Ухвала суду № 34148625, 16.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/50489/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Лада»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року

у справі № 2а/1270/1166/2012

за позовом обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Лада» (далі - позивач, ОК «ГК «Лада»)

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ОК «ГК «Лада» звернувся у лютому 2012 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012340 від 05.01.2012 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1 793 609,83 гривень та № 0000011710 від 05.01.2012 року про збільшення податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3897,68 гривень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року позов задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року скасована та прийнята у справі нова постанова, якою відмовлено у задоволені позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОК «ГК «Лада» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.11.2000 року за № 13821070006007243, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська.

З 16.01.2011 року керівником ОК «ГК «Лада» є ОСОБА_4.

06.05.2011 року слідчим Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області було порушено кримінальну справу № 05/11/0777 по ст. 191 ч. 1 КК України, в ході розслідування якого встановлено, що посадові особи ОГ «ГК «Лада» в період з квітня 2008 року по лютий 2010 року привласнили грошові кошти, що належали ОК «ГК «Лада».

У період з 28.11.2011 року по 09.12.2011 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 25.11.2011 року № 2210 та направлення від 25.11.2011 року № 67 проводилася позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року.

Наказ на проведення зазначеної перевірки та повідомлення на проведення перевірки були направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача та отримані 29.11.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженою особи кооперативу.

За результатами перевірки 16.12.2011 року складено акт № 3092/23/25926359, у якому зафіксовані порушення позивачем: пп. 9.10.1, пп. 9.10.2, пп. 9.10.3 ст. 9, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся, всього на суму 3118,14 грн.; пп. «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не включено до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку за другий, третій, четвертий квартал 2009 року та перший квартал 2010 року; п. 2.6 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» не своєчасне оприбуткування суми в касу підприємства за перевіряємий період в сумі 36 584,00 грн.; п. 2.9 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» порушення встановленого ліміту залишку готівки в касі за перевіряємий період на загальну суму 796 861,51 грн.; п. 2.11 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» видача готівкових коштів під звіт на господарські потреби на строк понад два робочих дні, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт та видача відповідним особам готівкових коштів під звіт без звітування ними у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми за перевіряємий період на загальну суму 35 053,55 грн.

05.01.2012 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012340, відповідно до якого до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1 793 609,83 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000011710, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3897,68 грн., з яких за основним платежем (збільшення або зменшення суми грошового зобов'язання) 3118,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 779,54 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю, дійшов до висновку, що податковий орган не мав права складати податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання та штрафних санкцій, так як перевірка була призначена відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Суд апеляційної інстанції, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, виходив з наступного.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 даної статті).

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена на підставі постанови слідчого СВ Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області Курчиної Є.В. про призначення позапланової невиїзної перевірки, в якій зазначено, що до Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області надійшла заява громадянина ОСОБА_4 про неправомірні дії колишнього директора гаражного кооперативу «Лада» ОСОБА_6

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у провадженні СВ ЛМУ МУМВСУ знаходиться кримінальна справа № 05/11/0777, порушена за фактом присвоєння грошових коштів гаражного кооперативу «Лада».

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлюють обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Лада» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року у справі № 2а/1270/1166/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько