Ухвала суду № 34164787, 09.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11191/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ІСА Прайм Девелопментс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «ІСА Прайм Девелопментс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 26.06.2013 №0003462230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ІСА Прайм Девелопментс» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПАТ «Укрсоцбанк» за період з 01.04.2010 по 31.03.2013 за результатом якої складено акт від 10.06.2013 №380/22-30/24580485 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 38 101 415 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 38 101 415,0 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 №0003462230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 47 626 758,75 грн. (за основним платежем 38 101 415,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 525 353,75 грн.).

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем не відображено у бухгалтерському та податковому обліку за грудень 2012 року операції по передачі права власності на нежилу будівлю (літ В) за адресою: м. Київ, вул.. М. Грінченка, 4.

З матеріалів справи вбачаться, що між ПрАТ «ІСА Прайм Девелопментс» та ПАТ «УКРСОЦБАНК» укладено договір кредиту № 18/076-КР від 28.04.2005 із змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 18/076-КР/1 від 16.05.2006, № 18/076-КР/2 від 29.06.2006, № 18/076-КР/З від 12.09.2006, № 18/076-КР/4 від 13.09.2006, № 18/076-КР/5 від 26.12.2006, № 18/076-КР/6 від 07.05.2007, № 18/076-КР/7 від 16.05.2007, № 18/076-КР/8 від 18.03.2008, № 18/076-КР/9 від 27.06.2008, № 18/076-КР/10 від 23.04.2010 (далі по тексту - Договір кредиту).

З метою забезпечення виконання зобов'язання по Договору кредиту, між позивачем та ПАТ «УКРСОЦБАНК» укладено Іпотечний договір від 26.12.2006, із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами від 07.05.2007 та від 16.05.2007, відповідно до якого в якості забезпечення виконання зобов'язання за Договором кредиту ПрАТ «ІСА Прайм Девелопментс» передано в іпотеку ПАТ «УКРСОЦБАНК» нерухоме майно, а саме: нежила будівля (літ. В) загальною площею 15 988,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4.

За вказаним вище договором у позивача виникла заборгованість перед ПАТ «УКРСОЦБАНК» на загальну суму 40 000 000,00 дол. США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 у справі № 5011-57/8106- 2 позов ПАТ «УКРСОЦБАНК» задоволено у повному обсязі та звернено стягнення на предмет іпотеки - нежилу будівлю (літ. В), загальною площею 17 532,50 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ «УКРСОЦБАНК»; визнано за ПАТ «УКРСОЦБАНК» право власності на предмет іпотеки, а саме: нежилу будівлю (літ. В) загальною площею 17 532.50 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, будинок 4. Рішення набрало законної сили 18.10.2012.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 №0003462230, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (зі змінами та доповненнями) - об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

У листі Державної податкової адміністрації України від 02.04.2009 №3842/5/16-1516 вказано, що зважаючи на те, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції (або безпосередньо після її закінчення) та враховуючи те, що обов'язковими реквізитами первинного документу є, зокрема, дата складання, зміст та обсяг господарської операції, датою визначення валового доходу є дата відвантаження товарів, що визначена у первинному документі, який засвідчує здійснення операцій з продажу, в тому числі і нерухомого майна.

З викладеного вбачаться, що п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України момент виникнення податкових зобов'язань пов'язується з моментом відвантаження (передачі) товарів, під яким слід розуміти дату на яку було фактично передано нерухомість із володіння однієї сторони іншій в межах операції (цивільного зобов'язання, договору, угоди тощо) яка передбачає перехід права власності на нерухомість.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем передано ПАТ «Укрсоцбанк» предмет іпотеки - нежилу будівлю (літ. В), загальною площею 17 532,50 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4

На час розгляду справи в суді першої інстанції позивач володів (розпоряджався) зазначеною вище будівлею, а сам будинок перебуває на балансі позивача, позивач сплачує комунальні платежі (послуги з газопостачання, послуги з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі, послуги з водовідведення та електропостачання) та податок на землю.

Відповідно до договору оренди від 29.12.2008 зазначене вище нежиле приміщення передано в оренду та на даний час перебуває у користуванні орендаря, що підтверджується актами прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг), копії яких долучено до матеріалів справи.

Враховуючи, що будівля за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4 фактично перебуває у володінні позивача, є правильними висновки суду першої інстанції, що жодна з подій вказаних у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України - не відбулась, отже обов'язок нарахування податкових зобов'язань у позивача не настав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за таких обставин у позивача були відсутні правові підстави для відображення у податковій та бухгалтерській звітності операції по передачі права власності нежилої будівлі (літ. В), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 №0003462230.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.