Ухвала суду № 34148530, 16.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/56548/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року

у справі № 2а-1426/11/1070

за позовом приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі» (далі - позивач, ПрАТ «Фабрика «Комбі»)

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі - відповідач, ДПІ у Вишгородському районі)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Фабрика «Комбі» звернулось у березні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у Вишгородському районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 400 526,00 гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 0000342304/0 від 21.07.2010 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Фабрика «Комбі» судові витрати в сумі 3,40 гривні.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року постанова Київського окружного адміністративного суду 22.02.2012 року скасована та прийнята у справі нова постанова, якою відмовлено у задоволені адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржену постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ «Фабрика «Комбі» 15.06.1992 року зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією та перереєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області як юридичну особу, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №335507 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області як платник податків.

У період з 11.06.2010 року по 02.07.2010 року ДПІ у Вишгородському районі здійснювалася позапланова виїзна документальна перевірка ЗAT «Фабрика «Комбі» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з березня 2008 року по квітень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1346/23-1/19016050 від 09.07.2010 року, в якому підтверджено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПрAT «Фабрика «Комбі» суму ПДВ у розмірі 1 036 865,00 гривень; не підтверджено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 400 526,00 гривень.

ПрАТ «Фабрика «Комбі», не погоджуючись з непідтвердженою до відшкодування сумою ПДВ, звернулося до ДПІ у Вишгородському районі із відповідними запереченнями на акт перевірки, за результатами розгляду яких ДПІ у Вишгородському районі надала відповідь (вих. № 4041/10/23-1/1516 від 16.07.2010 року), якою залишила без змін висновки акту перевірки.

22.07.2010 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року, яким ДПІ у Вишгородському районі зменшила заявлену до відшкодування суму ПДВ на 400 526,00 гривень.

ПрАТ «Фабрика «Комбі», не погоджуючись із винесеним ДПІ у Вишгородському районі податковим повідомленням-рішенням № 0000342304/0 від 21.07.2010 року, надало до ДПІ у Вишгородському районі скаргу про перегляд та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Вишгородському районі № 0000342304/0 від 21.07.2010 року.

За результатами розгляду скарги, ДПІ у Вишгородському районі надало відповідь (лист № 5287/10/25-010/18 від 27.09.2010 року), в якій скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року без змін.

Листом № 5386/10/23-1/2325 від 01.10.2010 року ДПІ у Вишгородському районі було надіслано на адресу ПрАТ «Фабрика «Комбі» податкове повідомлення-рішення № 0000342304/1 від 01.10.2010 року, винесене за результатами розгляду скарги позивача.

ПрАТ «Фабрика «Комбі», не погоджуючись із висновками ДПІ у Вишгородському районіі, оскаржило податкове повідомлення рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року (№ 0000342304/1 від 01.10.2010 року) до ДПА в Київській області (вих. № 2-25/496 від 07.10.2010 року).

За результатами розгляду повторної скарги ДПА в Київській області надало відповідь (лист № 2522/10/25-017/294-1202 від 07.12.2010 року), в якій скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року (№ 0000342304/1 від 01.10.2010 року) без змін.

ПрАТ «Фабрика «Комбі», не погоджуючись з висновками ДПА в Київській області, викладеними в Рішенні про результати розгляду скарги, оскаржило Рішення ДПА в Київській області та податкове повідомлення-рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року (№ 0000342304/1 від 01.10.2010 року) до ДПА України (вих. № 2-25/729 від 16.12.2010 року).

За результатами розгляду скарги ДПА України надало відповідь (лист № 3050/6/25-0115 від 16.02.2011 року, яку отримано 18.02.2011 року, в якій скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року (№ 0000342304/1 від . 01.10.2010р.) без змін.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення до ДПА України, скарга позивача була отримана ДПА України 20.12.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним у матеріалах справи. Рішення ДПА України про результати розгляду скарги було отримано позивачем 18.02.2011 року, що перевищує двадцятиденний термін розгляду скарг, встановлений законодавством. Протягом двадцятиденного терміну ПрАТ «Фабрика «Комбі» також не отримувало від ДПА України письмового повідомлення про продовження строку розгляду скарги.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, взяв до уваги, що скаргу платника податків згідно законодавства податковий орган зобов'язаний розглянути у двадцятиденний термін. Якщо ж керівник відповідного контролюючого органу прийняв рішення про продовження розгляду скарги (але не більше 60 календарних днів), то він зобов'язаний повідомити платника податків до закінчення двадцятиденного терміну про таке рішення. Суд керувався тим, що платника податків не було належним чином повідомлено про продовження розгляду скарги, а отже, згідно законодавства (чинного на момент розгляду скарги), така скарга вважається повністю задоволеною. Крім того, суд при дослідженні даних, які впливають на визначення розміру бюджетного відшкодування, з'ясував, що залишок сплачених сум ПДВ був більшим, ніж суми що заявлені до бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені адміністративного позову повністю, виходив з того, що що позивачем дійсно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену у деклараціях за липень 2009 року, лютий 2010 року, березень 2010 року в розмірі 400 526,10 гривень та вважає правомірним прийняте ДПІ у Вишгородському районі податкове повідомлення-рішення № 0000342304/0 від 21.07.2010 року.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобовязаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скаргидо контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Крім того, відповідно до п. п. 56.8-56.9 ст. 56 ПК Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Судом першої інстанції встановлено, що у своїх поясненнях представники відповідачів у судових засіданнях пояснили та у листі №7813/8/10-012 від 07.09.2011 року ДПА у Київській області зазначено, що рішенням ДПА України 29.12.2010 року № 14450/6/25-0115 (29139/7) продовжено строк розгляду скарги ПрАТ «Фабрика «Комбі» на податкове повідомлення рішення від 21.07.2010 року № 0000342304/0, доказів вручення зазначеного рішення позивачу (повідомлення про вручення поштового відправлення або конверту з відміткою про причини повернення поштового відправлення) відповідачем не надано.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Адресат внутрішнього поштового відправлення (посилки, листа чи бандеролі з оголошеною цінністю), поштового переказу повідомляється про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу за телефоном, номер якого зазначається відправником на поштовому відправленні, бланку поштового переказу, або за відповідним повідомленням (п. 21 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками (п. 99 Правил).

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (ч. 2 п. 99 Правил).

Згідно п. 102 Правил, рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому вручаються в об'єкті поштового зв'язку.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод (п. 116 Правил).

Згідно п. 117 Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідач та ДПС України на вимогу суду не надали належних доказів направлення позивачу рішення про продовження строків розгляду скарги (повідомлення про вручення поштового відправлення або конверту з відміткою про причини повернення поштового відправлення).

Отже, судом першої інстанцій встановлено, що Рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 16.02.2011 року № 4280/7/25-0115 було отримано позивачем 18.02.2011 року, що перевищує двадцятиденний термін розгляду скарг, встановлений законодавством. Протягом двадцятиденного терміну ПрАТ «Фабрика «Комбі» також не отримувало від ДПА України письмового повідомлення про продовження строку розгляду скарги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що скарга ПАТ «Фабрика «Комбі» на Рішення ДПА в Київській області та податкове повідомлення рішення №0000342304/0 від 21.07.2010р. (№ 0000342304/1 від 01.10.2010р.) до ДПА України (вих. № 2-25/729 від 16.12.10р.) вважається задоволеною.

Крім того, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, обґрунтовано вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем також винесено протиправно, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги пп. 7.7.2 п. 7.7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого відповідачем не підтверджено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 400 526,00 гривень. Основним аргументом при відмові в підтвердженні сум ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Фабрика «Комбі» є висновок податкового органу про відсутність оплати зазначених сум.

Однак, суд першої інстанції вірно вважає, що такий висновок не відповідає фактичним обставинам, первинним документам ПрАТ «Фабрика «Комбі» та суперечить нормам діючого законодавства, що регулює порядок відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - вираховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі додатку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)...»

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що станом на період, в яких були заявлені не підтверджені повністю суми до відшкодування, залишок сплачених сум ПДВ був більшим, ніж заявлені суми до відшкодування, а саме: станом на липень 2009 року в якому була заявлена до відшкодування сума 335004 грн., залишок оплаченого ПДВ в попередніх від липня 2009 року періодах, який не брав участі в розрахунку бюджетного відшкодування, складає 485379,91 грн., що надає право АТ «Фабрика «Комбі», відповідно до вимог Закону, отримати всю заявлену до відшкодування суму 335 004,00 грн. на розрахунковий рахунок; станом на лютий 2010 року, в якому була заявлена до відшкодування сума 225909 грн., залишок сплаченого ПДВ в попередніх від січня 2010 року періодах, який не брав участі в розрахунку бюджетного відшкодування, складає 645450,83 грн., що надає право АТ «Фабрика «Комбі», відповідно до вимог Закону, отримати всю заявлену до відшкодування суму 225 909, гривень розрахунковий рахунок; станом на березень 2010 року, в якому була заявлена до відшкодування сума 113688 грн., залишок оплаченого ПДВ в попередніх від лютого 2010 року періодах, який не брав участі в розрахунку бюджетного відшкодування, складає 447810,50* грн., що надає право АТ «Фабрика «Комбі», відповідно до вимог Закону, отримати всю заявлену до відшкодування суму 113 688,00 гривень на розрахунковий рахунок.

Таким чином, суд першої інстанцій дійшов до правильного висновку, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 400 526,00 гривень, яка заявлена позивачем.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який вірно вважає, що всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від № 0000342304/0 від 21.07.2010 року та не надав належних доказів направлення позивачу рішення про продовження строків розгляду його скарги, а висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту пп. 7.7.2 п. 7.7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими, а тому позов підлягає задоволенню.

Таким чином, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі» - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року у справі № 2а-1426/11/1070 - скасувати.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року у справі № 2а-1426/11/1070 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько