Постанова № 34141635, 29.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року Справа № 814/2679/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середа О.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Миколаїв

до відповідача Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське», с. Полянка, Арбузинський район, Миколаївська область

про стягнення заборгованості в сумі 46 354,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі -позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» (надалі - відповідач) адміністративно-господарських санкцій за 2012 рік у розмірі 45 831,74 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2012 року в сумі 522,69 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за даними відповідача, вказаними у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік на підприємстві працював 1 інвалід, а повинно працювати 2 особи. Крім того, відповідачем до Арбузинського районного центру зайнятості подавався звіт № 3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів не щомісяця, а протягом 3 місяців 2012 року, в зв'язку з чим відповідачу на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» нарахована адміністративна - господарська санкція за невиконання нормативу працевлаштування інваліда в сумі 45 831,74 грн. та пеня в сумі 522,69 грн.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачем вживались всі заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме надавались звіти за формою 3-ПН за жовтень - грудень 2012 року до центру зайнятості про працевлаштування інваліда на підприємство, але центр зайнятості не направляв інвалідів протягом 2012 року. Крім того, відповідач визнає вимоги частково, за не створення одного робочого місця для працевлаштування інвалідів, тому вважає, що сума адміністративно - господарських санкцій становить 22 915,87 грн., пені - 261,35 грн.

Представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд вважає можливим розглянути справу в письмовому провадженні в порядку п. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 2960-ІV для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 2960-ІV передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про зайнятість населення" (ч. 4 ст. 20) передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форм власності мають щомісячно подавати центрам зайнятості за місцем їх реєстрації адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідачем були порушені вимоги ч.4 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення", оскільки адміністративні дані про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів у формі звіту № 3-ПН у 2012 році подавались до Арбузинського районного центру зайнятості не щомісячно, а лише протягом 3 місяців 2012 року, а саме у жовтні, листопаді та грудні 2012 року.

Матеріали справи не містять щомісячних Звітів про наявність вакансій за формою № 3-ПН - доказів того, що підприємство надавало до центру зайнятості звітність про наявність вакансій, в якій зазначало наявність вакансій для інвалідів.

Враховуючи те, що звіт за формою № 3-ПН подається тільки у випадку наявності вакансій, не щомісячне даних про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів вказує на непостійний характер існування у відповідача. При цьому, Відповідач у грудні виділив лише одне вакантне місце для інваліда, при обов'язку створити 2 робочих місця в рахунок нормативу.

Також керуючись законодавством України, не можна вважати подання звітів за формою № 3-ПН до районного центру зайнятості про наявність вакансій для інвалідів виконанням нормативу працевлаштування інвалідів. Адже, ч. 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ прямо вказує, що виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Тобто, якщо на підприємстві з будь-яких причин не було працевлаштовано необхідної кількості інвалідів дане підприємство є таким, що не виконало норматив.

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що у травні 2013 року самостійно запросив інваліда, якому встановлена інвалідність у квітні 2013 року.

Відповідно до п.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частина 2 ст.218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Зазначені норми не містить ступені вини вчиненого правопорушення, а відповідно і критеріїв визначення господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» не вживало всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч.2 ст.20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» при заповненні Звіту „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів в Україні" (форма № 10-ПІ) за 2012 рік не нарахувало суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Миколаївське обласне відділення листом № 06-138/506 від 25.03.2013 року повідомило Відповідача про нарахування суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 45831,74 грн. та необхідності їх сплати.

Таким чином, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами у 2012 році, відповідач до 16.04.2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі: 45831,74 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документом - звіт за формою 10-ПІ №06-12/1458 від 14.02.2013 за 2012 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських.

Розмір пені у сумі 522,69 грн. підтверджується наданим позивачем Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до ст. 239 Господарського Кодексу України за своєю правовою природою є видом адміністративно-господарської санкції, яка застосовується органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку встановленому законом до суб'єктів господарювання.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 122,,158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» (вул.. Шкільна, 2-а, с. Полянка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55311, код ЄДРПОУ 36481123) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 37992781) кошти в сумі 46354,43 грн., з яких адміністративно - господарські санкції за 2012 рік у розмірі 45 831,74 грн., пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2012 рік в сумі 522,69 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа