Рішення № 34151902, 14.10.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9514/13-ц

Провадження № 2/520/4785/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря -Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2013 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом, який 11.10.2013 року уточнив та просив суд ухвалити рішення яким звільнити квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з під-арешту, накладеного на підставі:

- постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В - 12/770, АА № 655427 від 09.11.2010 року;

- постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії В-12/775, АА № 655430 від 09.11.2010 року;

- постанови Відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 25364741 від 28.03.2011 року;

- ухвали Київського районного суду м. Одеси про забезпечення позову від 01.12.2009 року у справі № 2-7282/09.

- Постанови Першого Київського відділу ДВС ОМУЮ про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2013 року №39327381,

- Постанови Першого Київського відділу ДВС ОМУЮ про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження від 24.09.2013 року №39875979.

Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2, будучи власником квартири АДРЕСА_1, передав вказану квартиру в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» для забезпечення виконання кредитних договорів № 3065-08 ОФ Н від 18 серпня 2005 року, та № 110947420000 від 13.12.2006 року.

Згодом, 08 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», що є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами № 3065-08 ОФ Н від 18.08.2005року та № 11094742000 від 13.12.2006 року, укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, перейшло до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Позивач вказує те, що між Банком та ОСОБА_2 досягнуто згоди щодо добровільної передачі майна, що є предметом іпотеки, для реалізації Іпотекодержателем, що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 13.10.2012 року про добровільну передачу нерухомого майна для реалізації.

Проте, як вказує позивач, Банку стало відомо, що на предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, іншими обтяжувачами накладені обтяження, які зареєстровані у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що перешкоджає ПАТ "Дельта Банк" здійснити своє законне право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку з чим позивач вважає, що ПАТ "Дельта Банк" має пріоритетне право щодо вищезазначеного предмету іпотеки, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача ПАТ "Дельта Банк" не з'явився, про час, дату та місце розгляду сповіщався належним чином, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, розгляд справи просив провести без участі представника ПАТ «Дельта Банк».

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, підтвердив той факт, що його довіритель бажає повністю розрахуватися з Банком.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказуючи на наявність у ОСОБА_2 інших боргових зобов`язань.

Представники інших відповідачів у судове засідання не з'явились, про час дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутись до суду з позовом про звільнення заставного майна з-під арешту

В судовому засіданні встановлено, що 18 серпня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3065-08 ОФ Н, за яким останньому надано кредит в іноземній валюті в сумі 61 950 доларів США з терміном повернення не пізніше 18.08.2026року.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 в той же день було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим № 4510, за яким предметом іпотеки стало нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_1, належна на праві власності ОСОБА_2.

Також 13.12.2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11094742000, за яким останньому надано кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 57350,00 доларів США, строком до 15.12.2008 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 в той же день було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №6981, за яким предметом іпотеки стало нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_1, належна на праві власності ОСОБА_2.

На підставі договорів іпотеки Іпотекодержателем було зареєстровано обтяження квартири в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про що свідчать Запис №1 від 18.08.2005 року за № 2304645 та Запис №3 від 13.12.2006 за № 4217886.

08 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», що є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами № 3065-08 ОФ Нвід 18.08.2005року та № 11094742000 від 13.12.2006 року, укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 перейшло до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Таким чином на даний момент заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ "Дельта Банк" за Кредитним договором № 3065-08 ОФ Н від 18.08.2005 року згідно Розрахунку заборгованості становить 665 423, 51 грн., заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11094742000 від 13.12.2006 року становить 38 356, 57 грн., що значно перевищує вартість майна, переданого в іпотеку, яка за договором іпотеки від 18.08.2005 року становить 391613,88 гривень, а за договором іпотеки від 13.12.2006 року ринкова вартість предмету Іпотеки становить 781 745,00 гривень.

Відповідно до умов Іпотечного договору та згідно до вимог ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку виконання зобов'язань за основним договором, у випадку, зокрема, невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

13.10.2012 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Дельта Банк» з заявою про добровільну передачу на реалізацію ПАТ «Дельта Банк» нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за вищевказаними іпотечними договорами.

Однак, Банку стало відомо, що на предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, іншими особами накладені обтяження, які зареєстровані у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що перешкоджає ПАТ "Дельта Банк" здійснити своє законне право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, Київським районним судом м. Одеси було розглянуто цивільну справу № 2-555/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якій ухвалою суду від 01.12.2009 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову і на підставі статей 151-153 ЦПК України вирішено накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Вказане обтяження було зареєстровано 10.12.2009 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 9332389.

Першим Київським ВДВС ОМУЮ накладено обтяження на все нерухоме майно, що включає накладення обтяження на вищезазначену квартиру, на підставі Постанови серії В- 12/770, АА № 655427 від 09.11.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Вказане обтяження зареєстровано 09.11.2010 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 10463130.

Першим Київським ВДВС ОМУЮ накладено обтяження на все нерухоме майно, що включає накладення обтяження на вищезазначену квартиру, на підставі Постанови В-12/775 АА № 655430 від 09.11.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Вказане обтяження зареєстровано 09.11.2010 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 10466247.

Відділом ДВС Котовського МРУЮ накладено обтяження на все нерухоме майно, що включає накладення обтяження на вищезазначену квартиру, на підставі Постанови № 25364741 від 28.03.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Вказане обтяження зареєстровано 11.04.2011 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 11058945.

Вказане обтяження зареєстровано 24.03.2010 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 9654462.

Крім того, постановами Першого Київського ВДВС та Першого Приморського ВДВС ОМУЮ від 12.08.2013 року та 24.09.2013 року також був накладений арешт на майно боржника та оголошена заборона його відчуження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Згідно ч.1 ст. 3 ЗУ «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди , перевезення вантажу тощо.

Частина 1 ст. 575 ЦК України встановлює, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 7 ЗУ «Про Іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне основне зобов'язання.

Таким чином суд вважає, що накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 порушує право позивача на звернення стягнення для задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави в порядку, передбаченому Законом України «Про заставу» та умовами іпотечного договору.

Іпотекодержателем на підставі договору іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить Запис №1 від 18.08.2005 року за №2304645 та Запис № 3 від 13.12.2006 року за № 4217886, а усі інші обтяження (арешти та заборони) зазначеного нерухомого майна були встановлені пізніше, ніж було укладено Договір іпотеки та зареєстроване іпотекодержателем на його підставі обтяження у даному Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку незавершеного виконавчого провадження, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з - під арешту.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ч 2 ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави, а у відповідності до ч. 1 ст. 21 цього Закону реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Таким чином, за наявності іпотечного договору, укладеного з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань, іпотекодержатель, в даному випадку ПАТ «Дельта Банк» має право, у разі не виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов'язань, звернути стягнення на передане в іпотеку майно.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про необхідність звільнення заставленого майна з - під арешту, оскільки в іншому випадку будуть порушені права позивача як заставодержателя.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" підлягають задоволенню та спірну квартиру необхідно звільнити з-під арешту.

Виходячи з вищевкладенного та керуючись ст. ст, 2, 15, 526, 554, ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3,118-120,151 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - задовольнити.

Звільнити квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з під-арешту, накладеного на підставі:

- постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В - 12/770, АА № 655427 від 09.11.2010 року;

- постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії В-12/775, АА № 655430 від 09.11.2010 року;

- постанови Відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 25364741 від 28.03.2011 року;

- ухвали Київського районного суду м. Одеси про забезпечення позову від 01.12.2009 року у справі № 2-7282/09.

- Постанови Першого Київського відділу ДВС ОМУЮ про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2013 року №39327381,

- Постанови Першого Київського відділу ДВС ОМУЮ про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження від 24.09.2013 року №39875979.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Одеси.

Суддя Куриленко О. М.