Ухвала суду № 34204561, 08.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Наумов С.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"08" жовтня 2013 р. Справа № 1715/22363/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "22" квітня 2013 р. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, за участю третіх осіб: Управління Держземагентства у м.Рівному Рівненської області, Управління містобудування та архітектури м.Рівне про визнання частково нечинними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2013 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рівненського міської ради, виконкому Рівненської міської ради закрито у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Позивач, відповідачі та треті особи не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення п.2 частини 1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача, представників відповідачів та третіх осіб, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить скасувати та визнати нечинним п.1.6.1.рішення виконкому Рівненської міської ради Р№78 від 10.09.1996р. щодо надання в постійне користування ОСОБА_6 земельної ділянки площею 688 кв. м. по АДРЕСА_1 в м.Рівне для ведення особистого підсобного господарства та п.1.6.2 щодо надання ОСОБА_7 в постійне користування земельну ділянку площею 790 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Рівне для ведення особистого підсобного господарства.

Також просить скасувати та визнати нечинним п.1.2. рішення Рівненської міської ради №152 від 18.10.1996 р. в частині передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 688 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Рівне для ведення особистого підсобного господарства та ОСОБА_7 земельну ділянку площею 790 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Рівне для ведення особистого підсобного господарства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції послався на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права.

Між тим, суд першої інстанції допустив неправильну правову оцінку обставин у справі, оскільки залишив поза увагою, те що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про скасування рішень суб'єкта владних повноважень - виконавчого комітету Рівненської міської ради та Рівненської міської ради через реалізацію останніми саме владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 № 10-рп/2010 надане офіційне тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу та пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу. Згідно вказаного рішення Конституційний суд визначив, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Враховуючи наведене, земельні спори з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності відносяться до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, що виникли між сторонами, цей спір являється публічно-правовим в частині визначення повноважень відповідача, тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку щодо відсутності публічно-правових відносин у вказаному спорі, посилаючись на спір про право.

Згідно ст. 199 КАС України, апеляційний суд встановивши невідповідність ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви у справі вимогам закону та дійшовши висновку про необхідність її скасування, наділений повноваженням направити справу для продовження її розгляду.

За таких обставин колегія суддів уважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити та у відповідності до п.3 ч.1 ст.199 КАС України направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "22" квітня 2013 р. скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3- відповідачу Виконавчий комітет Рівненської міської ради вул.Соборна,12а,м.Рівне,33028

4 - відповідачу Рівненська міська рада Рівненської області вул. Соборна,12-А,м.Рівне,33028 5 - третя особа: Управління Держземагентства у м.Рівному Рівненської області вул.Лермонтова,6 м.Рівне, 33000

6 - третя особа: Управління містобудування та архітектури м.Рівне вул. Лермонтова,6 м.Рівне, 33000