Постанова № 34179902, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року м. Київ К-21158/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В., Бухтіярової І. О., Маринчак Н. Є., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду міста Києва

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»

на постанову господарського суду Сумської області від 17.07.2008 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 р.

у справі №АС17/185-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» (далі - позивач, ТОВ «Ряснянське») звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 29.02.2008 р. № 0000032310/0 та № 0000042310/0.

Постановою господарського суду Сумської області від 17.07.2008 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову господарського суду Сумської області від 17.07.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржені рішення судів попередніх інстанцій прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень, червень, липень 2007 р., за результатам якої складено акт від 19.02.2008 р. №20/23/30841386/16.

В акті зроблено висновки про безпідставність включення до податкових зобов'язань загальної декларації сум податку на додану вартість (далі - ПДВ), сплачених (нараховані) сільськогосподарськими товаровиробниками по операціях з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

На підставі акта перевірки відповідач 29.02.2008 р. склав і надіслав позивачу спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000032310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 71 292, 63 грн.; № 0000042310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 34 209, 56 грн., у тому числі за основним платежем - 22 806, 37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 403, 19 грн.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходили з висновків про те, що ТОВ «Ряснянське» було безпідставно віднесено до загальної декларації суми від'ємного значення з ПДВ, що виникли у сільськогосподарських товаровиробників по операціях з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто Закон пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Як встановлено судами і підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Ряснянське» за результатами господарської діяльності у вартості придбаних для цілей встановлених законодавством сплатило суми ПДВ. Сума бюджетного відшкодування була визначена на підставі отриманих податкових накладних, сплата її повністю підтверджується платіжними дорученнями, касовими чеками та квитанціями до прибуткових касових ордерів, отриманими податковими накладними та результатами проведених позапланових виїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.11.21 ст. 11 Закону встановлено спеціальні режими оподаткування (спрямування та використання сум ПДВ) для операцій, здійснюваних, зокрема, ) сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (абзац другий цього ж пункту). Зокрема, сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом наведеної норми умовами для застосування встановленого нею податкового режиму є виникнення у платника ПДВ за наслідками здійснених господарських операцій зобов'язання зі сплати до бюджету певних сум податку та можливість подальшого фактичного використання таких коштів для визначених законодавством цілей.

При здійсненні операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону із нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою у платника податку фактично не виникає обов'язок зі сплати до бюджету грошових коштів, які могли б ним акумулюватись і використовуватись у порядку, визначеному Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 (далі - Порядок).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спеціальний режим оподаткування, передбачений абзацом другим пункту 11.21 статті 11 зазначеного Закону та встановлене у пункті 12 Порядку правило щодо складання окремої податкової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, і не охоплює операції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону за нульовою ставкою ПДВ.

Виплата зазначених дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, які поставляють молоко та м'ясо в живій вазі за нульовою ставкою ПДВ, не є бюджетним відшкодуванням ПДВ, сплаченого цими товаровиробниками постачальникам товарів (послуг), що використані для цілей таких поставок, і не позбавляє такого платника права на віднесення зазначених сум податку до податкового кредиту податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки із державним бюджетом.

Вищевказані обставини та положення законодавства судами першої та апеляційної інстанції прийняті до уваги не були, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням норм матеріального права. З огляду на викладене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню і ухвалюється нове рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.02.2008 р. № 0000032310/0 та № 0000042310/0.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» - задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 17.07.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 р. у справі № АС17/185-08 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 29.02.2008 р. №0000032310/0 та №0000042310/0 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.02.2008 р. № 0000032310/0 та № 0000042310/0.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова Помічник судді (підпис) Н. Є. Маринчак З оригіналом згідно Т. В. Давидовська