Ухвала суду № 34149771, 15.10.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 169/329/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Тітівалов Р.К. Провадження № 22-ц/773/1376/13 Категорія: 45 Доповідач: Завидовська-Марчук О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Завидовської-Марчук О. Г.

суддів - Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,

при секретарі Дуткіній Ж.П.,

за участю:позивача ОСОБА_1,

представника позивача -ОСОБА_2,

представника відповідача Мацьохи В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Слава» про визнання договору оренди землі недійсним за апеляційною скаргою представника відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Слава» - Мацьохи Віталія Володимировича на рішення Турійського районного суду Волинської області від 08 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Турійського районного суду Волинської області від 08 серпня 2013 року позов в даній справі задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі №293, укладений 25 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Слава» (далі - СГВК «Слава»), зареєстрований Турійським районним відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 23 вересня 2010 року за №3041009200178.

Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Слава» в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач СГВК «Слава» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача СГВК «Слава» апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній підстав та просив її задовольнити.

Позивач та його представник апеляційну скаргу заперечили, просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір оренди землі не містить всіх істотних умов, передбачених ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» для договорів даного виду, що відповідно до ч.2 ст.15 цього ж Закону є підставою для визнання його недійсним.

Такі висновки суду є правильними і ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та нормах матеріального права.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 326174 від 22 грудня 2008 року належала земельна ділянка, площею 3, 57 га на території Маковичівської сільської ради Турійського району.(а.с.131).

25 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та СВК «Слава» було укладено договір оренди землі № 293 з відповідними додатками до нього, за умовами якого ОСОБА_4 (орендодавець) надав СВК «Слава» (орендарю) в строкове платне користування земельну ділянку, площею 2, 83 га, яка знаходиться на території Маковичівської сільської ради Турійського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Даний договір зареєстрований Турійським районним відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 23 вересня 2010 року за № 041009200178, про що зроблено відповідний запис у державному реєстрі земель (а.с.16, 77, 127-136).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 253/2011 до майна померлого.

Встановлені обставини підтверджуються наявними у справі належними доказами, на які є покликання в рішенні суду.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Статтею 18 вказаного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) істотними умовами договору оренди землі є: об»єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об»єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 15 Закону встановлено, що відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19, цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З оспорюваного договору оренди вбачається, що в ньому відсутні визначені ст. 15 Закону деякі істотні умови такого договору, а саме: умови порядку внесення і перегляду орендної плати та умови передачі у заставу і внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та докази і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов, визнавши договір оренди землі недійсним.

В апеляційній скарзі відповідач покликається на те, що відсутність в оспорюваному договорі істотних умов щодо передачі в заставу об»єкта оренди та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки жодним чином не порушує прав позивача, так як останній даними умовами договору скористатися не може через накладений мораторій на розпорядження землями, які є об'єктом оренди. Дані покликання відповідача суд не приймає до уваги, оскільки обов»язковість узгодження даних істотних умов в договорі оренди не залежить від необхідності чи можливості сторони договору ними скористатися і не відповідає змісту ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності звернення з позовом не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Загальна позовна давність, згідно ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з того, що оспорюваний договір оренди землі набув чинності після його державної реєстрації 23 вересня 2010 року, і саме з цього часу цей договір є укладеним, орендодавець, а згодом і позивач були ознайомлені із змістом даного договору, в якому були відсутні зазначені істотні умови договору, то саме з цього часу, на думку колегії суддів розпочався перебіг трьохрічного строку позовної давності, який не сплив до часу звернення з позовом до суду, а саме до 29.04.2013 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Слава» відхилити.

Рішення Турійського районного суду Волинської області від 08 серпня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді