Постанова № 34194043, 26.09.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6166/13-a

категорія 8.2.1

26 вересня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

="fs60"> за/FONT> позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-Електро" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001122200 від 19.08.2013 р.,-

встановив:>

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ-Електро" звернулось до суду з адміністративним позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001122200 від 19.08.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки про порушення зі сторони позивача п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за травень 2013 року на 80000 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Агрікон-Київ" не мають жодних обґрунтованих підстав. Вказує, що за наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100000 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 80000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20000 грн. З вказаним податковим повідомленням-рішенням, як і з висновками акту перевірки, позивач не погоджується. Зазначає, що усі операції з контрагентом підтверджені первинними документами ТОВ "АРМ-Електро".

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав, посилаючись на висновки акту перевірки від 31.07.2013 року № 886/22-01/34736163.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Арм-Електро", код ЄДРПОУ 34736163, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Агрікон-Київ" за період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року Коростенською ОДПІ ГУ Міндохоів у Житомирській області складено акт перевірки № 886/22-01/34736163 від 31.07.2013 року (а.с.7-16).

Відповідно до висновків акту перевірки, підприємством порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за травень 2013 року в сумі 80000грн.

На підставі перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001122200 від 19.08.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80000 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію розмірі 20000грн. (а.с.6).

Зокрема, в акті перевірки податковий орган посилається на відсутність факту придбання товару (паливних брикетів) від ТОВ "Агрікон-Київ" у травні - червні 2013 року, у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували сплату коштів "ТОВ Арм-Електро" за придбання зазначеного товару, транспортування товару, його походження, тощо.

Таким чином, в ході перевірки встановлено відсутність реального підтвердження господарських операцій з передачі товарі від ТОВ "Агрікон-Київ" позивачу.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов’язкових реквізитів.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що 23 травня 2013 року між ТОВ "Арм-Електро" (покупець) та ТОВ "Агрікон-Київ" (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №95/1 поставки товару (брикети паливні). За умовами вказаного договору позивачу було поставлено товарно - матеріальних цінностей, а саме: брикети паливні в кількості 480 шт. та підприємством постачальнику було сплачено 400000 грн. в тому числі 80000 грн. ПДВ, що підтверджується податковою накладною від 31 травня 2013 року № 1 ( а.с.37).

Факт отримання зазначеного товару засвідчено видатковою накладною від 31 травня 2013 року № АК -0000014, виписаною позивачем (а.с. 38).

Відповідно до товарно-транспортних накладних встановлено, що поставка паливних брикетів здійснювалась окремими паріями, згідно яких пунктом розвантаження є м. Коростень (кількість доставленого брикету паливного становить 280 тон) та м. Малин (кількість доставленого брикету паливного - 200 тон) ( а.с. 39-62).

Так, в декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року позивачем було включено до складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 80000 грн. Водночас суми ПДВ, які включені до складу податкового кредиту ТОВ "Арм-Електро" в повному обсязі відображені в складі податкових зобов'язань ТОВ "Агрікон-Київ".

Встановлено, що будь-яких заперечень з приводу правильності оформлення первинних документів перевіряючими висунуто не було.

Первинні документи надані позивачем відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлення порушення податковим органом став той факт, що контрагент позивача - ТОВ "Агрікон-Київ" має певні порушення провадження господарської діяльності, а саме: має стан "9"- "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

При цьому суд звертає увагу на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", в якому зазначено, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Нормами чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству правил ведення іншим учасником правовідносин господарської діяльності та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Що стосується посилань відповідача на не належне оформлення товарно-транспортних накладних (ТТН), то норми Податкового Кодексу України ніяким чином не ставлять в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності ТТН. Таке порушення не є наслідком зняття з підприємства податкового кредиту, оскільки вони не свідчать про відсутність господарських операцій, які підлягають оподаткуванню. Помилки в оформленні ТТН не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших первинних документів вбачається, що фактичний рух активів, пов'язаний з господарською діяльністю, мав місце.

Досліджені обставини справи свідчать на користь того, що позивачем в повній мірі дотримано вимоги ПК України з реалізації права на формування податкового кредиту. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що реальне здійснення господарських операцій, наявність первинних документів, в тому числі виданої зареєстрованим платником податку на додану вартість податкової накладної, надавало позивачу право на формування податкового кредиту. Тому безпідставним є посилання відповідача на порушення вимог п.198.6 ст. 198 ПК України в частині правомірності формування податкового кредиту по ПДВ зазначеного у складі вартості ТМЦ в межах укладеного договору з ТОВ "Агрікон-Київ".

З таких підстав, суд не знаходить обґрунтованих підстав вважати нереальність здійснення позивачем господарської операції з ТОВ "Агрікон-Київ", та не ставить в залежність добросовісність платника податку - позивача по справі від можливого невиконання податкових обов'язків його контрагентом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому, з урахуванням вище зазначеного, суд вважає, що воно прийнято всупереч вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0001122200 від 19.08.2013 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 01 жовтня 2013 р.