Постанова № 34206536, 15.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 916/625/13-г Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкын В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.за участю представників: Генеральної прокуратури України розглянувши касаційну скаргу Гудименко Ю.В. Заступника прокурора Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р.у справі№ 916/625/13-г господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ"третя особа:Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської радипроповернення земельної ділянки та зобов"язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.04.2013 (суддя Рога Н.В.) позов задоволено з посиланням на те, що ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, докази укладення договору оренди земельної ділянки площею 26,76032 га між ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» та Одеською міською радою - відсутні.

Суд, керуючись ст. 121 Земельного кодексу України дійшов висновку, що оскільки доказів укладення договору оренди земельної ділянки суду не надано, тому відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів на землекористування, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки, тому вимоги позову про повернення земельної ділянки підлягають до задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 (судді Туренко В.Б., Бандура Л.І., Поліщук Л.В.) рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2013 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновком про самовільне зайняття земельної ділянки, так як він зроблений без встановлення відповідних обставин належними доказами, а саме: актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення, приписом ( з вимогою усунення порушення земельного законодавства), актом обстеження земельної ділянки; спірна земельна ділянка надана ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» на підставі рішення Оденської міської ради від 22.06.2008 р. №2330-V, яке є чинним і ніким не скасовано, відтак, суд апеляційної інстанції визнав, що підстави вважати, що ТОВ "БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» самовільно зайняв та використовує спірну земельну ділянку відсутні; знаходження паркану, який прокурор вимагає демонтувати не підтверджено жодним доказом.

Прокурор в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення і неправильного застосуванням норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми статті 125 Земельного кодексу України, статті 43, частини 1 статті 79, статті 99 Господарського процесуального кодексу України, пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», пунктів 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення».

Прокурор доводить, що підставою користування земельною ділянкою, є наявність права власності, права постійного користування або права орендного користування на зазначену земельну ділянку, саме по собі рішення власника земельної ділянки (у даному випадку рішення Одеської міської ради) про укладення договору оренди без наступного укладення такого договору такою підставою не є; за інформацією Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради договір оренди земельної ділянки між Одеською міською радою та ТОВ «Більшовик-Термінал» не укладався, державної реєстрації такого договору здійснено не було, тож, ТОВ «Більшовик-Термінал» використовує земельну ділянку загальною площею 26,76032 га за адресою: м.Одеса, Балтська дорога, 42 без правовстановлюючих документів на землекористування.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про: 1) зобов'язання ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» демонтувати паркан, розташований на земельній ділянці площею 15,9991 га, за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 42; 2) зобов'язання ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» повернути Одеській міській раді за належністю земельну ділянку площею 15,9991 га, за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 42.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.07.2006 р. ТОВ «Еріда плюс» продало цілісний майновий комплекс загальною площею 45 232,2 кв.м., розташований на земельній ділянці 99 491 кв.м. ТОВ «Більшовики».

02.07.2007 р. між ТОВ «Більшовики» (Продавець) та ТОВ «ТРАНСБУД-СУ5» укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець придбав цілісний майновий комплекс загальною площею 45 232,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Балтська дорога, 42 м. Одеса, розташований на земельній ділянці розміром 25 га. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 02.07.2007 р. та зареєстрований в реєстрі за №3458.

17.07.2007 р. між ТОВ «ТРАНСБУД-СУ5» (Продавець) та ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» укладений договір купівлі-продажу, згідно положень якого Продавець продав, а Покупець придбав цілісний майновий комплекс загальною площею 45 232,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Балтська дорога, 42 м. Одеса, розташований на земельній ділянці розміром 25 га. Вказаний договір 17.07.2007 р. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. та зареєстрований в реєстрі за №3605.

20.07.2007 р. за ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: Балтська дорога, 42 м. Одеса.

22.01.2008 р. рішенням Одеської міської ради за №2330-V затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток №1). Відповідно до п. 2, 3, 4 вказаного рішення надано ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» земельну ділянку площею 26,7602 га за адресою: Балтська дорога, 42 м. Одеса, в короткострокову оренду терміном на 5 років, для експлуатації та обслуговування цілісного виробничо-адміністративного торгово-складського комплексу. Рекомендовано затвердити договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» (додаток 2). Затверджено орендну плату за земельну ділянку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, що складає на період експлуатації об'єкта 3 915 927.11 грн. на рік.

Судом також встановлено, що 17.09.2009 р. ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» звернулось до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з клопотанням про оформлення технічної документації по складанню договору оренди земельної ділянки. В подальшому, на підставі вказаного звернення Одеським міським управлінням земельних ресурсів надано ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» доручення на виконання землевпорядних робіт ТОВ «Геоконсалтінг».

Законодавством, зокрема, ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України встановлено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна на праві власності будівля, споруда.

Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду можливий за переліком певних обставин і, зокрема, якщо відчужувач об'єкту нерухомості (будівлі, споруди) є власником земельної ділянки і з ним погоджений перехід права власності на земельну ділянку. У інших випадках - власнику будівлі, споруди може належати право користування земельною ділянкою у формі договору оренди.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що виникнення права власності на об'єкти нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного набуття прав щодо земельної ділянки. Обов'язковою умовою передачі у користування чи у власність земельної ділянки, якщо така перебуває у державній або комунальній власності є наявність відповідного рішення місцевої ради про надання земельної ділянки.

Як встановлено судом апеляційної інстанції спірна земельна ділянка надана ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» на підставі рішення Оденської міської ради від 22.06.2008 р. №2330-V, яке є чинним і не скасовано.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 листопада 2010 року у справі №3/75-10-3684 позов ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» задоволено.

Зобов'язано Одеську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ" договір оренди земельної ділянки, загальною площею 26,7602 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 42, з орендною платою у розмірі 3915927,11 гривень на рік.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 рішення господарського суду господарського суду Одеської області від 10 листопада 2010 року у справі №3/75-10-3684 -змінити, в п.2 резолютивної частини замість вартості орендної плати 3915927,11 грн. читати 4911070,31 грн., згідно з проектом затвердженим рішенням Одеської міської ради №2330-V від 22.01.2008 р. "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання товариству з обмеженою відповідальністю "Більшовик-Термінал" в оренду земельної ділянки", для експлуатації та обслуговування цілісного виробничо-адміністративного торгово-складського комплексу".

В іншій частині рішення залишити без змін.

Разом з тим, судом зазначених обставин не враховано, зокрема, що за судовим рішенням, яке набрало законної сили визначено обов'язок сторін встановити правовідносини оренди землі, визначено розмір землі як об'єкта оренди.

Суду належить з врахуванням наведеного з'ясувати відповідні обставини, що стосуються ініціювання товариством питання одержання земельної ділянки у користування, вчинення дій щодо оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщена належна на праві власності нерухомість, обставини виконання судового рішення щодо встановлення орендних відносин щодо спірної земельної ділянки.

За таких обставин висновок суду, що в діях товариства є ознаки самовільного зайняття земельної ділянки не ґрунтується на всебічно та повно досліджених обставинах справи.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з положеннями постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» належними доказами підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки є матеріали адміністративного правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис з вимогою усунення порушення земельного законодавства) акт обстеження земельної ділянки.

В порушення вимог ст. 43 ГПК України відповідних обставин, що свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки та доказів на підтвердження цих обставин судом не встановлено, тому твердження про самовільне зайняття земельної ділянки як і про відсутність відповідних фактів є необґрунтованими.

При цьому, слід враховувати, що у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Суду слід враховувати, що самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування.

Суд не з'ясував причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Зазначені обставини мають суттєве значення, оскільки з'ясування обставин існування законних підстав для укладення договору оренди земельної ділянки має значення для висновку щодо самовільного зайняття земельної ділянки.

Відтак, висновок про наявність підстав вважати, що ТОВ «БІЛЬШОВИК-ТЕРМІНАЛ» самовільно зайняв та використовує спірну земельну ділянку не ґрунтується на всебічно та повно встановлених обставинах справи.

Позивач стверджує про порушення його права землекористувача шляхом розміщення на земельній ділянці паркану і судом задоволено вимогу про зобов'язання демонтувати паркан, що знаходиться на спірній земельній ділянці.

Разом з тим, зазначених тверджень суд не перевірив, оцінку їм не надав, обставин та належних доказів на їх підтвердження не встановив, тому суд апеляційної інстанції хоч і дійшов правильного правового висновку про необхідність доведення відповідних вимог згідно з вимогами ст.ст. 33, 34 ГПК України, одночасно ухилився від з'ясування цих обставин про що вказує прокурор.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 та рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2013 у справі № 916/625/13-г господарського суду Одеської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун