ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2013 року Справа № 37541/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЗЕВС Лтд» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року у справі за позовом Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЗЕВС Лтд» про продовження строку застосування адміністративного арешту, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року Дубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася в Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Зевс ЛТД».
В обґрунтування заявленого позову зазначає, що відповідачем не було допущено працівників Дубенської ОДПІ проведення виїзної позапланової документальної перевірки відповідно до наказу №516 від 29 вересня 2010 року, призначеної відповідно до п. 8 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ. Під час виходу за юридичною адресою товариства та вручення направлення на проведення перевірки платнику податків, посадові особи податкової служби були недопущенні до її проведення про, що складено акт не допуску до проведення до перевірки. Таким чином, на думку позивача, ТОВ «Компанія «ЗЕВС ЛТД» штучно створює обставини, що унеможливлюють проведення документальної перевірки.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року позов задоволено. Продовжено термін застосування умовного адміністративного арешту активів ТОВ «Зевс ЛТД» на строк 960 годин.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем не було допущено працівників Дубенської ОДПІ для проведення виїзної позапланової документальної перевірки відповідно до наказу № 516 від 29 вересня 2010 року, призначеної відповідно до п. 8 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, що у відповідності до абз. г) пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ є підставою для застосування арешту активів суб'єкта господарювання.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЗЕВС Лтд» подало до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників осіб, що беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Дубенської ОДПІ № 515 від 29 вересня 2010 року про проведення службового розслідування, на підставі здійсненого ДПА України моніторингу якості складання перевірок платників податків та в ході проведеної операції «Бюджет» 5 липня 2010 року було проаналізовано акт перевірки Дубенської ОДПІ ТОВ «Компанія «Зевс». Оскільки, було встановлено, що матеріали перевірки містять суперечливі відомості щодо сум валових витрат підприємства комісію для проведення службових розслідувань стосовно державних службовців зобовязано провести службове розслідування відносно посадових осіб Дубенської ОДПІ.
Згідно з наказом Дубенської ОДПІ №516 від 29 вересня 2010 року, перевірка була призначена відповідно до вимог п.8 ч. 6 ст. 11-1"Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-XII. У відповідності до вимог ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-XII було вручено копію даного наказу та направлення до початку проведення перевірки.
29 вересня 2010 року на посадових осіб Дубенської ОДПІ та ДПА в Рівненській області для проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» було виписано направлення №633 із зазначенням строків проведення (тривалістю десять днів).
Судом першої інстанції також встановлено, що копію наказу та направлення на перевірку № 633 отримала генеральний директор ТОВ «Компанія «Зевс» Копитко Л.А. 30 вересня 2010 року, що підтверджується підписом посадової особи на розписках, наданих податковим органом.
30 вересня 2010 р. посадовими особами Дубенської ОДПІ було здійснено вихід за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД» : м. Дубно, вул. Клима Савура, 6, з метою проведення виїзної позапланової документальної перевірки. Після ознайомлення з направленням, посадові особи ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» відмовилися від допуску ревізорів Дубенської ОДПІ до проведення позапланової документальної перевірки товариства. По даному факту 30 вересня 2010 р. СДПРІ відділу внутрішнього контролю та взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Рівненській області Столярець І.В. та ГДПРІ відділу податкового контролю юридичних осіб Дубенської ОДПІ Мокрій С.В. було складено акт №107/23/30362061 про відмову від допуску до проведення позапланової виїзної перевірки посадовими особами ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД».
Крім того, факт недопуску уповноважених осіб на проведення перевірки підтверджується Листом ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» №226 від 30 вересня 2010 року, де генеральний директор даного підприємства стверджує, що ним дійсно недопущено працівників Дубенської ОДПІ у звязку з відсутністю законних підстав для цього.
30 вересня 2010 року СДПРІ відділу внутрішнього контролю та взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Рівненській області Столярець І.В. та ГДПРІ відділу податкового контролю юридичних осіб Дубенської ОДПІ Мокрій С.В. було складено акт №108/23/30362061 про неможливість розпочати позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» в терміни визначені в наказі на її проведення, відповідно до якого перевірка буде проведена після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
На підставі наказу Дубенської ОДПІ №516 від 29 вересня 2010 року та направлення №633 від 29 вересня 2010 року та у відповідності з пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ Начальником ГВПМ Дубенської ОДПІ Шиманським В.М. надано Начальнику Дубенської ОДПІ Стратюку О.В. подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків та відповідні матеріали для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту активів ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД».
На підставі матеріалів подання головного відділу податкової міліції Дубенської ОДПІ про застосування адміністративного арешту активів платника податків начальником Дубенської ОДПІ було прийнято Рішення №14 про застосування умовного адміністративного арешту активів щодо платника податків ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД» строком на 96 (девяносто шість) днів. Дане рішення уповноваженою особою позивача було отримане 1 жовтня 2010 року, що стверджується копією поштового повідомлення про вручення.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 9.1.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
З аналізу наведеної норми вбачається, що адміністративний арешт може бути накладено на активи платника податків виключно у випадку наявності податкового боргу у такого платника. Проте, позивачем не обґрунтовано свої вимоги наявністю у відповідача податкового боргу, що виключає наявність правових підстав для задоволення його подання шляхом арешту активів відповідача.
За змістом п.п. 9.3.3 п.9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначали обов'язковою умовою для прийняття судом рішення про продовження строку умовного адміністративного арешту - доведення податковим органом наявності підстав про те, що звільнення з-під адміністративного арешту активів платника податків може загрожувати їх зникненню або знищенню. Наявність таких підстав податковим органом не доведено.
Також колегія суддів вважає, що податковим органом порушено п 5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.2001 року № 386 (в редакції, чинній на момент складання акту), оскільки як вбачається з матеріалів справи, Акт «Про відмову від допуску до перевірки» від 30.09.2010 року складено не оперативним працівником податкової міліції та не підписано понятими особами, як цього вимагає вказаний Порядок (а.с. 7).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЗЕВС Лтд» задовольнити повністю.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року у справі № 2а-4718/10 скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: О.Б. Заверуха О.М. Гінда В.В. Ніколін
Судове рішення № 34194476, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4718/10/1770. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: