Ухвала суду № 34150887, 14.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14.10.2013 Справа № 917/1192/13

За заявою комунального підприємства "Теплоенерго" про надання відстрочки виконання рішення від 07.08.2013р. по справі № 917/1192/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до комунального підприємства "Теплоенерго" про стягнення грошових коштів

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від стягувача: Біховець А.Л., Шмельов М.М.

від боржника (заявника): Грак С.С.

Розглядається заява комунального підприємства "Теплоенерго" про надання відстрочки виконання рішення від 07.08.2013р. по справі №917/1192/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до комунального підприємства "Теплоенерго" про стягнення грошових коштів.

Стягувач надав письмові заперечення на заяву про надання відстрочки виконання рішення в яких просить заяву боржника залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 07.08.2013р. по справі № 917/1192/13 без змін посилаючись на необгрунтованість заяви.

Розглянувши заяву, дослідивши додані до неї матеріали та матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив:

Господарським судом Полтавської області 07.08.2013р. було прийнято рішення у справі №917/1192/13 про стягнення з комунального підприємства "Теплоенерго" на користь публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" 1692270 грн. 26 коп. боргу, 99406 грн. 11 коп. пені, 19881 грн. 22 коп. річних, 36231грн. 15 коп. судового збору.

Вказане рішення набрало законної сили 20.08.2013р.

Боржник просить відстрочити виконання рішення від 07.08.2013р. по справі №917/1192/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до комунального підприємства "Теплоенерго" (далі - КП "Теплоенерго") про стягнення грошових коштів до 15.08.2014р. В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення боржник посилається на те, що КП "Теплоенерго" є збитковим підприємством, що з незалежних від боржника причин не може розрахуватися зі стягувачем за надані послуги, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" підприємству затверджені нерентабельні тарифи, що погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на кошти КП "Теплоенерго" призведе до негативних соціальних наслідків, техногенної катастрофи в м. Кременчук, неможливості виплати заробітної плати на підприємстві, і т.п.

Також боржник стверджує що часткова оплата за поставлений природний газ проводиться регулярно, виходячи з реальної можливості КП "Теплоенерго".

Представник боржника в судовому засіданні зокрема повідомив, що боржником подано до держказначейства платіжне доручення на сплату стягувачу 2 млн. грн. за січень-лютий 2013р., але держказначейством платіж не проведено з незалежних від боржника причин. Доказів на підтвердження зазначених обставин представник позивача не надав, яке відношення ці обставини мають до даної справи не пояснив. Також боржник не пояснив яке відношення до даної справи має його посилання в заяві про відстрочку на часткову оплату природного газу з врахуванням того, що рішенням суду у даній справі з боржника стягнута заборгованість за теплову енергію за грудень 2012р.

Стягувач у запереченні на заяву про відстрочку виконання рішення зазначає, що посилання боржника на те, що йому затвердженні нерентабельні тарифи є безпідставним оскільки відповідно до "Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого смоврядування" затверджених постановою Кабінету Міністрів України №167 від 20.03.2013р., боржник має право на отримання грошової компенсації з державного бюджету для компенсації своїх витрат внаслідок різниці у тарифах і що наведені боржником обставини у необхідності надання відстрочки, зокрема, нерентабельні тарифи, тяжке фінансове становище не є виключними обставинами для надання відстрочки в розумінні ст. 121 ГПК України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Також стягувач повідомив, що з моменту набрання рішення законної сили боржником не здійснено жодної оплати на рахунок стягувача та послався на практику Харківського апеляційного господарського суду (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. у справі №917/31/13-г).

Боржник доводи стягувача не спростував.

Представник стягувача в засіданні суду, також посилався на те, що сума, яка підлягає стягненню з боржника за рішенням від 07.08.2013р. по справі № 917/1192/13, є суттєвою для стягувача, і що ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» фактично здійснював кредитування боржника, оскільки боржник не оплачував у встановлений договором строк поставлену йому теплову енергію.

Стягувач в письмових запереченнях по заяві про відстрочку виконання просить залишити рішення господарського суду від 07.08.2013 р. по справі № 917/1192/13 без змін. Згідно Господарського процесуального кодексу України результатом розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду не є зміна рішення, Господарським процесуальним кодексом України не передбачена зміна рішення місцевого господарського суду при розгляді заяви про відстрочку, таким чином прохання стягувача про залишення рішення господарського суду від 07.08.2013р. по справі №917/1192/13 без змін безпідставне і не має сенсу.

Згідно ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо .

Наведені у даній заяві боржника обставини в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, нерентабельні тарифи, не є виключними обставинами, які б давали підстави для надання такої відстрочки, та не підтверджені належними доказами.

Також боржником не наведено суду будь-яких доводів та доказів щодо того, що до 15.08.2014р. зміняться обставини, та в результаті таких змін він буде в змозі виконати судове рішення по даній справі.

Крім того, наданий заявником баланс станом на 30.06.2013р. свідчить, що дебіторська заборгованість КП "Теплоенерго" складає 13657000 грн., що значно перевищує стягнуту у даній справі суму, а також перевищує суму зазначених в балансі збитків, що спростовує твердження боржника відносно тяжкого фінансового стану через нерентабельні тарифи.

До того ж, матеріали справи не містять та боржником не надано будь-яких доказів які б свідчили про принаймні часткову сплату існуючої заборгованості. Доказів відсутності коштів заявник не навів та не надав.

Крім того, надання відстрочки у виконанні рішення призведе до порушення матеріальних інтересів стягувача.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Тобто, надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень ст. 121 ГПК України.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами за спожиту теплову енергію є договір та підписані акти приймання-передачі цієї енергії, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ні нормами чинного законодавства, ні договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що стверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, крім того, заявник не навів та не надав доказів такого невиконання державою взятих на себе зобов'язань.

Інших доказів, які б свідчили про наявність виключних об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, заявником не надано.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Боржник свої доводи не обґрунтував, заперечення стягувача не спростував.

Виходячи з викладеного заява боржника (відповідача) задоволенню не підлягає.

Судом при розгляді заяви врахована судова практика Харківського апеляційного господарського суду, зокрема, постанова від 01.07.2013р. у справі № 917/31/13-г, та практика Вищого господарського суду України.

Керуючись ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в наданні відстрочки виконання рішення від 07.08.2013р. по справі №917/1192/13.

Суддя К.В. Тимошенко