Рішення № 34182549, 17.10.2013, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/999/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

при секретарі Хонькович Л.І.

з участю представника позивача Сауляка Є.В.

відповідача ОСОБА_2

відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № б/н від 07 травня 2007 року. Відповідно до умов цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5500 тисяч гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення що відповідає строку дії картки. Відповідач своє зобов`язання належним чином не виконує, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом, що станом на 31 липня 2013 року складає 21923 гривні 69 копійок.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, зокрема пояснив, що відповідач користувався платіжною карткою до березня 2010 року, зняв весь ліміт картки і з тих пір не повертає суму кредиту, проценти і т.п.

Відповідач позовні вимоги визнав і пояснив, що він дійсно користувався платіжною карткою «ПриватБанку» приблизно до 2010 року, а з тих пір він її втратив, не повертав суму кредиту та відсотки. Заявив, що вирішуватиме з Банком питання про розстрочку сплати боргу.

Розглянувши справу в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі кредитного договору № б/н від 07 травня 2007 року (а.с. 8). Предметом договору є кредит в сумі 5500 тисяч гривень, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок згідно Договору. Відповідно до п. 6.5 Умов надання банківських послуг ОСОБА_2 як позичальник зобов`язувався погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону.

Поясненнями відповідача про несплату боргу по кредиту та розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 5-7) доведено, що відповідач - позичальник ОСОБА_2 - не виконує свої зобов`язання по кредитному договору. Зокрема, відповідач допустив заборгованість за Кредитом в сумі 5489 гривень 77 копійок.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

Розрахунком заборгованості (а.с. 5-7) доведено, що ОСОБА_2 допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 11290 гривень 34 копійки і така сума заборгованості підлягає стягненню з боржника-позичальника.

Відповідно до п. 8.6 умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань передбачених кредитним договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України та п. 6.6. Умов надання банківських послуг, Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового стягнення суми кредиту та /або сплати інших грошових зобов'язань за цим договором.

З доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості (а.с. 5-7) слідує, що станом на 31 липня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 становить 21923 гривні 69 копійок, з них: заборгованість за кредитом - 5489 гривень, 77 копійок, заборгованість по процентах за користування кредитом - 11290 гривень 34 копійки, заборгованість по комісії за користування кредитом 3623 гривні 40 копійок, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 1020 гривень 18 копійок.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином грошові вимоги позивача є законними, обґрунтованими вимогами цивільного законодавства та умовами Договору. Враховуючи вищевикладене, а також обставину, що відповідач визнав позов повністю, суд приходить до висновку про повне задоволення заявленої вимоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Пунктом 6.4 Умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 07 травня 2007 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діяв до 07 травня 2013 року.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 229 гривень 40 копійок судового збору (а.с. 1). Суд прийшов до висновку про повне задоволення вимоги, а тому і судовий збір підлягає повному стягненню.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 549-552, 611, 612, 626, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий 10 серпня 2004 року, ід. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 ( для відшкодування судових витрат) заборгованість за кредитом станом на 31 липня 2013 року в сумі 21923 (двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять три) гривні 69 копійок та судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: ___