Ухвала суду № 34166254, 09.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3150/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмільницької об`єднаної Державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до Хмільницької об`єднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ДП "Агропромцукор" ТОВ фірма "Астарта-Київ" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 05.06.2012 р. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ДП "Агропромцукор" ТОВ фірма "Астарта-Київ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р., проведеною працівниками Хмільницької ОДПІ, складено акт перевірки та в подальшому прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 05.06.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 6075843 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1518961 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Справа слухалася судом першої інстанції повторно після скасування 20.05.2013 року Вищим адміністративним судом України постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року та направлення справи на новий розгляд. Підставою для цього стало неврахування судами першої та апеляційної інстанції того факту, що перевірка позивача здійснена на виконання постанови старшого слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури від 09.03.2012 р. про проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки по кримінальній справі, проте не встановлено, чи було прийнято судом відповідне рішення по кримінальній справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на відпустку та участь працівників в іншому судовому засіданні в м. Києві, про що надав відповідні докази. Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог КАС України. Відтак, зазначені в клопотанні причини нявки в судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання не підлягає задоволенню.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, у період з 19.04.2012 р. по 14.05.2012 р. працівниками Хмільницької ОДПІ, на підставі наказу ДПС у Вінницькій області №120 від 18.04.2012 р. та постанови старшого слідчого Хмільницької міжрайпрокуратури радника юстиції Білого В.М. про проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки по кримінальній справі від 09.03.2012р., була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП "Агропромцукор" ТОВ фірма "Астарта-Київ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт №13/22/32075035 від 21.05.2012 р.

В акті перевірки зафіксовані виявлені перевіркою порушення підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в зв'язку з чим встановлено заниження податку на додану вартість за жовтень 2009 року на загальну суму 6075843 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акта, Хмільницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000032200 від 05.06.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 6075843 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1518961 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Пунктом 1.31 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає порядок реорганізації платників, всі права та обов'язки щодо сплати податків переходять до правонаступників.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу від 18.06.2009 р. №11/2009 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" прийнято рішення про припинення діяльності дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ".

Згідно частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до частини 1 статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженою на це установчими документами. Аналогічне положення закріплене в частині 1 статті 150 ЦК України.

Частинами 2 і 3 статті 107 ЦК України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Так, відповідно до частини 3 статті 59 ГК України поняття "приєднання" як вид реорганізації передбачає, що у разі приєднання одного або декількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта, до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Згідно частини 1 статті 59 та частини 1 статті 104 ЦК України приєднувані особи припиняються, а особа, до якої приєднують, стає їх правонаступником.

Підтвердженням факту приєднання активів, капіталу та зобов'язань дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" є передавальний акт від 31.10.2009 р., затверджений протоколом № 28-А/2009 від 31.10.2009 р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" та нотаріально засвідчений.

Як вбачається з акту перевірки № 13/22/32075035 від 21.05.2012 р. податковим органом вказано, що операція по передачі активів, з точки зору податкового законодавства, розглядається як операція з поставки, оскільки при її здійсненні мають місце такі ознаки як наявність товару (валові активи юридичної особи), перехід права власності (передача валових активів однією юридичною особою іншій юридичній особі), наявність компенсації (передача однією юридичною особою своїх обов'язків іншій юридичній особі).

Судом першої інстанції враховано, що згідно частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням зазначених вище норм для цілей оподаткування податком на додану вартість поставкою є господарська операція з передачі за компенсацію (або безоплатно) товару згідно з будь-якими цивільно-правовими договорами, які передбачають перехід права власності на цей товар.

З огляду на це колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що господарська операція, яка не підпадає під поняття цивільно-правового договору, не є поставкою в контексті пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" і не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Оскільки передача майна дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ відповідно до передавального акту його правонаступнику не є поставкою, то, відповідно, ці відносини не регулюються підпунктом 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону "Про податок на додану вартість", яка визначає порядок оподаткування податком на додану вартість операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку.

Таким чином, реорганізація юридичної особи шляхом приєднання не призводить до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 і підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість".

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що підставою для проведення перевірки стала постанова старшого слідчого Хмільницької міжрайпрокуратури радника юстиції Білого В.М. від 09.03.2012 р. про проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки по кримінальній справі. Отже, дана перевірка проведена саме в рамках кримінальної справи.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

На момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення будь-якого судового не було прийнято. Крім того, відповідно до постанови старшого слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури кримінальну справу №12237022 закрито лише 25.10.2012 р., тоді як оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковим органом прийнято 05.06.2012 р. З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об`єднаної Державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.