Ухвала суду № 34148617, 16.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року м. Київ К/800/44446/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 року

у справі № 805/5909/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (далі - позивач, ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська»)

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Красноармійська ОДПІ)

про визнання недійсною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» звернулось у квітні 2013 року до суду з адміністративним позовом до Красноармійської ОДПІ про визнання протиправними дій щодо визначення податкового боргу у розмірі 437 912,72 гривень за авансовими внесками з податку на прибуток підприємств, визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 16.04.2013 № 187-19, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 року, позов задоволено частково: скасована податкова вимога Красноармійської ОДПІ від 16.04.2013 року № 187-19 на суму податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 437 912,72 гривень; зобов'язано Красноармійську ОДПІ внести зміни до картки особового рахунку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» шляхом зарахування частини суми переплати з податку на прибуток у розмірі 437 935,00 гривень в рахунок авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за березень 2013 року у розмірі 437 935,00 гривень та виключення відомостей про наявність податкового боргу за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 437 912,72 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22,94 гривні.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» є юридичною особою та перебуває на обліку у відповідача як платник податків з 16.10.2012 року.

Відповідачем сформована податкова вимога від 16.04.2013 року № 187-19 форма «Ю» щодо сплати податкового боргу в сумі 437 912,72 гривень, який виник у зв'язку з несплатою позивачем авансового внеску з податку на прибуток.

Платіжними дорученнями № 529 від 10.01.2013 року на суму 100 000,00 гривень, № 542 від 18.01.2013 року на суму 265 400,00 гривень, № 629 від 20.02.2013 року на суму 365 400,00 гривень позивачем було перераховано до бюджету авансові внески за січень та лютий 2013 року.

Платіжним дорученням № 622 від 18.02.2013 року на суму 2 821 500,00 гривень позивачем було перераховано до бюджету авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 2012 рік.

Станом на 19.02.2013 року, після сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік, авансових внесків за січень-лютий 2013 року та авансового внеску в зв'язку з виплатою дивідендів у позивача була переплата в сумі 2 821 523,34 гривні. Зазначена сума переплати значно перевищує суму авансового внеску з податку на прибуток за березень 2013 року (437 935,00 гривень) і є достатньою для зарахування на сплату цього авансового внеску, а тому у позивача не було необхідності сплачувати додатково грошові кошти.

Починаючи з березня 2013 року позивач авансові внески не сплачував з підстав наявності переплати за авансовими внесками, що виникла в результаті здійснення зазначених вище платежів (за щомісячними авансовими внесками за січень-лютий 2013 року та авансовими внесками, сплаченими при виплаті дивідендів за 2012 рік).

Судами встановлено, що спірним питанням у справі, є можливість зменшувати щомісячні авансові платежі з податку на прибуток, які повинен сплачувати платник податків протягом звітного року на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків до річній податковій декларації, на суму авансових внесків з податку на прибуток, які заздалегідь сплачуються платником податків при виплаті дивідендів , чи є щомісячні авансові платежі з податку на прибуток, податком на прибуток звітного періоду, який відповідно до пункту 153.3. статті 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України), може бути зменшений.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Статтею 33 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у абзаці 1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 4-10 статті 57 ПК України нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абзацу 3 статті 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, позивач визначив розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягатиме сплаті у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року у розмірі 437 935,00 гривень (рядок 34 декларації), а тому зазначені суми є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які у зв'язку з тим, що авансові платежі з податку на прибуток є узгодженою сумою податкових зобов'язань з податку на прибуток 2013 року, прийшли до правильного висновку, що авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті протягом звітного року, є саме податком на прибуток, що розрахований на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків у складі річної декларації та підлягає обов'язковій сплаті протягом звітного періоду. На суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшаться податкові зобов'язання з податку на прибуток у декларації за 2013 рік.

Згідно з п. 153.3. статті 153 ПК України, емітент корпоративних прав нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п.151.1. ст. 151 ПК України, нарахованої на суму виплачуваних дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Платник податку зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів. У разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Відповідно до картки особового рахунку позивача за платежем 110021000 податок на прибуток підприємств - мається переплата в сумі 2 821 500,00 гривень, яка виникла у зв'язку з виплатою дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2012 рік, а тому суди прийшли до правильного висновку про достатність підстав для зарахування надмірно сплачених сум на сплату авансового внеску за березень 2013 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 року у справі № 805/5909/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько