Постанова № 34173724, 10.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3466/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі судового засідання - Дубовик О.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_7,

представників відповідача - Чемериса В.М., Рагуліна І.Ю.,

представника третьої особи - Полежаєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_7 до Головного управління юстиції в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЛ" про визнання нечинним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2013 року ОСОБА_7 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Полтавській області (далі - ГУЮ в Полтавській області) про визнання нечинним та скасування розпорядження від 14.05.2013 №1.

14.06.2013 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЛ" (далі - ТОВ "Торговий дім "ГРЛ").

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з листопада 2012 по травень 2013 він виконував повноваження ліквідатора ВАТ "Павлівське". У зв'язку з надходженням від ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" скарги на його дії, ГУЮ у Полтавській області була проведена позапланова перевірка діяльності арбітражного керуючого, результати якої оформлено актом від 13.05.2013 №2. На підставі висновків перевірки відповідачем 14.05.2013 прийнято оскаржуване розпорядження №1 про усунення порушень законодавства з питань банкрутства, яким арбітражного керуючого зобов'язано усунути порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом виплати коштів кредитору ТОВ "Торговий дім "ГРЛ".

Позивач вважає, що виконання даного розпорядження прямо суперечить вимогам законодавства та численним судовим рішенням, що пов'язані з ліквідацією ВАТ "Павлівське", оскільки відсутні підстави для здійснення виплат на погашення заборгованості кредитору четвертої черги - ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" пропорційно сумі вимог вже виплачених конкурсним кредиторам четвертої черги, так як непогашеними залишалися вимоги кредиторів другої та третьої черг. Стверджує, що в період проведення виплат заборгованості кредиторам четвертої черги з 2007 по 2010 рік у процедурі санації, ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" ще не володів правами кредитора ВАТ "Павлівське", а тому й не міг бути включений до плану санації та отримання виплат по кредиторській заборгованості. У зв'язку з крадіжкою документів підприємства, що сталася під час виконання обов'язків ліквідатора Борових І.А., позивачем вживалися заходи на поновлення цих документів, без яких не виявляється можливим встановити точний перелік усіх кредиторів другої черги та відповідно суму поточних заборгованостей. З цих підстав ОСОБА_7 вважає необ'єктивним висновок позапланової перевірки його діяльності, так як в ході її проведення не було досліджено в повному обсязі питання про обсяг погашення вимог кредиторів різних черг.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, зазначивши, що позивачем порушено норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вказували на порушення ліквідатором ВАТ "Павлівське" прав кредитора четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", оскільки маючи на розрахункових рахунках грошові кошти, отримані від реалізації майна ВАТ "Павлівське", при тому, що погашено вимоги кредиторів 1-3 черг та близько 50% вимог кредиторів 4 черги, ліквідатор ОСОБА_7 не погасив вимоги кредитора четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" пропорційно сумі вимог, виплачених конкурсним кредиторам четвертої черги, порушуючи строки проведення ліквідаційної процедури, що свідчить про безпідставне невиконання арбітражним керуючим розпорядження ГУЮ у Полтавській області від 22.02.2013 №1.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечувала, стверджуючи, що позивачем під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "Павлівське" були порушені права ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", як кредитора ВАТ "Павлівське", а тому вважала оскаржуване розпорядження правомірним, спрямованим на захист порушених прав кредитора.

Заслухавши пояснення позивача, ознайомившись із запереченнями відповідача та третьої особи, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі врегульовані Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.01.2013 №113/5, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №113/5), Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII від 14.05.1992 (далі - Закон №2343-XII) в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011, що набрав чинності 19.01.2013. Пунктом 1-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що положення цього Закону в новій редакції застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки відповідачем перевірялася діяльність позивача у межах справи про банкрутство ВАТ "Павлівське", порушеної до 19.01.2013, то при встановленні відповідності дій позивача вимогам Закону №2343-XII, застосуванню підлягає редакція Закону, що діяла до 19.01.2013.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.09.2003 розпочато процедуру санації ВАТ "Павлівське".

Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.04.2009 припинено процедуру санації вказаного суб'єкта господарювання та визнано його банкрутом. Розпочато процедуру ліквідації ВАТ "Павлівське".

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст.23 Закону України №2344-XII (в ред. від 04.11.2012, якою керувався відповідач) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

07.02.2011 постановою Харківського апеляційного господарського суду зобов'язано ліквідатора ВАТ "Павлівське" Борових І.А. внести до реєстру по справі №10/53-8/53 відомості про заміну конкурсного кредитора - ТОВ "ЮМ-Агросервіс" за грошовими зобов'язаннями у сумі 681 429,24 грн. на конкурсного кредитора - ТОВ "Торговий дім "ГРЛ". У вимозі ТОВ "Торговий дім "ГРЛ": зобов'язати ліквідатора Борових І.А. згідно статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задовольнити вимоги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", який є правонаступником ТОВ "ЮМ-Агросервіс" на суму 681 429,24 грн. пропорційно задоволених вимог кредиторів 4-ї черги - відмовлено (а.с. 56-60).

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України №2344-XII конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 ліквідатором ВАТ "Павлівське" призначений ФОП ОСОБА_7 (а.с. 52).

22.02.2013 арбітражному керуючому ОСОБА_7 здійснено заміну Ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого на Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 26).

У відповідності до п. 1.3 Порядку №113/5, який був чинним на момент проведення перевірки, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Відповідно до п. 2.6 Порядку 113/5 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення додаткового контролю.

У зв'язку з надходженням до ГУЮ в Полтавській області скарги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" від 12.03.2013 №79, на підставі доручення Міністерства юстиції України від 01.04.2013 №3818-0-33-13/13.2 та наказу ГУЮ у Полтавській області №82/4 від 08.04.2013 комісією відділу з питань банкрутства ГУЮ в Полтавській області у період часу з 23 по 24 квітня 2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7, результати якої оформлено Актом №2 від 13.05.2013 (а.с. 7-24).

Предметом проведеної перевірки діяльності арбітражного керуючого згідно вищезазначеного акту є:

- додержання арбітражним керуючим Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншого законодавства з питань банкрутства по питаннях, порушених у скарзі ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "Павлівське";

- питання виконання/невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 22.02.2013 №1.

У зв'язку з оскарженням ФОП ОСОБА_7 у судовому порядку розпорядження ГУЮ у Полтавській області про усунення порушень Ліцензійних умов №1 від 22.02.2013, провадження в адміністративній справі зупинялося ухвалою суду від 10.07.2013 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №816/1480/13-а (а.с. 130).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013, позовні вимоги ФОП ОСОБА_7 задоволено частково. Розпорядження ГУЮ у Полтавській області №1 від 22.02.2013 про усунення порушення ліцензійних умов - скасовано. В решті позову відмовлено.

За змістом Акту №2 від 13.05.2013, при проведенні позапланової перевірки висновки, до яких прийшла перевірка, прийняті на підставі фактів, викладених у скарзі ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", пояснень арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ "Павлівське", виписки про рух коштів боржника з дати призначення арбітражного керуючого, копії аналізу вимог кредиторів ВАТ "Павлівське" станом на 17.09.2012 №17/09-01, акту звірки з УПФ та копій документів стосовно предмету перевірки, наданих арбітражним керуючим ОСОБА_7 Встановлені перевіркою факти порушень полягали у невиконанні ліквідатором абз. 15, 16 ст. 1, ч. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що виразилося у порушенні строків проведення ліквідаційної процедури, відсутності виплат кредитору четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" пропорційно сумі вимог виплачених конкурсним кредиторам четвертої черги.

На підставі висновків Акту №2 від 13.05.2013 ГУЮ у Полтавській області 14.05.2013 прийнято оскаржуване розпорядження №1 про усунення порушень, яким ОСОБА_7 зобов'язано у термін до 07.06.2013 усунути порушення ч. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням приписів абз. 4, 15, 16 ст. 1, абз. 15 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) шляхом розподілу коштів боржника ВАТ "Павлівське" та виплати коштів кредитору ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", тощо, та подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про їх усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень.

Не погодившись із висновками ГУЮ в Полтавській області, позивач оскаржив зазначене розпорядження до суду, заявивши у позові вимогу про його скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному розпорядженню, суд приходить до висновку про порушення відповідачем критеріїв обґрунтованості та розумності під час його винесення з урахуванням наступного.

Суд звертає увагу на те, що при проведенні позапланової перевірки, на підставі Акту якої відповідачем було винесене оскаржуване розпорядження, комісією не було досліджено всіх документів у повному обсязі, що стосуються вимог кредиторів ВАТ "Павлівське" та їх погашення у зв'язку із втратою (викраденням) частини документів бухгалтерського обліку (постанова СКР ЛВ на ст. Полтава УМВС України на Південній залізниці про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.11.2012, а.с. 67-68) та зумовленою цим об'єктивною неспроможністю ліквідатора одразу встановити вимоги усіх кредиторів, у тому числі поточних, що могло вплинути на висновки про черговість та розмір виплат кредиторам. Пояснення ліквідатора ОСОБА_7 про цей факт не було враховано при винесенні оскаржуваного розпорядження.

Статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 04.11.2012 встановлено черговість задоволення вимог кредиторів після продажу майна банкрута, зокрема:

- у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

- у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

- у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 31 цього ж Закону, у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

За наслідками розгляду даної справи суд прийшов до висновку, що твердження відповідача про наявність підстав для здійснення виплат кредитору четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" є передчасними. Такі твердження обґрунтовані тим, що були погашені вимоги кредиторів 1-3 черг. Однак, достовірно цього відповідачем у ході позапланової перевірки встановлено не було. На користь тверджень позивача, який спростовував повне погашення вимог інших, окрім четвертої черги, кредиторів, суд приймає надані позивачем докази наявності заборгованості ВАТ "Павлівське" з виплати заробітної плати колишнім працівникам (2 черга), встановленої поточної кредиторської заборгованості відповідно актів звірок розрахунків з органами Пенсійного фонду України (2 черга) та податковими органами (3 черга) (а.с. 72).

Відповідно ж до ч. 2 ст. 31 Закону №2343-XII вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Висновок відповідача про те, що наявність непогашеної заборгованості привілейованим кредиторам не є перешкодою для невиконання розпорядження, беручи до уваги розмір наявних коштів у ліквідатора, суд вважає безпідставним.

Таким чином, відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у позивача під час виконання повноважень арбітражного керуючого дійсно були відсутні правові підстави для сплати грошових коштів кредитору четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ".

В акті перевірки від 13.05.2013 №2 (а.с. 13) міститься посилання на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2011, якою зобов'язано ліквідатора ВАТ "Павлівське" Борових І.А. внести до реєстру по справі №10/53-8/53 відомості про заміну конкурсного кредитора - ТОВ "ЮМ - Агросервіс" за грошовими зобов'язаннями у сумі 681429,24 грн. на конкурсного кредитора - ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" у зв'язку із заміною кредитора по договору уступки, оскільки 05.12.2004 ТОВ "ЮМ-Агросервіс" та ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" був укладений договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості за конкурсом.

У зв'язку з цим відповідач робить висновок про те, що невиплата арбітражним керуючим Борових Т.А. (попередній керуючий санацією ВАТ "Павлівське") кредитору ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" коштів від реалізації майна боржника пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги свідчить про порушення ч. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так як зобов'язання боржника виникли до порушення справи про банкрутство, підтверджені договором від 05.12.2004 (а.с. 16).

Проте відповідач замовчує той факт, що тією ж постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 відмовлено у позовній вимозі ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" щодо зобов'язання ліквідатора Борових І.А. згідно статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задовольнити вимогу ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", який є правонаступником ТОВ "ЮМ-Агросервіс" на суму 681 429,24 грн. пропорційно задоволених вимог кредиторів четвертої черги.

Таким чином безпідставність твердження про необхідність задоволення вимог конкурсного кредитора четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" доведена судовим рішенням і обставини встановлені цим рішенням суду, в силу імперативу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не потребують доказування при розгляді інших справ.

Обставини здіснення частини виплат кредиторам четвертої черги позивач пояснив тим, що ці виплати проводилися з грудня 2007 року по 28.12.2010 у процедурі санації, коли ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" ще не був кредитором ВАТ "Павлівське", оскільки набув відповідного статусу лише на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2011.

Необґрунтованим суд також визнає твердження відповідача про перевищення ліквідатором строку ліквідаційної процедури.

Так, відповідно до частини 2 статті 22 Закону №2343-XII строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Разом з цим Верховний Суд України надав роз'яснення з цього приводу у Постанові Пленуму від 18.12.2009 №15, пункт 86 якої проголошує, що ліквідатор зобов'язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс у встановлений строк, проте невиконання ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені Законом, не є підставою для припинення провадження у справі. Наслідків перевищення строку ліквідаційної процедури Закон не містить.

Враховуючи те, що відповідач зобов'язаний діяти лише у відповідності до вимог статті 19 Конституції України та з дотриманням принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вказати на недоведеність та необґрунтованість висновків перевірки, зафіксованих актом перевірки від 13.05.2013 №2.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним розпорядження.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного розпорядження, а також суджень, відображених контролюючим органом в акті перевірки суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження ГУЮ в Полтавській області про усунення порушень від 14.05.2013 №1 є необґрунтованим, тобто винесене без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню як незаконне.

Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7 - 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати розпорядження Головного управління юстиції в Полтавській області № 1 від 14.05.2013 про усунення порушень.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління юстиції в Полтавській області (ідентифікаційний код 34874347) на користь ОСОБА_7 грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.10.2013.

Суддя Є.Б. Супрун