Ухвала суду № 34166247, 09.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3309/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

позивача: Шевченка В.В.

відповідача: Мельниченка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинною та скасування податкової вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Колумбіні" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Козятинської ОДПІ про визнання не чинною та скасування податкової вимоги. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Колумбіні" податковим органом винесена податкова вимога №10 від 22.05.2013 року, в якій на підставі податкового повідомлення-рішення №0000782301 від 17.10.2012 року визначено податковий борг на загальну суму 3 901 802 грн. 00 коп. Оскільки податкове повідомлення-рішення №0000782301 було оскаржене до Вінницького окружного адміністративного суду 26.04.2013 року, борг вважається неузгодженим. Вважаючи податкову вимоги неправомірною, просили визнати її нечинною та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 21.09.2012 року по 01.10.2012 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Колумбіні" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 р. по 30.06.2011 р., податку на додану вартість за період з 20.05.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 17.05.2010 р. по 30.06.2011 р. За результатами перевірки складено акт від 05.10.2012 р. № 44/2201/37018720.

17 жовтня 2012 року, на підставі висновків акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000782301, яким ТОВ "Колумбіні" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 3 950 812,00 грн.

За наслідками судового оскарження постановою від 18.02.2013 року по адміністративній справі №2а/0270/5856/12 позов ТОВ "Колумбіні" задоволено, а податкове повідомлення-рішення № 0000782301 - скасовано. В подальшому постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року апеляційну скаргу Козятинської ОДПІ було задоволено повністю, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с.16-19).

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили в день її проголошення, а саме 18.04.2013 року, грошові зобов'язання, визначені вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаються узгодженими.

В зв`язку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивачу направлено податкову вимогу № 10 від 22.05.2013 року, яка отримана ТОВ "Колумбіні" 23.05.2013 року. (а.с. 6), на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду за №2а/0270/5856/12 від 18.04.2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Колумбіні" повторно звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про скасування того самого податкового повідомлення - рішення №0000782301 від 17.10.2012 року, однак ухвалою ВОАС від 30.05.2013 року було закрито провадження у справі №802/2093/13-а на підставі п.4 ч. 1 ст. 157 КАС України (а.с. 21). Тому підстав вважати грошове зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №0000782301 неузгодженим немає.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає поняття податкової вимоги, як письмової вимоги органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. (абзац 2 п. 59.3 ст. 59 Кодексу).

Відповідно до п.п. 4.1. п.4 Наказу від 24.12.2010 року № 1037 «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» (далі - наказ № 1037) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПКУ якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкова вимога винесена у відповідності до вимог діючого законодавства і скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 жовтня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.