Постанова № 34206538, 15.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 913/717/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.07.2013р.та рішеннягосподарського суду Луганської області від 29.04.2013р.у справі№913/717/13-г господарського суду Луганської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техносбит"доТовариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання"простягнення 810366,90грн.,

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про час, дату та місце розгляду касаційної скарги у даній справі повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносбит" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" про стягнення боргу у сумі 620885грн., якій виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором поставки №1510-01 від 15.10.2011р., пені у розмірі 175090,98грн., 3% річних на суму 14390,92грн. Позивачем подано уточнення позовних вимог з проханням стягнути з відповідача на користь відповідача 570885грн. боргу, пеню на суму 49973,72грн., 3% річних на суму 18671,68грн.

16.04.2013р. позивачем надана заява про часткову відмову від позову щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 80000грн., у зв'язку з її оплатою.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.04.2013р. у справі №913/717/13-г (суддя Седляр О.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Шевкової Т.А., суддів Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносбит" основний борг на суму 540885грн., 3% річних у розмірі 18671,68грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 11191,13грн. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі пені 49973,72грн. відмовлено. Провадження у справі відносно решти суми заборгованості припинено.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. та рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013р. у справі №913/717/13-г і прийняти нове рішення про відмову в позовних вимогах.

Заявлене скаржником у касаційній скарзі клопотання про заборону видачі наказу на підставі рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013р. у справі №913/717/13-г та призупинити набрання юридичної сили рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013р. у справі №913/717/13-г судом касаційної інстанції відхилено, як таке, що суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 15.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносбит" (постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" (покупець) укладено договір поставки №1510-01, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю труби та інші металеві вироби у власність, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар. Найменування, асортимент, комплектність, кількість, розміри, ціни одиниці та загальна вартість товару узгоджується сторонами у специфікації, якає невід'ємною частиною цього договору. З договірних умов, визначених п.1.5 договору суди попередніх інстанцій встановили, що поставка окремої партії товару за даним договором буде вважатись узгодженою покупцем без підписання специфікації до договору, якщо поставщик виставляє на адресу покупця рахунок, із зазначенням найменування, асортименту, комплектності, кількості, ціни за одиницю та загальну вартість товару та якщо покупець згоден з умовами поставки, запропонованими у рахунку, та оплачує вказаний рахунок на умовах цього договору.

За умовами пунктів 2.1-2.2, 2.4 договору ціна товару та вартість конкретної партії вказується в специфікаціях, або в рахунку, загальна сума цього договору визначається як сума всіх цін, вказаних у всіх специфікаціях та виставлених рахунках. Відповідач здійснює оплату за товар протягом 30-ти банківських днів після поставки товару на підставі рахунків.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов даного договору, згідно із специфікацією №1, позивач з дотриманням умов п.п.1.5.1, 1.5.2 договору, узгодженої ціни товару в специфікаціях, поставив відповідачу товар за видатковими накладними №РН-0000174 від 12.12.2011р. на суму 288000грн., №РН-00228 від 15.12.2011р. на суму 520000грн., отриманий уповноваженою особою відповідача Гаврилова Д.М. за довіреностями №1953 від 12.12.2011р., №1954 від 15.12.2011р., оплачений відповідачем частково, внаслідок чого заборгованість останнього становила 570885грн.

Врахував вищевикладені обставини, приписи ст.ст.526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, подані позивачем заяву про часткову відмову від позову та уточнення позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 540885грн. по оплаті товару, поставленого за умовами договору поставки №1510-01 від 15.10.2011р., з припиненням провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо позовних вимог про стягнення з відповідача решти боргу, у зв'язку з його частковою оплатою.

Водночас з урахуванням приписів ст.625 Цивільного кодексу України, перевірив здійснений позивачем розрахунок 3% річних у сумі 18671,68грн., суд першої інстанції підставно погодився з вірним висновком суду першої інстанції про задоволення вказаної вимоги. При цьому, врахував приписи п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.261, ст.611 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", умови п.6.5 договору поставки щодо відповідальності за порушення строків оплати товару, прострочення відповідачем виконання зобов'язання, перевірив правильність здійсненого позивачем нарахування пені на суму простроченого грошового зобов'язання, встановив пропущення позивачем строку позовної давності для пред'явлення вказаної вимоги, про що зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відмову позивачу у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Доводи відповідача у касаційній скарзі в обґрунтування скасування прийнятих у справі судових рішень про порушення судом апеляційної інстанції ст.22 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок позбавлення відповідача брати участь у судовому засіданні через незадоволення клопотання про відкладення, судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідач не був позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх представників так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника не доведена відповідачем суду на загальних підставах.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги на суму 5595,56грн. покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. у справі №913/717/13-г - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко