Ухвала суду № 34179851, 09.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/14056/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року

у справі № 2а-15514/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтрансбуд»

до Державної податкової служби у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київтрансбуд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003172240/17345 від 31 жовтня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003172240/17345 від 31 жовтня 2012 року, видане ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС. Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС на користь ТОВ «Київтрансбуд» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1766,77 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Київтрансбуд», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На підставі наказу щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 25 вересня 2012 року № 1039-П, постанови старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельник Я.В. від 07 травня 2012 року про призначення позапланової податкової перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Київтрансбуд» з питань фінансово-господжарських відносин з ТОВ «Ковенант», ТОВ «Фінансово-правовий союз», ТОВ «Дсстрой», ТОВ«Комерційне підприємство «Будріал ЛТД», ТОВ «Лотос-Універсал», ТОВ «Ольтенія Білд» за період діяльності з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2012 року, за результатами якої був складений акт № 4904/2240/34475152 від 10 жовтня 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2012 року на 141341,00 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме по періодам: за вересень 2009 року - 31127,00 грн., за жовтень 2009 року - 12528,00 грн., за грудень 2009 року - 42692,00 грн., за вересень 2010 року - 54994,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, позивач неправомірно включив до податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Дсстрой» та ТОВ «Ольтенія Білд», оскільки вказані контрагенти позивача були створені на підставних осіб, які не мали на меті займатися господарською чи іншою діяльністю товариств, мета діяльності таких товариств направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів, з огляду на що угоди, укладені позивачем із вказаними контрагентами, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, а тому є нікчемними у розумінні положень статті 228 Цивільного кодексу України.

Також, у акті перевірки було вказано, що у зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували наявність в періоді з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2012 року порушень з боку ТОВ «Київтрансбуд» по взаємовідносинам з ТОВ «Лотос-Універсал», ТОВ «Фінансово-правовий союз», ТОВ «Комерційне підприємство «Будріал ЛТД»,які підтверджують позицію органу державної податкової служби та можуть бути використані в якості доказової бази, то неможливо встановити порушення законодавства України. Стосовно ТОВ «Ковенант» в акті перевірки було вказано, що відповідно до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Київтрансбуд» не мало взаємовідносин з ТОВ «Ковенант».

31 жовтня 2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003172240/17345, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 120.1 статті 120, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Київтрансбуд» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 176676,25 грн., у тому числі: 141341,00 грн. - за основним платежем, 35335,25,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що збільшення податковим органом позивачу суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним, оскільки ТОВ «Київтрансбуд» правомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суму податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, отриманих від ТОВ «Дсстрой» та ТОВ «Ольтенія Білд», які на момент укладенні та виконання оспорюваних договорів були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, а також з урахуванням того, що роботи, виконані ТОВ «Ольтенія Білд» для позивача, в подальшому знайшли своє відображення в актах виконаних робіт на виконання договорів підряду, укладених між ТОВ «Київтрансбуд» та ТОВ «Епіцентр К». При цьому, суд відзначив, що доказів наявності вироків суду, постановлених у кримінальних справах щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, сторонами оспорюваних правочинів, матеріали справи не містять. Також суд виходив з того, що оскільки перевірка ТОВ «Київтрансбуд» була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 08-16032.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Також, у зв'язку з затвердженням доповнень до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 та зміною бази обчислення окремих складових кошторисної вартості будівництва наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) були затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», і запроваджено їх застосування з 01 липня 2002 року.

Пунктом 2 наказу Державного комітету з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поширено типові форми: № КБ-2в - на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності; № КБ-3 - на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

Зокрема, згідно положень пункту 1 Пояснень щодо заповнення «Акту приймання виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-2в) та «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-3), затверджених наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику); довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

Зазначені типові форми первинних облікових документів у будівництві були чинними до 04 грудня 2009 року.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», що додаються. Запроваджено застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 512517 (т.1 арк. справи 40) ТОВ «Київтрансбуд» здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 41.10 - організація будівництва будівель; 42.99 - будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.12 - підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 - електромонтажні роботи; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції з виконання будівельних робіт згідно укладеного між позивачем (замовником) та ТОВ «Ольтенія Білд» (підрядником) договору підряду № 27/08-10 від 27 серпня 2010 року мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), договірною ціною (т.1 арк. справи 62-78).

Як вказано в акті перевірки, факт оплати позивачем виконаних підрядником робіт підтверджений платіжними дорученнями, реквізити яких вказані на 9 аркуші акту перевірки; станом на 31 серпня 2012 року дебіторська/кредиторська заборгованість відповідно до наданих до перевірки документів відсутня; розбіжностей між показниками податкового кредиту ТОВ «Київтрансбуд» та показниками податкових зобов'язань ТОВ «Ольтенія Білд» не встановлено.

Також, судами попередніх інстанцій було встановлено, що господарські операції з виконання будівельних та проектувальних робіт згідно укладених між позивачем (замовником) та ТОВ «Дсстрой» (виконавцем) договорів підряду № 23/07-09 від 23 липня 2009 року та № 14/10-09 від 14 жовтня 2009 року мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), договірними цінами (т.1 арк. справи 82-123, 127-131), з урахуванням того, що в подальшому виконані ТОВ «Дсстрой» роботи знайшли своє відображення в актах виконаних робіт та довідках про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ на виконання договорів підряду, укладених між ТОВ «Київтрансбуд» (генпідрядником) та ТОВ «Епіцентр К» (замовником) (т.1 арк. справи 223-254).

Як вказано в акті перевірки, факт оплати позивачем виконаних підрядником робіт підтверджений платіжними дорученнями, реквізити яких вказані на 13 аркуші акту перевірки; станом на 31 серпня 2012 року дебіторська/кредиторська заборгованість відповідно до наданих до перевірки документів відсутня.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, документальна невиїзна перевірка ТОВ «Київтрансбуд», результати якої оформлені актом № 4904/2240/34475152 від 10 жовтня 2012 року, була проведена у відповідності зі статтею 78 Податкового кодексу України на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельник Я.В. від 07 травня 2012 року (т.1 арк. справи 171), винесеної за матеріалами кримінальної справи № 08-16032, порушеної стосовно ОСОБА_4 та інших осіб.

Зі змісту вказаної постанови слідчого вбачається, що досудовим слідством було встановлено, що ОСОБА_4 з метою реалізації злочинного умислу, направленого на створення умов, необхідних для вчинення злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, виконуючи взяті на себе зобов'язання перед службовими особами суб'єктів господарювання, які мали на меті отримання незаконних доходів шляхом ухилення від сплати податків, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, у період з 2007 року по 2011 рік організувала за активної участі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та створила організовану групу, до якої в різний час увійшли ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та невстановлені досудовим слідством особи, які створили на території м. Києва ряд суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі, ТОВ «Ковенант», «Ольтенія Білд», ТОВ «Радіант-Сервіс», ТОВ «Фінансово-правовий союз», ТОВ «ЮВАН ТА», які мають ознаки фіктивності, створені з метою прикриття незаконної діяльності - ухилення від сплати податків та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Згідно положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Абзацом 1 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Положеннями абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з акту перевірки, постанова, на підставі якої було призначено перевірку, була винесена слідчим в рамках слідства по кримінальній справі № 08-16032, порушеної за фактом фіктивного підприємництва за ознаками складу злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212, частинами 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішення суду по даній кримінальній справі не приймалось. Докази набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі у матеріалах справи відсутні. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на те, що документальна невиїзна перевірка ТОВ «Київтрансбуд», результати якої оформлені актом № 4904/2240/34475152 від 10 жовтня 2012 року, була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а також зважаючи на відсутність доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що у органу державної податкової служби були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС без достатніх правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Посилання органу державної податкової служби на фіктивний характер господарських операцій за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Дсстрой» та ТОВ «Ольтенія Білд», вчинених в періоді, що перевірявся, що ґрунтуються на матеріалах досудового слідства в рамках кримінальної справи № 08-16032 правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки наведене твердження не спростовує неможливості застосування до товариства фінансових санкцій за наслідками перевірки, призначеної на підставі кримінально-процесуального закону, до винесення рішення по кримінальній справі.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна