Постанова № 34151009, 26.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26 вересня 2013 року справа № 814/2327/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомТОВ "Софія-Граніт", с. Софіївка, Новобузький район, Миколаївська область, 55632

доНовобузького відділення Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС, вул. Гагаріна, 9/1, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600

провизнання протирпавними і скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.12 р. № 0000050221, № 0000050222В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-Граніт" (далі - позивач, Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Новобузького відділення Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 р. № № 0000050221, 0000050222.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача про безтоварний характер правочину Товариства із ТОВ "Арагон Торг" безпідставні і ґрунтуються тільки на припущеннях. Вказує на наявність всіх належним чином оформлених первинних документів, які надають право на визначення податкових зобов'язань.

Відповідач позов не визнав, в запереченнях навів такі доводи. На його думку, договір поставки товару, укладений між Товариством і ТОВ "Арагон Торг", є нікчемним, так як укладений без мети настання правових наслідків, обумовлених його змістом, з метою штучного зменшення об'єкта оподаткування. На підтвердження цих доводів посилається на акт перевірки ТОВ "Арагон Торг", в якому зафіксовано сумнівний характер правочинів цього суб'єкта господарювання із ТОВ "Бау Тек", що, на переконання МДПІ, доводить неможливість постачання товару ТОВ "Арагон Торг" позивачу (а. с. 70-77).

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

В судове засідання 26 вересня 2013 р. прибув представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був оповіщений належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями (а. с. 108-109).

Стаття 128 ч. 4 КАС України надає суду право у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладати і вирішити її на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи приписи наведеної статті та приймаючи до уваги те, що заперечення відповідача викладені письмово, суд розглядає справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином був повідомлений про проведення судового розгляду, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною статтею КАС України, для розгляду справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

9-14 листопада 2012 р. МДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Арагон Торг" за квітень 2012 р., результати якої оформлені актом від 14 листопада 2012 р. № 16/22-35156965 (далі - акт перевірки) (а. с. 11-31).

У висновку акту перевірки вказано на наступні порушення з боку Товариства:

- ст. ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що виявилось у відсутності реальних господарських операцій;

- ст. 198 п. 198.1., 198.3., ст. 200 п. 200.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), який підлягав сплаті до бюджету в сумі 83066,06 грн.;

- ст. 139 п. 139.1., пп. 139.1.9. ПК України, що потягло завищення витрат звітного періоду, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 415330,30 грн.

30 листопада 2013 р. МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000050221, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 87219,0 грн. і застосувала штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 21805,0 грн.;

- № 0000050222, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з ПДВ на 83066,0 грн. і застосувала штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 41533,0 грн. (а. с. 33, 35).

Як слідує з акту перевірки Товариства та заперечень МДПІ, підставою для висновку податкового інспектора про порушення позивачем вимог цивільного і податкового законодавства, стали наступні обставини. Серед контрагентів позивача мається підприємство ТОВ "Арагон Торг", господарські операції якого в квітні 2012 р., на думку відповідача, мають ознаки фіктивності, у зв'язку із тим, що, в свою чергу, серед його постачальників мається підприємство ТОВ "Бау Тек", яке відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням. Відповідач заперечує факт отримання позивачем товару від ТОВ "Арагон Торг", оскільки останнє, на переконання відповідача, не могло його отримати від ТОВ "Бау Тек".

Суд знаходить ці доводи відповідача необґрунтованими і такими, що не доведені належними засобами доказування.

В першу чергу, суд звертає увагу відповідача на те, що для того, щоб стверджувати про відсутність поставок товару за ланцюгом ТОВ "Бау Тек" - ТОВ "Арагон Торг" - позивач, МДПІ повинна була встановити тотожність товару, який поставлявся ТОВ "Бау Тек" до ТОВ "Арагон Торг", а останнім до позивача. В той же час, ані акт перевірки позивача, ані акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Арагон Торг" (а. с. 84-99), такої інформації не містять, тобто жодним документом не зафіксовано того, що товар, отриманий позивачем від ТОВ "Арагон Торг", в свою чергу купувався останнім саме у ТОВ "Бау Тек".

Крім того, для аналізу господарської діяльності позивача та визначення його податкових зобов'язань, правове значення мають виключно правовідносини із безпосереднім постачальником, яким в цьому спорі виступає ТОВ "Арагон Торг", а не з підприємствами далі в ланцюгу, оскільки протилежний висновок суперечитиме принципу індивідуальної відповідальності, закріпленому ст. 61 ч. 2 Конституції України, адже фактично означатиме, що платник податків повинен визначати свої податкові зобов'язання з урахуванням висновків податкового органу щодо підприємств, з якими його не пов'язують господарські правовідносини.

На переконання суду, для доведення правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань і застосування штрафів, відповідач повинен був надати суду безпосередні докази відсутності у позивача товару, який був придбаний у ТОВ "Арагон Торг", тоді як акт перевірки останнього є опосередкованим доказом, який може бути використано виключно для надання оцінки правовідносинам між ТОВ "Арагон Торг" і ТОВ "Бау Тек", але не з позивачем.

Не погоджується суд і з висновком податкового інспектора про порушення позивачем вимог ЦК України, оскільки він носить формальний та шаблонний характер, адже в акті перевірки інспектор взагалі не пояснює в чому саме йому вбачається порушення норм ЦК України, а тільки наводить текст деяких статей цього кодексу.

Згідно ст. 215 ч. 1, 2 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Жодна із статей ЦК України, які визначають випадки нікчемності правочину, не може бути застосована до правочину позивача.

В своїй господарській діяльності Товариство використовує майновий комплекс та гірничу техніку, орендуємі у ВАТ "Микитівський гранітний кар'єр" на підставі відповідних договорів (а. с. 118-130).

28 квітня 2012 р. уклав із ТОВ "Арагон Торг" договір поставки, за умовами яких придбав технічне обладнання (зварювальні апарати, приводи, грохот), які використані для ремонту та підтримання належного технічного стану орендуємого комплексу і техніки (а. с. 37-38).

Суд констатує, що позивач має всі первинні документи, з наявністю яких ПК України пов'язує можливість визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту і проти цієї обставини відповідач не заперечує (а. с. 39-48).

З урахуванням того, що на відповідача покладається обов'язок доведення перед судом обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і які, з урахуванням предмету доказування в цій справі, повинні полягати в доказуванні відсутності у позивача товару, придбаного у ТОВ "Арагон Торг", а надані відповідачем докази не можуть цього доводити, суд констатує недоведеність МДПІ своїх заперечень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач, надавши платіжне доручення № 245 від 20 травня 2013 р. (а. с. 2), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в розмірі 2294,0 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення № 0000050221, № 0000050222, прийняті 30 листопада 2013 р. Новобузьким відділенням Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, визнати протиправними і скасувати.

3. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Софія-Граніт" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2294,0 грн., шляхом його безспірного списання з рахунку Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз