Постанова № 34179246, 15.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 902/708/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 11.07.13 р.

у справі № 902/708/13 (суддя Матвійчук В.В. )

за позовом Прокурора Піщанського району в інтересах держави в особі Піщанської районної державної адміністрації

до Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

органу прокуратури - Маріщевська О.П. (посвідчення №019161 від 30.07.2013р.);

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.07.2013 року у справі № 902/708/13 позов Прокурора Піщанського району в інтересах держави в особі Піщанської районної державної адміністрації до Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки для комерційного використання площею 0,49 га, яка розташована на території Піщанської селищної ради на 2-му кілометрі автодороги Піщанка - Вінниця, укладений між Піщанською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" та зареєстрований Вінницькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 01055611000004. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" повернути Піщанській районній державній адміністрації земельну ділянки комерційного призначення загальною площею 0,49 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, смт.Піщанка, 2 км автодороги Піщанка-Вінниця в належному якісному стані. Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" до спеціального фонду Державного бюджету України 2294 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Прокурор та позивач - Піщанська райдержадміністрація у відзивах на апеляційну скаргу вважають рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року Відкрите акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз".

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Відповідно до вказаного розпорядження, у справі №902/708/13 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М.

Враховуючи викладене, справа №902/708/13 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Піщанської районної державної адміністрації від 13.05.2004 року № 110 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду ВАТ "Концерн Галнафтогаз" затверджено технічну документацію по інвентаризації земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду ВАТ "Концерн Гафнафтогаз" земельної ділянки площею 0,49 га для обслуговування автозаправочної станції, яка розташована на території Піщанської селищної ради - на 2-му кілометрі автодороги Піщанка - Вінниця. Дирекцію ВАТ "Галнафтогаз" зобов'язано в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки та дотримуватись вимог ст.96 Земельного кодексу України (а.с.11).

На виконання вказаного розпорядження, 20.05.2004 року між Піщанською районною державною адміністрацією (орендодавець/позивач) та відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (орендар/відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди, а.с.12-15), відповідно до п.1 якого, орендодавець надав, а орендар прийняв на підставі розпорядження Піщанської районної державної адміністрації № 110 від 13.05.2004р. в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання, яка знаходиться на території Піщанської селищної ради, за адресою: Вінницька область, смт. Піщанка, 2 кілометр автодороги Піщанка - Вінниця.

В оренду передається у якісному задовільному стані земельна ділянка загальною площею 0,49 га, у томі числі: під будівлями 0,0177 га, під проходами, проїздами 0,2524 га (п.2 договору оренди).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування майнового комплексу АЗС. Цільове призначення земельної ділянки - комерційне ( п.п. 15,16 договору).

Факт передачі в оренду вказаної вище земельної ділянки підтверджується підписаним між сторонами актом приймання - передачі об'єкту оренди (а.с.16).

Судами обох інстанцій також встановлено, що у 2008 році в зв'язку з перенесенням АЗС на інше місце розташування відповідачем демонтовано існуючу АЗС.

21.03.2013 року позивач листом за № 02-32-501 звернувся до відповідача, в якому в черговий раз просив погодження на розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с.18). Вказаний лист залишився без відповіді та належного реагування.

Також з метою вирішення питання розірвання договору позивач 25.03.2013 року листами звернувся до заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації (лист № 02-20-536) та до прокурора Вінницької області (листом за № 02-20-532), в яких просив сприяння у вирішенні питання розірвання договору оренди від 20.05.2004р. з підстав нецільового використання земельної ділянки та погіршення екологічного стану (а.с. 8,19).

16.04.2013 року прокурором Піщанського району прийнято постанову про проведння перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням Земельного кодексу України та закону України "Про оренду землі" в діяльності Піщанської райдержадміністрації (а.с.10).

За результатами проведеної 19.04.2013 року прокуратурою Піщанського району перевірки складено висновок, з якого слідує, що в ході обстеження майнового комплексу бувшої АЗС ВАТ "Концерн Галнафтогаз" встановлено, що на території демонтованої АЗС залишились відкриті підземні ємності, які являють собою техногенну небезпеку, залишки будівельних матеріалів, що засмічують орендовану земельну ділянку. Вказана земельна ділянка на даний час використовується не за цільовим призначенням, сама територія майнового комплексу стала стихійним сміттєзвалищем (а.с.21-22).

Враховуючи викладене, прокурор Піщанського району в інтересах держави в особі Піщанської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ "Концерн Галнафтогаз" про розірвання вищевказаного договору оренди та повернення земельної ділянки Піщанській райдержадміністрації.

Слід зазначити, що статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок держаної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі, серед яких: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди;

Орендар зобов'язаний виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (ст.25 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ст.24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 96 Земельного кодексу України визначено обов'язки землекористувачів, до яких зокрема належать: забезпечення використання землі за цільовим призначенням; додержання вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасне надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Пунктом 30 договору оренди передбачені обов'язки орендаря, зокрема, використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п.15 цього договору, дотримуватись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Згідно із п. 35 договору, його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачений такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього закону та умовами договору, у разі випадкового знищення, пошкодження об'єкту оренди, яке перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Крім того, ст.143 Земельного кодексу України передбачені підстави примусового припинення права на земельну ділянку в судовому порядку, в т.ч. у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Як вбачачається, в обґрунтування позовних вимог про припинення ПАТ "Концерн Галнафтогаз" права користування спірною земельною ділянкою прокурор посилається на те, що відповідач не виконує умови договору оренди земельної ділянки, передбачені п.п. 15, 16, 27, 30 договору, а саме, не використовує земельну ділянку відповідно до мети, визначеної в договорі, оскільки до теперішнього часу на орендованій земельній ділянці не розпочато будівництво, земельна ділянка знаходиться в незадовільному стані, на території демонтованої АЗС залишились відкриті підземні ємності, які являють собою техногенну небезпеку, залишки будівельних матеріалів, що засмічують орендовану земельну ділянку, що суперечить вимогам екологічного законодавства та умовам договору оренди землі.

Як вже зазначалося вище, земельна ділянка була надана в оренду відповідачу для будівництва та обслуговування майнового комплексу АЗС.

При цьому слід зазначити, що строк дії спірного договору оренди спливає в травні 2014 року, тобто протягом дії договору з моменту його державної реєстрації (з 16.05.2005 року) та до теперішнього часу (близько 9 років), відповідач не використовував земельну ділянку, а саме, не приступив до будівництва об'єктів, які зазначені в договорі і не надав доказів того, що ним приймались відповідні заходи щодо використання земельної ділянки з метою, зазначеною в п.13 договору, а саме, будівництво та обслуговування майнового комплексу АЗС.

Як зазначено в п.п. 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди землі.

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті (п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України).

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачений порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладанні договору.

Проте, відповідач, під час розгляду даної справи, не надав належних доказів стосовно врегулювання спірних взаємовідносин з позивачем, як-то обґрунтованість приведення умов договору у відповідності з істотною зміною обставин, щодо забезпечення оптимального балансу інтересів учасників даних правовідносин; не довів, що в ході виконання договору відбулися такі зміни обставин, які не могли бути передбачені сторонами при укладенні договору при всій обачливості з їх боку, однак такі зміни істотно вплинули на інтереси сторін по договору.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною. Зазначене передбачене і п.35 договору оренди.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, законодавством передбачено, що підставою розірвання договору є не будь-яке порушення умов договору і не будь-яке порушення законодавства, а виключно наявність таких обставин, які визначені наведеною частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України.

Тобто, у вимогах про розірвання договору позивачем або прокурором повинно бути належними та допустимими доказами доведено: наявність шкоди, вираженої у конкретному числовому вимірі; наявність обставин, що призвели до шкоди у заявленому розмірі; причинно-наслідковий зв'язок між обставинами та шкодою; наявність того, на що розраховував позивач при укладанні договору; позбавлення позивача або неотримання позивачем того, на що він розраховував при укладанні договору та інше.

Як встановлено судами обох інстанцій, прокурором та позивачем доведений факт невиконання умов договору оренди, зокрема, відповідачем в обумовлені договором строки не розпочато будівництво будівлі майнового комплексу АЗС, земельна ділянка знаходиться в незадовільному стані, на території демонтованої АЗС залишились відкриті підземні ємності, які являють собою техногенну небезпеку, залишки будівельних матеріалів, що засмічують орендовану земельну ділянку, з урахуванням того, що вказана земельна ділянка знаходиться на узбіччі траси обласного та міжнародного сполучення, що є істотним порушенням умов договору.

Оскільки судами обох інстанцій встановлено, що відповідач не виконував умови договору оренди щодо використання земельної ділянки відповідно до мети, визначеної в договорі, та щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного земельного і екологічного законодавства, що в свою чергу є самостійною підставою для дострокового примусового розірвання договору оренди на вимогу позивача у відповідності до ст.32 Закону України "Про оренду землі", місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди.

Згідно ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 21 договору оренди визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання орендаря повернути спірну земельну ділянку також є правомірним та обґрунтованим.

При цьому, посилання скаржника на відсутність в договорі оренди конкретних строків початку та закінчення будівництва об'єктів унеможливлює розірвання договору оренди землі з підстав невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Дійсно, договором не встановлені строки будівництва та строки здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, як і не встановлено в якості самостійної підстави для розірвання договору оренди землі недотримання таких граничних строків.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підставою для розірвання договору оренди за даним позовом є невиконання умов договору оренди землі (п.п.15,16,27,30), в т.ч. щодо обов'язку використання землі за цільовим призначенням відповідно до мети, визначеної в договорі, а не невикористання земельної ділянки в строки, визначені в договорі або невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років підряд. Дані обставини могли бути самостійною підставою для припинення дії договору оренди землі у разі передбачення їх в договорі.

Крім того, пунктом 30 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі. Тобто, договором передбачений термін виконання умов договору з вказівкою на подію, яка підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.07.2013 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.