2013 р.; №24/04/13-ПС від 24.04.2013 р.; №29/04/13-ПС від 29.04.2013 р.

Крім того, відповідно до п.4.1 укладених Договорів підряду вартість та витрати по виконанню Договорів визначаються згідно з протоколів договірної ціни, що є їх невід’ємною частиною. При цьому, на виконання зазначеної вимоги, до кожного із Договорів підряду Позивачем були надані протоколи погодження вартості ціни виконання, зокрема: проектних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт систем пожежної сигналізації, автоматичної установки пожежної сигналізації; автоматичної установки водяного пожежогасіння; робіт автоматичної установки пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу; розробки проектної документації системи пожежної сигналізації, автоматичної установки пожежної сигналізації; проектних робіт системи пожежної сигналізації та газового пожежогасіння; розробки проектної документації системи газового пожежогасіння, монтажні роботи системи газового пожежогасіння; монтажних та пусконалагоджувальних робіт систем пожежної та охоронної сигналізації; монтажних та пусконалагоджувальних робіт кабельної мережі; монтажних та пусконалагоджувальних робіт систем СКМ, аерозольного пожежогасіння та відео нагляду; монтажних та пусконалагоджувальних робіт систем охоронної та тривожної сигналізації; монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації, відеонагляду та контролю доступу; демонтажних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по встановленню структурованої кабельної мережі; монтажних робіт системи охоронної сигналізації в ATM; електромонтажних робіт та інших.

Поряд із цим, в матеріалах справи наявні підписані ТОВ «Вік-Тан» та ПП ПВКФ «Проксин» акти здачі-прийомки виконаних робіт до кожного з вищезазначених Договорів підряду, на підставі яких згідно п.5.7 Договорів підряду Підрядник здійснює оплату за надані Субпідрядником послуги.

У свою чергу, Позивачем були надані до суду податкові накладні, які виписані ПП ПВКФ «Проксин» за укладеними Договорами підряду та Договорами про надання послуг на загальну суму 4 887 728,00 грн., зокрема:

– на оплату наданих послуг відповідно до Договору №398: №134 від 28.02.2013 р. на суму 59 578,56 грн., №186 від 29.12.2012 р. на суму 59 421,60 грн., №347 від 30.12.2011 р. на суму 69 060,00 грн., №273 від 30.11.2011 р. на суму 68 194,80 грн., №161 від 28.10.2011 р. на суму 46 102,80 грн., №212 від 30.09.2011 р. на суму 44 552,40 грн., №283 від 31.08.2011 р. на суму 44 018,40 грн., №146 від 30.06.2011 р. на суму 43 712,40 грн., №129 від 31.05.2011 р на суму 45 628,08 грн., №93 від 29.04.2011 р. на суму 45 978,24 грн., №119 від 31.03.2011 р на суму 48 193,44 грн., №67 від 28.02.2011 р. на суму 41 651,52 грн., №68 від 31.01.2011 р. на суму 49 740,72 грн.;

– на оплату наданих послуг відповідно до Договору №2207.17: на суму 10 800,00 грн. - №84 від 19.12.2012 р., №59 від 21.11.2012 р., №34 від 15.10.2012 р., №45 від 19.09.2012 р., №61 від 20.08.2012 р., №52 від 17.07.2012 р., №56 від 19.06.2012 р., №79 від 28.05.2012 р., №15 від 12.04.2012 р., №28 від 16.03.2012 р., №56 від 17.02.2012 р., №74 від 15.11.2011 р., №70 від 17.10.2011 р., №91 від 19.09.2011 р., №226 від 31.08.2011 р.,

– податкові накладні за Договорами підряду, що в свою чергу, наявні в матеріалах справи, зокрема, але не виключно: № 174 від 29.07.2011 р. на суму 8 298,00 грн., №151 від 26.08.2011 р. на суму 3 006,00 грн., №129 від 26.09.2011 р. на суму 34 188,00 грн., №234 від 31.10.2011 р. на суму 10 356,00 грн., №265 від 30.11.2011 р. на суму 33 396,00 грн., №128 від 14.12.2011 р на суму 24 642,00 грн., №56 від 22.05.2012 р. на суму 41 670,00 грн., №88 від 24.07.2012 р. на суму 13 818,00 грн., №21 від 06.12.2012 р. на суму 17 868,00 грн., №15 від 15.01.2013 р. на суму 17 688,00 грн., а також інші.

Як вбачається із матеріалів справи, що не заперечується Відповідачем, вищевказані податкові накладні були включені Позивачем до податкових декларацій за перевіряємий період.

При цьому, Позивачем надано до суду виписки із банку з оригіналами платіжних доручень, як доказ проведення оплати за укладеними Договором №398 та Договором №2207.17, а також Договорами підряду із ПП ПВКФ «Проксин», а саме:

ь за Договором №2207.17: №58 від 31.08.2011 р. на суму 14 760,00 грн. та на суму 10 800,00 грн. - №68 від 19.09.2011 р., №80 від 17.10.2011 р., №84 від 15.11.2011 р., №104 від 14.12.2011 р., №116 від 27.01.2012 р., №121 від 17.02.2012 р., №133 від 16.03.2012 р., №144 від 12.04.2012 р., №163 від 19.06.2012 р., №169 від 17.07.2012 р., №171 від 20.08.2012 р., №183 від 19.09.2012 р., №190 від 15.10.2012 р., №197 від 21.11.2012 р., №204 від 19.12.2012 р.;

ь за Договором №398: №76 від 03.02.2011 р. на суму 49 740,72 грн., №202 від 22.03.2011 р. на суму 41 651,52 грн., №254 від 14.04.2011 р. на суму 48 193,44 грн., №317 від 11.05.2011 р. на суму 5 000,00 грн., №342 від 23.05.2011 р. на суму 40 978,24 грн., №376 від 08.06.2011 р. на суму 45 628,08 грн., №447 від 13.07.2011 р. на суму 43 712,40 грн., №272 від 07.09.2011 р. на суму 44 018,40 грн., №645 від 12.10.2011 р. на суму 44 552,40 грн., №701 від 10.11.2011 р. на суму 46 102,80 грн., №787 від 14.12.2011 р. на суму 68 194,80 грн., №15 від 16.01.2012 р. на суму 69 060,00 грн., №19 від 14.01.2013 р. на суму 59 421,60 грн., №145 від 15.03.2013 р. на суму 59 578,56 грн.;

ь за Договорами підряду (зокрема, але не виключно): №26 від 13.02.2012 р. на суму 47 508,00 грн. (№02/11/11-ПП), №203 від 25.04.2012 р. на суму 10 350,00 грн. (№2/04/12-ПС), №305 від 06.06.2012 р. на суму 44 094,00 грн. (№05-08-11/ОС), №390 від 18.07.2012 р. на суму 89 212,00 грн. (№11-10-11ПС), №92 від 28.02.2013 р. на суму 48 000,00 грн. (№22/02/13-ВП), та інші.

Вказане вище також підтверджується наявними в справі оборотно-сальдовими відомостями по рахунку Позивача за період, що перевірявся.

Водночас, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами Відповідача про неможливість здійснення господарської діяльності Позивача з ПП ПВКФ «Проксин», а також щодо укладання договорів (про надання послуг та підряду) між ними без спричинення реального настання правових наслідків, оскільки дані висновки спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Так, Позивачем надано укладені із господарюючими суб’єктами - Замовниками (зокрема, але не виключно: ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ПАТ «АК «ПІБ», ПАТ «Фінбанк», ТОВ «Аптека низьких цін ТМ», ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Колос-Агротехсервіс», ПАТ «Радикал Банк», ТОВ «Офіс Констракшн», ТОВ «Київ-Арт», ТОВ «Пані Аптека», ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ПрАТ «Нова Лінія», ТОВ «Арсан-Буд», ПАТ «ПроКредит Банк», ТОВ «Торговий дім «Данилов і партнери», КП «Позняки-Інвест», ПАТ АБ «Південний», ТОВ «А.К.В.», ТОВ «Гореніє-кухні» та інші) договори підряду (зокрема, але не виключно: №04/07/11-ПС від 04.07.2011 р., №1507.08 від 15.07.2011 р., №04/07/11-ВП від 04.07.2011 р., №22/07/11-ПС від 22.07.2011 р., №10-08-11/ПС від 10.08.2011 р., №1 від 02.01.2013 р., №169 від 03.12.2012 р., №6/2 від 14.01.2013 р., №18 від 23.01.2013 р., №16 від 21.01.2013 р., №128 від 25.08.2011 р., №96 від 02.07.2011 р., №155 від 21.10.2011 р., №150 від 05.10.2011 р., №154 від 20.10.2011 р., №157 від 28.10.2011 р. та інші) із наявними у матеріалах справи додатковими угодами, додатками до відповідних договорів, специфікаціями, кошторисами на проектні роботи, локальними кошторисами, технічними завданнями, завданнями на проектування пожежної сигналізації, графіками розробок проектної документації, протоколами про договірну ціну, календарними планами робіт, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, в яких ТОВ «Вік-Тан» виступає Підрядником монтажних робіт, за адресами, на які в подальшому було укладено договори між Позивачем та ПП ПВКФ «Проксин».

При цьому, ТОВ «Вік-Тан» було надано розроблені ПП ПВКФ «Проксин» робочі проекти, що також підтверджують доводи Позивача про дійсність господарської діяльності за перевіряємий період, зокрема робочі проекти для Замовників:

ь за 2011 рік для: «ПАТ «Нова Лінія» Торговий центр з продажу будівельних матеріалів і побутової техніки з гостьовою автостоянкою» №АСДВ-91, «ПАТ «Фінбанк» - відділення банку №48 №АУПС-61, «ТОВ «Юніфудз» - приміщення магазину «Детская кухня» №АУПС-66, «Приміщення аптеки – ТОВ «Пані Аптека» №АУПС-82, «ПАТ «ПроКредит Банк» (архів)» №АУГПГ-68, «Приміщення відділення АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» №АУПС-48, «ПАТ АБ «Південний» - відділення банку» №АУПС-71, «ТОВ «Гореніє-кухні» - салон-магазин» №АУПС-81 та інші;

ь за 2012 рік для: «ТОВ «ІМП-Логістика Україна» - приміщення складу та офісу» №АУПС-70, «ТЦ «Нова лінія» №ВТ-ПС/ОП/АВГ-5, «ПАТ «ПроКредит Банк» - відділення банку» №АУПС-61, ПАТ «Дельта Банк» - приміщення відділення банку» №АУПС-31, «ТОВ «БукТікет» - нежиле приміщення» №АУПС-17, «Приміщення сховища АТ «Дельта Банк» №49-АУГПГ, «Офісні приміщення ПАТ «Промінвестбанк» №АУПС-55, «ТОВ «ТВА-Групп» - приміщення аптеки» №АУПС-34, «Офісні приміщення ТОВ «ІБК «Центробуд» №АУПС-79, «Нежитлові приміщення ТОВ «Содексо» №АУПС-75, «ТОВ «Денім і К» - приміщення ресторану» №АУПС-77 та інші;

fs191">ь за 2013 рік для: ПАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» №АУГПГ-18, «Приміщення №291 відділення банку ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» №АУПС-30, «Приміщення 3-го та 4-го поверхів візового центру ПП «ЮСН» №АУПС-38, «Південне Вишневе відділення ПАТ «Радикал Банк» №АУПС-32, «Приміщення аптеки №1 ТОВ «Альго-Фарм» №АУПС-27 та інші.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону №334/94 визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи викладене, право на формування валових витрат у платника податку виникає лише за умови фактичного придбання, зокрема, товарів (робіт, послуг), витрати з придбання яких відносяться, до складу валових витрат та підтверджуються первинними документами.

Згідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 – п.5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не включаються до складу валових витрат витрати будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94 зазначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результат.

Крім того, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, преамбулою Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі – Закон №996) зазначено, що цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно з ст.1 Закону №996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.2 Закону №996 цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. В свою чергу, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст.1 Закону №996).

Згідно до ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з п.1.1 та 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995 р. (надалі – Положення №88), це Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію (п.2.6 Положення №88)

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов’язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах послуги (роботи) фактично не надаються, то, відповідно, придбання таких послуг (робіт) не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов’язкових умов для виникнення такого права на придбання послуг (робіт) з метою їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до податкової звітності за період перевірки ТОВ «Вік-Тан» включило суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП ПВКФ «Проксин» до складу податкового кредиту у розмірі 814 625,80 грн. та відобразило їх у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за ці періоди. До складу витрат за період перевірки включило суму у розмірі 3 763 012,88 грн., які були включені до декларацій з податку на прибуток за цей період.

Водночас, згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.FONT>/P>

ass="fs264">У разі якщо платник податку здійснює виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами на виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вищевказане, наявність у Позивача необхідних документів, які відповідно до Закону №334/94 та ПК України є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових накладних, актів виконаних робіт, тощо), суд приходить до висновку, що ТОВ «Вік-Тан» правомірно їх включило до складу податкового кредиту та валових витрат, оскільки вони підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими наявними у справі первинними документами, а також судом встановлено, що у дійсності були фактичні господарські правовідносини. /P>

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 р. установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

З огляду на викладене, що надані ТОВ «Вік-Тан» первинні документи (податкові накладні, акти здачі – приймання, виписки із особових рахунків, довіреності автомобілів та приміщень) дають підстав дійти до висновку, що господарські операції між Позивачем та ПП ПВКФ «Проксин» мали місце.

Крім того, суд критично ставиться щодо посилань Відповідача на акт перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 22.03.2013 р. №520/22.2.09/20576423 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ПП ПВКФ «Проксин» з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента позивача в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагент позивача – ПП ПВКФ «Проксин» (індивідуальний податковий номер 205764210066) був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №13643983 від 25.04.2006 р. та свідоцтва №200072253 від 26.09.2012 р.

Поряд з цим, Позивачем були надані докази матеріально-технічної бази ТОВ «Вік-Тан», що не заперечується Відповідачем, а саме: договори оренди складських та офісних приміщень, що використовуються у господарській діяльності (договір оренди №239/16 від 01.04.2011 р., орендодавець ПАТ «Тайга»; договір оренди №18-10 від 01.07.2010 р., орендодавець «Інститут проблем матеріалознавства НАУ України»; договір оренди №35-09 від 01.02.2009 р., орендодавець ПАТ СКТБ «Комплес»), трудових ресурсів (звіти з праці Державного статистичного спостереження за кожний місяць за 2011-2013 рр.

Крім того, ТОВ «Вік-Тан» надано докази матеріально-технічної бази ПП ПВКФ «Проксин», зокрема: штатний розклад з копіями посвідчень працівників, договори оренди транспортного засобу, договір суборенди №30-12 від 07.08.2012 р., договір оренди №4 нежитлового приміщення від 01.01.2013 р. При цьому, надано Статут ПП ПВКФ «Проксин», ліцензія Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації серії АЕ №183612, ліцензія державного Департаменту пожежної безпеки МНС України серії АВ №188071, ліцензія МВС України про надання послуг з охорони громадян серії АВ №157458 та інше.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджує, що ПП ПВКФ «Проксин» зареєстроване як юридична особа, станом на момент здійснення господарських операцій знаходилось в ЄДРПОУ та продовжує перебувати у ЄДРПОУ також на момент розгляду даної справи.

Посилання Відповідача в Акті №480 на те, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було встановлено відсутність ПП ПВКФ «Проксин» за його місцезнаходженням судом до уваги не приймаються, оскільки:

ь жодного запису до ЄДРПОУ про відсутність за місцезнаходженням ПП ПВКФ «Проксин» не значиться;

ь відсутність ПП ПВКФ «Проксин» за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Крім того, Відповідачем не надано суду доказів припинення юридичної особи - ПП ПВКФ «Проксин» (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із Позивачем.

Із наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що не спростовано Відповідачем в порядку передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, що ПП ПВКФ «Проксин» не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг мали реальний характер, замовлення та виконання робіт оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2013 р., підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, офісних приміщень та іншого майна, охорони, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про наявність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Закон №334/94 та ПК України у взаємозв'язку з положеннями Закону №996 пов'язують виникнення у Позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, не встановлено підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 р. №0007702201 та №0007712201 відповідно, наявні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частинами 1, 2 та 3 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується в повному обсязі.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 03.06.2013 р. №0007702201 та №0007712201.

3. Присудити Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» понесені судові витрати в розмірі 2 294 (дві тисячі дев’ятсот чотири) грн. 00 коп. направлених із Державного бюджету на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін